Постанова № 56129000, 18.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року 810/5972/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Житлово-комунального підприємства "Немішаєве"

до

Бородянського відділення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бородянського відділення Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2015 №0008591005

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ЖКП "Немішаєве" своєчасно задекларувало податкові зобов’язання з податку на додану вартість за січень-грудень 2013 року, січень-квітень та червень-вересень 2014 року та сплатило грошові кошти в рахунок сплати податку на додану вартість за наведений вище звітний період до бюджету у строк, визначений податковим законодавством. Проте, податковим органом зараховано всі сплачені у наведений спосіб грошові кошти в рахунок податкового боргу минулих податкових періодів без повідомлення та згоди позивача, що призвело до порушення прав платника податків у сфері податкових правовідносин та до безпідставного застосування до підприємства штрафних санкцій за відсутності податкового правопорушення.

У судове засідання, призначене на 25.01.2016, з’явився представник позивача та до початку розгляду справи подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

До суду 25.01.2016 через засоби електронного зв’язку надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю надання йому додаткового часу для підготування додаткових доказів по справі.

Однак, суд не знаходить підстав для визнання причини неприбуття представника відповідача у судове засідання поважними, оскільки поважними визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі дій.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відтак, неможливість прибуття у судове засідання представника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи.

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Після прийняття судом рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження, представником відповідача було подано до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" (ідентифікаційний код 23579528) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Бородянському відділенні Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У листопаді 2015 року посадовою особою Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі ст. 76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка ЖКП "Немішаєве" з питань своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 13.11.2015 №000710/10-05/23579528.

При перевірці своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань податковим органом встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті самостійно визначеного платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

З Акта перевірки вбачається, що позивач порушив граничні терміни сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість на загальну суму 621097,00 грн. із затримкою більше 30 календарних днів, а саме:

- згідно декларації з ПДВ від 17.10.2014 №9059822216 (граничний термін до 30.10.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 7400,00 грн. сплачена 09.10.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 17.10.2014 №9059822216 (граничний термін до 30.10.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 12000,00 грн. сплачена 08.10.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 13.08.2014 №9046604005 (граничний термін до 30.08.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 2484,35 грн. сплачена 06.08.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 18.07.2014 №9041433760 (граничний термін до 30.07.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 21,00 грн. сплачена 30.06.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 18.09.2014 №9053574750 (граничний термін до 30.09.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 12603,20 грн. сплачена 12.08.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 18.09.2014 №9053574750 (граничний термін до 30.09.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 7800,00 грн. сплачена 07.08.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 18.09.2014 №9053574750 (граничний термін до 30.09.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 5761,80 грн. сплачена 06.08.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 13.08.2014 №9046604005 (граничний термін до 30.08.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 32356,65 грн. сплачена 30.06.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 17.10.2014 №9059822216 (граничний термін до 30.10.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 5846,80 грн. сплачена 12.08.2015;

- згідно декларації з ПДВ від 17.04.2014 №9021061929 (граничний термін до 30.04.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 39754,00 грн. сплачена 24.09.2014;

- згідно декларації з ПДВ від 18.12.2013 №9081659925 (граничний термін до 30.12.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 48913,00 грн. сплачена 29.04.2014;

- згідно декларації з ПДВ від 19.08.2013 №9051326533 (граничний термін до 30.08.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 17102,60 грн. сплачена 27.12.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 19.08.2013 №9051326533 (граничний термін до 30.08.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 4920,00 грн. сплачена 27.12.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 18.03.2013 №9013812202 (граничний термін до 30.03.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 27635,60 грн. сплачена 24.07.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 19.05.2014 №9028419259 (граничний термін до 30.05.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 35536,00 грн. сплачена 24.09.2014;

- згідно декларації з ПДВ від 17.01.2014 №9087790892 (граничний термін до 30.01.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 54259,00 грн. сплачена 29.04.2014;

- згідно декларації з ПДВ від 14.06.2013 №9034879096 (граничний термін до 30.06.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 23416,60 грн. сплачена 30.09.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 19.09.2013 №9058529275 (граничний термін до 30.09.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 25879,00 грн. сплачена 27.12.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 18.02.2014 №9007798875 (граничний термін до 02.03.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 46847,00 грн. сплачена 29.04.2014;

