Постанова № 56129224, 17.02.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 лютого 2016 р. № 820/7624/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Таран Ю.В.,

представників сторін:

позивача - Головань Т.Г.,

відповідача - Кобилінської О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Науково - технічне підприємство "Укрпроменерго", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Основ'янської об'єдноної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року за № 0000232205 винесене Основ`янською об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ Міністерства доходів України у Харківській області в частині нарахування ПРАТ НТП "Укрпроменерго" грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 68072,00 грн. за основним платежем та 7051,00 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове -повідомлення рішення від 07.08.2013 № 0000232205 прийняте контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначила, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Науково - технічне підприємство "Укрпроменерго" (код ЄДРПОУ 30358542) питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 31.12.2012, та валютного законодавства за період 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт № 3352/222/30358542 від 01.07.2013 року, в якому перевіряючими зафіксовані наступні порушення вимог податкового законодавства підприємством позивача, а саме:

- п.п. 4.1 ст.4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2, ст.5 Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, п.п. 14.1.11, п.п. 14.1.56., п.п 14.1.257, п.М.1 ст. 14, п.п. 134.1.1., п.134.1, ст. 134, п. 135.1, п. 135.2., п. 135.3, п.п. 135.4.1, п 135.4, п.п 135.5.-. п. 135.5, ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1, п. 138.2, ст. 138, п.п.139.1.9, п.139.1, ст 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-УІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 392 862 грн., в т.ч. за 2010р. у сумі 72 638 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 13 992 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 16 288 грн., за 4 квартал 2011 року у сумі 199 791 грн., за 1 квартал 2012 року у сумі 647 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 21 434 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 68 072 грн. ;

- п.п. 4.5.1, п. 4.5, ст. 4, п.п 7.3.1, п. 7.3, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № ' 68/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, п. 198.3, ст 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальній сумі 7 014 грн., у т. ч. за березень 2010р. у сумі 8 333 грн.. за червень 2010р. у сумі (-) 2 333 грн., за серпень 2011р. у сумі 600 грн., за травень 2012р. у сумі 414 грн.;

- ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003р. (зі змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТРАТ НТП „Укрпроменерго", як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчеми іти по ланцюгу до „вигодонабувача" (зазначеними у акті покупцями товарів, робіт (послуг) ;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, які підпадають під визначення ст. З, 4, 5, 8 11 Закону України від 28.12.1994 № 334\94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (з ; рахуванням змін та доповнень), ст.134, 135, 137, 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2756 VI із змінами та доповненнями.

- п.176.2. ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями, не в повному обсязі включало до звіту по формі №1 ДФ, суму виплачених доходів фізичним особам - підприємцям за 2- 4 кв. 2011р.

- п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення пору регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95-ВР за порушення вимог п. 3.5 Положення № 637 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки е касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, а саме: 70378,41 грн. х 2 = 40756,82 гривень.

За наслідками вищевказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача прийняте податкове повідомлення - рішення від 07 серпня 2013 року за № 0000232205 в частині нарахування ПРАТ НТП "Укрпроменерго" грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 68 072,00 грн. за основним платежем та 7051, 00 грн. за штрафними санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки № 3352/222/30358542 від 01.07.2013 року, підставами для висновку про заниження ПРАТ НТП "Укрпроменерго" оподаткованого доходу стало збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 68 072,00 грн. за основним платежем та 7051, 00 грн. за штрафними санкціями, внаслідок не включення до його складу заборгованості за простими векселями, виданими товариством приватному підприємству "Будівельна фірма "Укртехбуд" на погашення зобов'язань з оплати поставлених робіт та обладнання, у зв'язку із банкрутством цього контрагента.

Також, матеріали справи свідчать про те, що: 1) 05 жовтня 2008 року ПАТ НТП "Укрпроменерго" видано простий вексель № 248407 на суму 149 150,00 грн. (дата погашення боргу 05.10.2014 року) (а.с. 106); 2) 30.10.2008 року ПАТ НТП "Укрпроменерго" видано простий вексель № 248408 на суму 175 000, 00 грн. (дата погашення боргу 30.10.2014 року) (а.с. 107).

Згідно з даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців діяльність приватному підприємству "Будівельна фірма "Укртехбуд", якому було передані векселі в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи було припинено (а.с. 158 - 160).

Під час судового засідання відповідач стверджував про те, що оскільки строк погашення боргу по жодному з векселів не настав , а позивач по справі за даним зобов'язанням є боржником, отримані суми коштів за переліченими вище векселями повинні бути відображені позивачем як безповоротна фінансова допомога, з чим не погоджується суд та зазначає наступне.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, ратифікованого Верховною Радою України згідно із Законом України від 06.07.1999 № 826-ХІУ «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» (дата набуття чинності для України 06.01.2000) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Частиною 1 ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначено, що «переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року віддати його складання».

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Наведене дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов'язань за простим векселем пов'язується з настанням строку платежу за таким векселем

Відповідно до п.п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються, зокрема інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), інші доходи включають, зокрема суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.

При цьому згідно із п.п. 137.10. п. 137.10 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Для віднесення сум грошових зобов'язань за переданими постачальникові товару векселями до «безповоротної фінансової допомоги» мають бути наявними виключні правові підстави, визначені у п.п. 14.1.257. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, однією з яких є не стягнення заборгованості після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до вищенаведених норм права вбачається, що лише після закінчення трьох років із дня терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, а тому платник податку - емітент - повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.

