Ухвала суду № 56130940, 23.02.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1740/16-ц

Провадження № 2/161/1466/16

У Х В А Л А

23 лютого 2016 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Рудської С.М.,

при секретарі Марчак Е.Є.

вивчивши заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за рахунок реалізації застави та продажу від імені Заставодержателя,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за рахунок реалізації застави та продажу від імені Заставодержателя.

Разом з тим, від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить звернути стягнення на майно боржника , шляхом вилучення в ОСОБА_2 (та/або) третіх осіб в яких перебуває на зберігання) автомобіля марки RENAULT, модель MEGANE, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, комплект ключів до нього та свідоцтво про реєстрації даного транспортного засобу та передати в управління Публічному акціонерному товариству «Дельта-Банк» на період його реалізації. Представник позивача вказує й на те, що підставою для постановлення такої вимоги, є те, що боржник ОСОБА_2 не виконує своїх зобовязань за кредитним договором № 1010/ФКВ-07 від 12 листопада 2007 року, не надає Заставодержателю доступу до вищезазначеного транспортного засобу. А так як, на даний момент існує загроза, що вказаний автомобіль взагалі відчужений або фізично розкомплектований, просить суд передати даний автомобіль в управління банку шляхом його вилучення в ОСОБА_2 або третіх осіб в яких може перебувати цей транспортний засіб.

Відповідно до ч.1, 3ст. 151 ЦПК, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зіст. 152 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Вирішуючи питання можливості забезпечення позову саме шляхом вилучення предмету застави і передачі його у заклад (володіння) банку, суд вважає, що у обранні такого виду забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

У п.4постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим банк не надав належних і достатніх доказів наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Положення ст.ст.25,26,28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»щодо передачі автомобіля у заклад (володіння) заставодержателя можуть застосовуватися лише у випадку встановлення рішенням суду (що набрало законної сили) порушення заставодавцем зобовязань за кредитним договором. А на даний час спір з цього приводу між сторонами не вирішено і такого факту не встановлено. Крім того, даний Закон передбачає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Передача майна у заклад ПАТ «Дельта Банк» фактично є засобом забезпечення зобовязання, і не може бути засобом забезпечення позову.

До того ж, забезпечення позову в той спосіб, на якому наполягає заявник, по суті є елементом задоволення позовних вимог, тобто формою вирішення спору, що до розгляду справи по суті є неприпустимим, оскільки матеріально-правовий результат спору для позивача може бути витребуваний лише при вирішенні позову по суті.

З врахуванням викладеного, в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»,постановою Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 151-153 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за рахунок реалізації застави та продажу від імені Заставодержателя.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_3