- згідно декларації з ПДВ від 18.04.2013 №9021490537 (граничний термін до 30.04.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 56050,00 грн. сплачена 24.07.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 17.07.2013 №9042687581 (граничний термін до 30.07.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 25434,00 грн. сплачена 30.09.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 18.10.2013 №9065966591 (граничний термін до 30.10.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 33625,00 грн. сплачена 27.12.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 17.05.2013 №9028422943 (граничний термін до 30.05.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 45599 грн. сплачена 24.07.2013;

- згідно декларації з ПДВ від 18.03.2014 №9014008799 (граничний термін до 30.03.2014) сума податкового зобов’язання у розмірі 42073,00 грн. сплачена 29.04.2014;

- згідно декларації з ПДВ від 19.08.2013 №9051326533 (граничний термін до 30.08.2013) сума податкового зобов’язання у розмірі 7779,40 грн. сплачена 30.09.2013.

За результатами перевірки податковим органом на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2015 №0008591005, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 124219,40 грн., що становить 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його, звернувшись з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 35.1 статті 35 Податкового кодексу України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з вимогами пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку на додану вартість зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

З матеріалів справи вбачається, що ЖКП "Немішаєве" були подані до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема: за січень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 32967 грн.; за лютий 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 45195 грн.; за березень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 56050 грн.; за квітень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 45599 грн.; за травень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 28632 грн.; за червень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 25434 грн.; за липень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 29802 грн.; за серпень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 25879 грн.; за вересень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 33625 грн.; за жовтень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 47571 грн.; за листопад 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 54259 грн.; за грудень 2013 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 48913 грн.; за січень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 46847 грн.; за лютий 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 42073 грн.; за березень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 45132 грн.; за квітень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 36624 грн.; за травень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 29793 грн.; за червень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 36172 грн.; за липень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 34841 грн.; за серпень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 26165 грн.; за вересень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 36718 грн.; за жовтень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 59878 грн.; за листопад 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 55952 грн.; за грудень 2014 року з визначеним грошовим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 68049 грн.

При цьому, як вбачається із розрахунку штрафної санкції до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та акту перевірки, до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з ПДВ за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року, з листопада 2013 року по грудень 2013 року, з січня 2014 року по квітень 2014 року, з червня 2014 року по вересень 2014 року.

Так, позивач зазначає, що висновки податкового органу про несвоєчасну сплату ЖКП "Немішаєве" узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за вказаний період не відповідають дійсності, оскільки суми, які визначені у вказаних деклараціях, перераховано підприємством у строк, передбачений законодавством. На підтвердження зазначених обставин представником позивача надано суду платіжні доручення від 30.01.2013 №55, від 25.02.2013 №97, від 25.03.2013 №128, від 27.03.2013 №129, від 25.06.2013 №18, від 30.03.2013 №21, від 24.12.2013 №26, від 27.12.2013 №21, від 29.04.2014 №32, від 23.09.2014 №38.

Отже, перевіряючи доводи позивача щодо своєчасної сплати податкових зобов’язань з ПДВ за період з лютого 2013 року по вересень 2013 року, з листопада 2013 року по грудень 2013 року, з січня 2014 року по квітень 2014 року, з червня 2014 року по вересень 2014 року, судом встановлено наступне.

Платіжним дорученням від 30.01.2013 №55 позивачем перераховано до бюджету грошові кошти у сумі 24399,00 за призначенням платежу "ПДВ за грудень 2012 року".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковою декларацією від 18.12.2012 №9079606375.

Платіжним дорученням від 30.01.2013 №3 позивачем перераховано до бюджету грошові кошти у сумі 32900,00 за призначенням платежу "ПДВ за грудень 2012 року".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковою декларацією від 18.12.2012 №9079606375 та частину коштів у розмірі 32387,33 грн. згідно вказаного платіжного доручення спрямовано за податковою декларацією від 17.01.2013 №9085018289.

Платіжним дорученням від 25.02.2013 №97 позивачем перераховано до бюджету грошові кошти у сумі 19167,00 за призначенням платежу "ПДВ за січень 2013 року".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковою декларацією від 17.01.2013 №9085018289.

Платіжним дорученнями від 25.03.2013 №128 позивачем перераховано до бюджету грошові кошти у сумі 31195,00 за призначенням платежу "ПДВ за лютий 2013 року".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковою декларацією від 19.02.2013 №9007632197 та частину коштів у розмірі 3559,40 грн. згідно вказаного платіжного доручення спрямовано за податковою декларацією від 18.03.2013 №9013812202.

