Вирок № 56130779, 25.02.2016, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.№ 1-кп/155/8/16

Справа № 155/1910/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року Горохівський районний суд

Волинської області

під головуванням судді Шмідта С.А.

за участю секретаря Грищук Г.Г.,

прокурора Смалюка Т.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Горохів Волинської області кримінальне провадження, внесене 27 травня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030070000185, про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, із базовою загальною середньою овітою, працюючого на посаді садчика ПП "Люкс", одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 року близько 16 години 30 хвилин ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки ЗАЗ-110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на ділянці автодороги Т-0302 сполученням Горохів-Берестечко, а саме в с.Хмельницьке Горохівського району Волинської області, проявив безпечність та неуважність, та грубо порушивши Правила дорожнього руху України, а саме:

- п.2.3-б Правил, який зобовязує водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

- п.2.3-д Правил, який зобовязує водія не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п.10.1 Правил, який зобовязує водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам;

- розділ 11.3 Правил, який передбачає, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу,

виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який в цей час рухався по своїй смузі руху в напрямку м.Берестечко Горохівського району Волинської області. В результаті цього зіткнення водій автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден та синця лівого плеча, синця лівого стегна та правого коліннго суглобу, спини та садна лівої бокової поверхні живота і правого гомілково-ступневого суглобу, закритого двохлодижкового перелому лівої гомілки зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 68 від 19 червня 2015 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому діях визнав повністю та показав суду, що дійсно він 26 травня 2015 року близько 16 години 30 хвилин на ділянці автодороги Т-0302 сполученням Горохів-Берестечко, а саме в с.Хмельницьке Горохівського району Волинської області, повернув голову вправо, та, втративши контроль за дорожнім рухом, виїхав автомобілем марки ЗАЗ-110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-211540 під керуванням ОСОБА_2, який в цей час рухався назустріч по своїй смузі руху. Обвинувачений показав, що внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди він та потерпілий отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, а вищевказаним автомобілям було спричинено механічні ушкодження.

Обвинувачений щиро кається у вчиненому, просить пробачення у потерпілого та просить суворо його не карати. Цивільний позов, заявлений до нього потерпілим в частині відшкодування майнової шкоди, обвинувачений визнав повністю та пообіцяв її відшкодувати, а в частині стягнення моральної шкоди - частково, погодившись відшкодувати її в розумних межах, визначених судом. Цивільний позов, заявлений до нього прокурором, який діє в інтересах держави в особі управління фінансів Горохівської районної державної адміністрації, обвинувачений теж визнав повністю. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 ствердив, що його цивільно-правова відповідальність, яка настала внаслідок вчинення ним цієї дорожньо-транспортної пригоди, застрахована у ПрАТ СК "Уніка". Після настання цієї пригоди обвинувачений звернувся до страховика із письмовою заявою про виплату страхового відшкодування. Обвинувачений вважає, що страхова компанія також повинна виконати передбачений законом цивільно-правовий обовязок по відшкодуванню потерпілому спричиненої ним шкоди.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив покази обвинуваченого та показав суду, що 26 травня 2015 року близько 16 години 30 хвилин він рухався автомобілем марки ВАЗ-211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, по ділянці автодороги Т-0302 сполученням Горохів-Берестечко, в напрямку м.Берестечко Горохівського району Волинської області. Проїжджаючи с.Хмельницьке Горохівського району Волинської області, на його смугу руху несподівано виїхав автомобіль марки ЗАЗ-110307, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Потерпілий показав, що це сталося миттєво, а тому зіткнення йому уникнути не вдалося, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода та його автомобіль отримав значні механічні ушкодження. Потерпілий ствердив, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого, яка настала внаслідок вчинення цієї дорожньо-транспортної пригоди, застрахована у ПрАТ СК "Уніка". Потерпілий вважає, що страхова компанія разом із обвинуваченим повинна відшкодувати йому спричинену шкоду. Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 8165 від 01 червня 2015 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 122905, 00 грн., а вартість матеріального збитку становить 98590,00 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля є значно вищою за вартість самого автомобіля, то потерпілий вважає, що до стягнення підлягає саме сума матеріального збитку в розмірі 98590,00 грн., яку він просить стягнути із ПрАТ СК "Уніка" в розмірі 50000,00 грн., а із обвинуваченого в розмірі 48590,00 грн. Крім цього, потерпілий показав, що внаслідок зіткнення він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, перебував з 26 травня 2015 року на лікуванні в Горохівській ЦРЛ, де йому провели оперативне втручання по фіксації лівого гомілково-ступневого суглобу штрихами Кіршера. Після цього потерпілий перебував на амбулаторному лікуванні з періодичними оглядами і обстеженнями в лікаря і всього за весь період лікування витратив 7500,00 грн., які він просить стягнути із ПрАТ СК "Уніка". Також потерпілий вважає, що неправомірними діями обвинуваченого, які полягають у його фізичних і душевних стражданнях та призвели до порушення його усталених життєвих звязків, йому було завдано моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн., яку він просить стягнути із обвинуваченого. У звязку з вищевикладеним потерпілий просить предявлений ним до обвинуваченого та ПрАТ СК "Уніка" цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.

