Постанова № 56130442, 24.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/23456/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до голови Голосіївського районного суду міста Києва Первушиної Олени Вікторівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу від 01.10.2015 №92-ОС.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до голови Голосіївського районного суду міста Києва Первушиної Олени Вікторівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в м. Києві про визнання протиправним та скасування п. 2 наказу від 01.10.2015 №92-ОС.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом голови Голосіївського районного суду м. Києва №62 від 23.02.2010 року ОСОБА_3 зараховано на посаду судді Голосіївського районного суду м. Києва з посадовим окладом відповідно до штатного розпису; з 23.02.2010 року виплачено надбавку за вислугу років у розмірі 15% від посадового окладу.

В подальшому, наказом голови Голосіївського районного суду м. Києва №7-ОС від 17.01.2012 року судді ОСОБА_3., стаж роботи якої становить більше 5 років, встановлено з 01.01.2012 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу.

Також, наказом голови Голосіївського районного суду м. Києва №123-ОС від 06.10.2014 року продовжено з 06.10.2014 року щомісячну доплату за вислугу років судді ОСОБА_3., стаж роботи якої становить більше 5 років, в розмірі 20 відсотків посадового окладу.

З 02.02.2015 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3. не здійснює правосуддя у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді.

Проте, наказом голови Голосіївського районного суду м. Києва №63-ОС від 31.07.2015 року судді ОСОБА_3., стаж роботи якої становить більше 10 років, встановлено з 16.05.2015 року щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 30 відсотків посадового окладу.

В подальшому, наказом від 01.10.2015 №92-ос скасовано судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_3. з 01.10.2015 щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу, як такій, що не здійснює правосуддя.

Також, пунктом 2 згадуваного наказу наказано здійснити перерахунок та відрахування з заробітної плати суді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_3 нарахованої та виплаченої надбавки за вислугу років за період починаючи з 28.03.2015.

Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наказ від 01.10.2015 №92-ОС в частині здійснення перерахунку та відрахування з заробітної плати суді позивача нарахованої та виплаченої надбавки за вислугу років за період починаючи з 28.03.2015 є правомірним, оскільки виплата позивачу доплати за вислугу років не може здійснюватись за відсутності підстав, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова місцевого суду: 1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; 2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду; 3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства; 4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ; 5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про наявність вакантних посад суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення; 6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду; 7) організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства; 8) сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду; 9) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів; 10) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

Як вже було зазначено, наказом від 01.10.2015 №92-ос скасовано судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_3. з 01.10.2015 щомісячну доплату за вислугу років в розмірі 30% посадового окладу, як такій, що не здійснює правосуддя.

Разом з тим, зі змісту положень статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вбачається, що голова суду не наділений правом скасовувати доплати до посадового окладу судді, оскільки такі доплати встановлюються виключно законом.

Так, згідно ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці

Відповідно до частини десятої ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із змінами, внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», що набрав чинності 28.03.2015р., суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що з 28.03.2015 року судді, які не здійснюють правосуддя втратили право на отримання доплат до посадового окладу, передбачених статтею 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

З матеріалів справи вбачається, позивач з 02.02.2015 не здійснює правосуддя, проте до 01.10.2015 отримувала надбавку за вислугу років.

Як вже було вище зазначено, положеннями до ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів», який дійсно є спеціальним, визначає лише складові суддівська винагорода та її розмір, крім того, Законом України «Про справедливий суд» було внесено зміни до даного закону в частині знову ж таки складових суддівської винагороди, у разі не здійснення суддями правосуддя.

Водночас, згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про оплату праці», відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

В свою чергу, Закон України «Про судоустрій та статус суддів» взагалі не регулює питання щодо порядку нарахувань та тим більше відрахувань із суддівської винагороди.

Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно п.1 ч.1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Враховуючи наведене вище, а також те, що вказані виплати здійснювались ОСОБА_3 ТУ ДСА України в м. Києві відповідно до наказів голови Голосіївського районного суду м. Києва Первушиної О.С., добровільно, будь-яка рахункова помилка у розрахунках з боку ТУ ДСА України в м. Києві та голови Голосіївського районного суду м. Києва Первушиної О.С. відсутня, також відсутня і будь-яка недобросовісність з боку позивача, судова колегія вважає оскаржувані положення наказу від 01.10.2015 №92-ОС неправомірними.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу від 01.10.2015 №92-ОС голови Голосіївського районного суду міста Києва Первушиної Олени Вікторівни про здійснення перерахунку та відрахування з заробітної плати судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_3 безпідставно нарахованої та виплаченої надбавки за вислугу років за період, починаючи з 28 березня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена в повному обсязі 29.02.2016 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.