Ухвала суду № 56130690, 19.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" лютого 2016 р. справа № П/811/3161/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Соєвий вік" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Соєвий вік" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Соєвий вік" звернулось з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002151501 від 12.05.2015 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 року ТОВ "Торговий дім "Соєвий вік", за результатами якої складено акт №216/11-23-15-01/38758395 від 17.04.2015 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача п.48.1 ст.48, п.200.2 п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV (із змінами та доповненнями) та пп.7 п.5 розд.V, п.3 розд. ІХ, п.4 розд.ІХ, пп.8 п.5 розд.V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (із змінами та доповненнями) та Наказу №13 від 23.01.2015 р. "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів міністерства фінансів України", в результаті чого встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Соєвий вік" занижено р.25.1 (Сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18- рядок 20) та: сплачується до державного бюджету) за лютий 2015 р., що призвело до заниження податкових зобов'язань (рядок 25.1) податкової декларації за лютий 2015 р. на суму ПДВ 177746,00 грн. (а.с.7-9).

Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002151501 від 12.05.2015 р. (а.с.6).

Встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Соєвий вік" до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість

- за січень 2015 р., із зазначенням податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 76982,00 грн., податкового кредиту - 25357,00 грн. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації становить 51625,00 грн. (а.с.25-26);

- за лютий 2015 р., із зазначенням податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 362114,00 грн., податкового кредиту - 136319,00 грн., від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - значення 24 рядка декларації попереднього звітного періоду - в розмірі 225795,00 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації становить 225795,00 грн. (а.с.17-20, 61-66).

Крім того встановлено, що 24 лютого 2015 року позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації за грудень 2014 року, відповідно до змісту якого відкориговано податковий кредит в бік збільшення на суму 433429,00 грн. Податкове зобов'язання з ПДВ зазначено в сумі 238431,00 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації становить 194998,00 грн. (а.с.29-31).

Встановлено, що даний податковий кредит сформовано ТОВ "Торговий дім "Соєвий вік" за результатами господарських операцій з ТОВ "Мікс Оіл", ПП "Наукова селікційно-насінницька фірма "Соєвий вік" на підставі укладеного між ними договору №07/11/14К1 від 07.11.2014 р., ТОВ "ТП Веритек", що підтверджується рахунками-фактурами, податковими накладними та іншими первинними документами (а.с.10-16, 77-107).

В акті перевірки вказано, що позивач в податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 р. відобразив р.20.1 (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) на суму 225795,00 грн., однак р. 24 податкової декларації за січень 2015 р. ним становить суму 48049,00 грн. (а.с.26).

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України зазначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 7 п. 5 розд.V Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (із змінами та доповненнями) та Наказу №13 від 23.01.2015 р. "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів міністерства фінансів України" сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3), відображається у рядку 24 та переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Встановлено, що показник рядка 24 податкової декларації з ПДВ позивача за січень 2015 року становив "48049", а тому показник рядка 20.1 податкової декларації з ПДВ позивача за лютий 2015 року, тобто наступного звітного (податкового) періоду, повинен становити "48049", а не "225795 ", як вказано позивачем (а.с.18, 22).

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що показник рядка 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року позивачем до початку перевірки (до 17.04.2015 року) не був відкоригованим (уточненим) за наслідками коригування грудня 2014 року.

Згідно п. 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п. 50.2. Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції вірно вважав, що позивачем безпідставно збільшено показник рядка 20.1 податкової декларації з ПДВ позивача за лютий 2015 року на 177746,00 грн., що, в свою чергу, призвело до заниження на цю суму р.25.1 (сума податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18- рядок 20) та сплачується до державного бюджету), що призвело до заниження податкових зобов'язань (рядок 25.1). Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002151501 від 12 травня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 177746,00 грн. основного платежу, задоволенню не підлягають.

Як наслідок, не підлягають задоволенню й вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002151501 від 12 травня 2015 року, в частині суми грошового зобов'язання у розмірі 44437,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, який визначає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст.54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу з Тобмеженою відповідальністю "Торговий дім"Соєвий вік" - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Соєвий вік" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай