Ухвала суду № 56129855, 23.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 р.Справа № 638/9955/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Кудіної Я. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.10.2015р. по справі № 638/9955/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної фінансової інспекції в Харківській області

про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення Державної фіннсової інспекції в Харківській області №060/8 серії ДФІ №20-2015/58 від 03.06.2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

12.06.2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Державної фінансової інспекції в Харківській області №060/8 серії ДФІ №20-2015/58 від 03.06.2015 року.

Дзержинський районний суд м. Харкова постановою від 15.10.2015 року задовольнив позов.

Скасував постанову про накладення адміністративного стягнення Державної фінансової інспекції в Харківській області №060/8 серії ДФІ №20-2015/58 від 03.06.2015 року про притягнення ОСОБА_1 - начальника управління економіки фінансово-економічного департаменту КП "Харківводоканал" до адміністративної відповідальності в порядку ч. 1 ст. 164-2 КУпАП та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.

Державна фінансова інспекція в Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Також апелянт зазначає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення Державної фінансової інспекції в Харківській області прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 23.02.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ДФІ № 20-2015/58 від 02.06.2015 року, головним державними інспектором відділу контролю у сфері послуг Державної фінансової інспекції в Харківській області Бріженко Л. О. при проведенні ревізії було виявлено ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, а саме внесення недостовірних даних до фактичних калькуляцій послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що призвело до зайвого отримання КП «Харківводоканал» компенсації з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах для населення на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за 2013 рік на загальну суму 57989,95 грн., що спричинило завищення інших доходів у порядку 2120 «Інші операційні доходи» в формі № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2013 рік. Порушення виявлено під час ревізії та відображено в акті від 09.04.2015 року № 06-12/2, та є порушенням ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV і передбачає відповідальність згідно ч. 1 ст. 164-2 КУпАП і як вказано, згідно Протоколу, зазначене порушення допущено начальником управління економіки фінансово-економічного департаменту КП «Харківводоканал» - ОСОБА_1

На підставі зазначеного протоколу заступником начальника Державної фінансової інспекції в Харківській області Єгіозаряном А. Г. була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення про притягнення ОСОБА_1 -начальника управління економіки фінансово-економічного департаменту КП «Харківводоканал» до адміністративної відповідальності в порядку ч. 1 ст. 164-2 КУпАП та стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 153 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення адміністративного стягнення Державної фінансової інспекції в Харківській області №060/8 серії ДФІ №20-2015/58 від 03.06.2015 року не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 164-2 КУпАП відповідальність настає за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Положеннями ч. 3 вказаної статті передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, зокрема, введенням до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером (ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Під час апеляційного розгляду справи колегією суддів було вирішено питання про витребування у позивача копій розрахунків обсягу заборгованості за минулі періоди з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за 2013 рік, 2014 рік та І квартал 2015 року.

З розрахунків обсягу заборгованості за минулі періоди з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за 2013 рік, 2014 рік та І квартал 2015 року, наданих до суду апеляційної інстанції представником позивача, вбачається, що останні підписані першим заступником генерального директора ОСОБА_4 та головним бухгалтером ОСОБА_5 (а.с. 119-120).

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника управління економіки фінансово-економічного департаменту КП «Харківводоканал», а не є бухгалтером підприємства, та відповідно до посадової інструкції від 01.02.2012 р. на неї не покладено обов'язок щодо ведення бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим позивач не має ніякого відношення до вищевказаних розрахунків, а тому не несе відповідальність за правомірність їх складання.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції те, що протокол про адміністративне правопорушення Серії ДФІ № 20-2015/58 було складено 02.06.2015 року, а вже наступного дня 03.06.2015 року було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 060/8, хоча у повідомленні про розгляд справи зазначена дата 04.06.2015 року.

Отже, позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи за три доби, як це передбачено ст. 277-2 КУпАП, що позбавило ОСОБА_1 права на захист, оскільки остання була притягнута до адміністративної відповідальності за правопорушення, зміст якого їй був невідомий.

Навіть та обставина, що ОСОБА_1 просила розглянути справу за її відсутності, не пояснює порушення з боку відповідача щодо передчасного винесення такої постанови, оскільки жодним нормативно-правовим документом не надано права Державній фінансовій інспекції виносити постанови раніше дати, на яку призначено розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Факт зайвого отримання КП "Харківводоканал" компенсації з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за 2013 рік ДФІ в Харківській області не підтверджено будь-якими доказами по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП не відповідає вимогам закону, оскільки винесена за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача та в порушення вимог щодо всебічного повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

З приводу розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент подання даного адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2015 року складає 1218 грн. 00 коп.

Отже, розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду першої інстанції з даною позовною заявою, становить 73 грн. 08 коп. (0,06 х 1218).

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" Державна фінансова інспекція в Харківській області не наділена пільгами щодо сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з Державної фінансової інспекції в Харківській області судового збору в розмірі 80 грн. 39 коп. (110% від 73,08).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.10.2015р. по справі № 638/9955/15-а залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної фінансової інспекції в Харківській області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити - отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 29.02.2016 р.