Отже, у разі достовірного встановлення обставини щодо припинення господарського зобов'язання - у зв'язку з неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням, у платника податку (боржника) виникає інший доход із суми непогашеної заборгованості, який відноситься до складу валового доходу звітного періоду, в якому такий доход виник (на дату ліквідації підприємства - кредитора).

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Тому, підприємство вважається ліквідованим з дня внесення вказаного запису.

Поряд з цим слід враховувати, що у правовідносинах, що виникають з обігу простих векселів, ліквідація векселедержателя такого векселя та відсутність у нього правонаступників не завжди може бути підставою для припинення зобов'язань векселедавця відповідно до ч. З ст. 205 Господарського кодексу України.

Особливістю простого векселя є те, що боржником завжди є векселедавець. Векселетримач може використовувати простий вексель у розрахунках зі своїми контрагентами, при цьому переводячи власну заборгованість на векселедавця. У такому випадку припиняється право вимоги одного кредитора і виникає право вимоги у іншого кредитора. Отже, вексель може і надалі використовуватися в обігу до закінчення строку платежу за ним.

У зв'язку з цим, у разі встановлення обставини щодо ліквідації векселедержателя дослідженню у даній справі підлягає обставина щодо наявності простих векселів на балансі такого векселедержателя станом на час ліквідації. Така обставина може бути встановлена шляхом дослідження ліквідаційного балансу векселедержателя, який є бухгалтерською звітністю, що складається у ліквідаційний період підприємства і до дати внесення запису до єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи, та відображає матеріально-фінансовий стан підприємства на дату припинення діяльності. До складу ліквідаційної маси включаються всі види майнових активів (майно та майнові права, включаючи дебіторську та кредиторську заборгованості).

І тільки за достовірно встановленої обставини щодо ліквідації контрагентів позивача і наявності в їх активах на час ліквідації векселів, які не пред'явлено позивачеві до сплати, можна зробити висновок про виникнення у позивача інших доходів із сум непогашеної заборгованості, що мають бути згідно із п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України віднесені до складу валового доходу у періоді, коли виникла така заборгованість.

Отже, суд доходить до висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення не дослідив належним чином господарські операції з векселями, їх сутність та зміст, реквізити векселів, строки їх пред'явлення для сплати; не встановив обставини щодо ліквідації та припинення контрагентів позивача (векселедержателів), у тому числі і дати таких юридичних фактів з метою з'ясування конкретних періодів, у яких інші доходи із сум непогашеної заборгованості мали би бути віднесені до складу валового доходу, за умови становлення наявності для цього законних підстав.

Суд, звертає увагу на те, що відповідачем під час перевірки не з'ясовано, що приватне підприємство "Будівельна фірма "Укртехбуд", станом на час складення акту не є ліквідованим. Відповідачем не враховані акти прийому передачі від 05.10.2008 року та від 30.10.2008 року, з яких вбачається, що лише після закінчення строку позовної давності непогашена заборгованість за векселем трансформується у безповоротну фінансову допомогу, що опосередковується виникненням у платника - векселедавця обов'язку збільшити валовий доход на суму такої допомоги.

Враховуючи вищенаведене, у суду є всі підстави вважати, що неврахування податковим органом вищевказаних фактів при складанні акту та формуванню висновків за його результатами вплинуло на винесення незаконного та необґрунтованого податкового повідомлення - рішення від 07 серпня 2013 року за № 0000232205.

Таким чином, контролюючий орган помилково встановив заниження ПАТ НТП "Укрпроменерго" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2012 року у сумі 68 072, 00 грн. за основним платежем та 7051, 00 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до положення п.п. 102.1, 102.4 статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за яким контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пунктом 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до Податкового кодексу України, функціями органів державної податкової служби є, серед іншого, здійснення контролю за відстроченням, розстроченням та реструктуризацією грошових зобов'язань та/або податкового боргу, а також списанням безнадійного податкового боргу.

Порядок списання безнадійного податкового боргу визначений ст. 101 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) . Так, згідно із положеннями п.п. 101.1, 101.4 та 101.5 вищенаведеної статті Кодексу визначено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу. Органи державної податкової служби щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Суд вважає , що в даному випадку податковим органом повинні бути вчинені дії з приводу списання вказаного боргу, як безнадійного. При цьому, звертаємо увагу, що положення ПК України не містять приписів, які надають органу державної податкової служби права продовжувати встановлені ст. 102 Кодексу строки давності або права на застосування штрафних санкцій відповідно до ст.126 Податкового кодексу України без їх дотримання.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що застосування податковим органом нарахування зобов'язання по взаємовідносинах з ПАТ "НТП "" Укрпроменерго» та ПП "Будівельна компанія" Укртехбуд" неправомірним.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 07 серпня 2013 року за № 0000232205 винесене Основ'янською ОДПІ ГУ Міністерства доходів і зборів України в Харківській області підлягає скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 160-163, 167, 186 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" до Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2013 року за № 0000232205 винесене Основ`янською об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ГУ Міністерства доходів України у Харківській області в частині нарахування ПРАТ НТП "Укрпроменерго" грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 68072,00 грн. за основним платежем та 7051,00 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (юридична адреса: вул. Богдана Хмельницького, буд. 17, м. Харків, 61050, код ЄДРПОУ 38773167) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (юридична адреса: вул. Воєнна, буд. 37, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 30358542) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 лютого 2016 року

Суддя О.М. Тітов