Таким чином суд, всесторонньо, обєктивно аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, а саме протокол огляду місця події з доданими документами (а.с.46-56, 80-83), протоколи огляду транспортного засобу (а.с.67-70), висновок експерта (а.с.61-62), приходить до висновку, що злочинні дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України, як порушення безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, оскільки обвинувачений в порушення правил дорожнього руху, керуючи автомобілем, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем, під час якого водій автомобіля отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, і за це обвинувачений повинен нести кримінальну відповідальність.

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу обвинуваченого; обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До помякшуючих покарання обставин суд відносить обвинуваченому щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що обвинувачений вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку та інвалідом 3 групи, працевлаштований, працює поза межами свого місця проживання та використовує автомобіль для того, щоб дістатися на роботу, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 в даному випадку можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, без застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заявлений потерпілим цивільним позивачем до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільний позов в частині відшкодування майнової шкоди підлягає до повного задоволення, оскільки обвинувачений цей позов визнав у повному обсязі та зобовязався його відшкодувати.

Також суд вважає ґрунтовними доводи потерпілого - цивільного позивача про те, що злочинними діями обвинуваченого йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у його душевних та фізичних стражданнях, спричинених протиправними діями обвинуваченого, пережитим емоційним стресом, тривалим лікуванням, внаслідок чого було порушено звичний спосіб його життя, наслідками травмування і необхідності його продовження та реабілітації.

Тому, враховуючи відповідно до вимог ст.23 ЦК України характер та глибину перенесених потерпілим фізичних і душевних страждань, характер протиправних дій обвинуваченого та ступінь його вини, з урахуванням вимог розумності і справедливості суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у 15000,00 (пятнадцять тисяч гривень 00 копійок), які стягує з обвинуваченого в користь потерпілого.

Заявлений потерпілим цивільним позивачем цивільний позов до ПрАТ СК "Уніка", на думку суду, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 507672, виданого ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Горохів, Горохівського та Локачинського районів (а.с.28), власником автомобіля марки "ВАЗ-211540", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_5.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 8165 від 01 червня 2015 року віртість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки "ВАЗ-211540", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 122905,00 грн., а вартість матеріального збитку становить 98590,00 грн.

Відповідно до п.15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2123710 (а.с.29), цивільно-правова відповідальність, що настала внаслідок вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 дорожньо-транспортної пригоди, застрахована за договором, укладеним ним та приватним акціонерним товариством СК "Уніка". Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоровю на одного потерпілого становить 100000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну, на одного потерпілого становить 50000,00 грн. Строк дії договору з 07 червня 2014 року по 06 червня 2015 року.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що, оскільки потерпілий цивільний позивач ОСОБА_2 не є власником майна, якому заподіяно шкоду, то його позовні вимоги до ПрАТ СК "Уніка" в частині відшкодування майнової шкоди не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог до ПрАТ СК "Уніка" в частині відшкодування витрат, понесених на лікування, потерпілий - цивільний позивач зазначив, що за період лікування він витратив 7500,00 грн., що включає витрати на медикаменти, лікарське обстеження та харчування.

Відповідно до п.25 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоди смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала в результаті страхового випадку, здійснюються в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом III Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV. При цьому страховому відшкодуванню підлягають і додаткові витрати, зумовлені необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Потреба у додаткових витратах встановлюється висновком медико-соціальної експертної комісії.

Однак до матеріалів цивільного позову потерпілим цивільним позивачем не додано належних та беззаперечних доказів, які б свідчили про розмір понесених ним витрат на його лікування, тому суд приходить до висновку, що вищевказаний позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 документально підтверджені витрати на залучення експертів кошти, затрачені на оплату проведених в ході досудового слідства інженерно-транспортної та автотоварознавчої експертиз.

Керуючись ст.ст.373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст.75-76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 48590,00 (сорок вісім тисяч пятсот девяносто гривень 00 копійок) майнової шкоди та 15000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) моральної шкоди, а всього 63590,00 (шістдесят три тисячі пятсот девяносто гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов прокурора Горохівського відділу Володимир-Волинської місцевої прокуратури про стягнення майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь управління фінансів Горохівської районної державної адміністрації Волинської області (р/р 31429013029802, МФО 803014, банк ГУДКСУ у Волинській області, код 02311767) витрати на лікування в сумі 757,48 (сімсот пятдесят сім гривень 48 копійок).

На підставі ч.5 ст.100 КПК України речові докази у справі, а саме:

- автомобіль марки "ЗАЗ-110307", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Горохівського відділу поліції ГУНП у Волинській області, повернути ОСОБА_6, як законному володільцю;

- автомобіль марки "ВАЗ-211540", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходиться на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Горохівського відділу поліції ГУНП у Волинській області, повернути ОСОБА_5, як законному володільцю.

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 2411,04 (дві тисячі чотириста одинадцять гривень 04 копійки).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Горохівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області ОСОБА_7