Постанова № 56130429, 25.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 734/2123/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Анохіна А.М.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови старшого державного виконавця про накладення штрафу такою, що не відповідає нормам чинного законодавства,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області із позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить визнати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. про накладення штрафу від 25.06.2015 такою, що суперечить нормам чинного законодавства та скасувати її.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що головним управлінням ПФУ проведено 09.12.2013 перерахунок пенсії ОСОБА_3 в межах суми за 1 місяць згідно рішення суду. Рішення виконано частково в частині перерахунку пенсії та документи направлено на додаткові відомості, після надходження постанови про поновлення виконавчого провадження рішення виконано в іншій частині. Відсутність відповідного бюджету та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для головного управління є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі виконавчого листа № 2-а/2505/10119/2011, виданого 25.06.2013 Козелецьким районним судом Чернігівської області, про зобов'язання позивача здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_3 з урахуванням положень ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 19.04.2011 до 22.07.2011, за відрахуванням вже сплачених сум, було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Головне управління звернулось до відділу ДВС із заявою про зупинення виконавчого провадження. Виконавче провадження було зупинено.

Головним управлінням проведено 9 грудня 2013 року перерахунок пенсії ОСОБА_3 в межах суми за 1 місяць згідно рішення суду. Рішення виконано частково в частині перерахунку пенсії та документи направлено на додаткові відомості. Після надходження постанови про поновлення виконавчого провадження рішення виконане в іншій частині.

07.07.2015 року до головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - головне управління) надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про поновлення виконавчого провадження № 38644294 від 25.06.2015 ров:у.

Одночасно, 07.07.2015 року, до головного управління надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 25.06.2015 року головним винесено про накладення штрафу на головне управління в сумі 680 гри. за невиконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами (пункт 1 частини 2 статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік, Бюджетний кодекс України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь- які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно з частиною другою статті 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506020 «Дотіщія на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду виділені бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством.

Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Рішення суду у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрати законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

Бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом , законом про Державний бюджет України, яке має кількісні, часові та цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 статті 2 цього Кодексу).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" Пенсійному фонду України встановлено бюджетні призначення за бюджетними програмами "Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами" та "Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій".

Вказаним Законом Пенсійному фонду України не встановлене бюджетне призначення для забезпечення виконання рішень суду про стягнення коштів з Пенсійного фонду України.

Відповідно до положень пункту 4 частини 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 , основними завданнями головного управління, зокрема, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Відповідно до пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Враховуючи, що головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області є державною установою, кошти повинні витрачатись тільки у відповідності до чинного законодавства.

Отже, рішення суду головним управлінням було виконано у встановлений державним виконавцем строк та в межах повноважень, про що було повідомлено відділ примусового виконання рішень головного територіального управління юстиції в Чернігівській області.

Відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для Головного управління є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Враховуючи викладене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у головного управління, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки головне управління не має фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення в цій частині.

Головне управління вважає, що накладення за таких обставин штрафу ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату доплати до пенсії.

У зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень'', відповідно до положень частини 1 статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику) у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу) відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачений за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Тобто, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

Також головне управління зазначає, що рішення Європейського суду з прав людини щодо неможливості посилання державним органом при виконанні судових рішень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки у даному випадку мова не йде про звільнення Головного управління від обов'язку виконання рішення суду, а про оцінку причин такого невиконання та про наявність підстав для накладення штрафу.

Накладення штрафу на головне управління, який з об'єктивних причин у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, обставини, яка не залежить від діяльності головного управління, ніяким чином не захищає праве особи на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату додаткової пенсії. Вважаємо, що посилання судів на відповідні рішення Європейського суду з прав людини щодо неможливості посилання державним органом при виконанні судових рішень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань безпідставні, оскільки у даному випадку мова йде не про звільнення головного управління від виконання судового рішення, а про оцінку причин такого невиконання та про наявність підстав для накладення штрафу.

Згідно частини 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

З наведеної норми вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Викладені вище висновки повністю узгоджуються із висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними у постановах від 27.08.2014 року №К/9991/40466/12, від 19.09.2014 року №К/800/60807/13, від 19.09.2014 року №К800/2776/14.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 за заявою «Валентина Иіканорівна Великода проти України» Суд зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансовими труднощами, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою. Суд не вважає, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю (ухвала щодо прийнятності від 8 жовтня 2013 року у справі «Да Консесау Матеуш та Сантуш Жануаріо проти Португалії» (Da Сопсеідао Mateus and Santos Januario v. Portugal), заяви № 62235/12 та № 57725/12).

Рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

З урахуванням вищенаведеного, головншм управлінням вчинено всі можливі дії для виконання рішення суду, а рішення суду не виконано належним чином з незалежних від - головного управління підстав.

Зазначене знаходить своє підтвердження в правовій позиції Вищого адміністративного суду України, який розглядав питання виплати Пенсійним фондом України нарахованих коштів за рішенням суду, викладеній в ухвалі від 18.03.2015 року (№К/800/93/15 №К/800/2182/І5). Суд значив наступне: "виплата нарахованої пенсії не здійснена, у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю ПФУ та не знаходяться на його рахунках. Фактично у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету. Відповідно до ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості, виконати судове рішення " (копія ухвали ВАСУ додається).

Виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, може бути здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

В постанові від 24.03.2015 року Верховний Суд України також дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без причин (витяг з державного реєстру судових рішень України - додається).

Аналогічної правової позиції також дотримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 18.03.2015 року справа № К/800/93/15, К/800/2182/15.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2015 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задоволити.

Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 30 грудня 2015 року - скасувати.

Адміністративний позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання постанови старшого державного виконавця про накладення штрафу такою, що не відповідає нормам чинного законодавства - задоволити.

Визнати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. про накладення штрафу від 25.06.2015 року такою, що суперечить нормам чинного законодавства.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. про накладення штрафу від 25.06.2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 01 березня 2016 року.

(Повний текст постанови виготовлено - 25 лютого 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.