Платіжним дорученнями від 27.03.2013 №129 позивачем перераховано до бюджету грошові кошти у сумі 14000,00 за призначенням платежу "ПДВ за лютий 2013 року".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом за податковою декларацією від 18.03.2013 №9013812202.

Згідно з довідкою від 18.06.2013 №3, виданою ДПІ у Бородянському районі Київської області, станом на дату видачі довідки Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" має податковий борг у сумі 134527,54 грн., з яких: 129284,60 грн. - за основним платежем (податковим зобов’язанням); 5242,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

20 червня 2013 року між позивачем і Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір про організацію взаєморозрахунків №05/167 від 20.06.2013, предметом якого є проведення розрахунків, у тому числі перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість у сумі 134500,00 грн.

Платіжним дорученням від 25.06.2013 №18, яке проведено банком 24.07.2013, позивач перерахував кошти у сумі 134500,00 грн. до Державного бюджету з призначенням платежу "Погашення податкового боргу, ст. 14 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік"; згідно дог. №05/167 від 20.06.2013".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковими деклараціями від 18.03.2013 №9013812202, від 18.04.2013 №9021490537, від 17.05.2013 №9028422943, від 14.06.2013 №9034879096.

15 серпня 2013 року між позивачем і Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір про організацію взаєморозрахунків №23/167 від 15.08.2013, предметом якого є проведення розрахунків, у тому числі перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість у сумі 56630,00 грн.

Платіжним дорученням від 30.09.2013 №21, яке проведено банком 30.09.2013, позивач перерахував кошти у сумі 56630,00 грн. до Державного бюджету з призначенням платежу "Погашення податкового боргу, ст. 23 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік"; згідно дог. №23/167 від 15.08.2013".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковими деклараціями від 14.06.2013 №9034879096, від 17.07.2013 №9042687581, від 19.08.2013 №9051326533.

18 листопада 2013 року між позивачем і Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір про організацію взаєморозрахунків №53/167 від 18.11.2013, предметом якого є проведення розрахунків, у тому числі перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість у сумі 132850,00 грн.

Платіжним дорученням від 27.12.2013 №21, яке проведено банком 27.12.2013, позивач перерахував кошти у сумі 132850,00 грн. до Державного бюджету з призначенням платежу "Погашення податкового боргу, п. 1 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік"; згідно дог. №53/167 від 18.11.2013".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковими деклараціями від 19.08.2013 №9051326533, від 19.09.2013 №9058529275, від 18.10.2013 №9065966591, від 19.11.2013 №9074402152.

Згідно з довідкою від 10.12.2013 №92, виданою Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ, станом на дату видачі довідки Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" має податковий борг у сумі 137779,41 грн., з яких: 129097,60 грн. - за основним платежем (податковим зобов’язанням); 5242,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); 3438,87 грн. - пеня.

17 грудня 2013 року між позивачем і Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір про організацію взаєморозрахунків №73/167 від 17.12.2013, предметом якого є проведення розрахунків, у тому числі перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість у сумі 4920,00 грн.

Платіжним дорученням від 24.12.2013 №26, яке проведено банком 27.12.2013, позивач перерахував кошти у сумі 4920,00 грн. до Державного бюджету з призначенням платежу "Погашення податкового боргу, п. 1 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік"; згідно дог. №73/167 від 17.12.2013".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковою декларацією від 19.08.2013 №9051326533.

Згідно з довідкою від 23.04.2014 №77, виданою Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ, станом на дату видачі довідки Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" має податковий борг у сумі 197479,23 грн., з яких: 192092 грн. - за основним платежем (податковим зобов’язанням); 0 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); 5387,23 грн. - пеня.

28 квітня 2014 року між позивачем і Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір про організацію взаєморозрахунків №20/30 від 28.04.2014, предметом якого є проведення розрахунків, у тому числі перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість у сумі 197470,00 грн.

Платіжним дорученням від 29.04.2014 №32, яке проведено банком 15.05.2014, позивач перерахував кошти у сумі 197470,00 грн. до Державного бюджету з призначенням платежу "Погашення податкового боргу, п. 24 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік"; згідно дог. №20/30 від 28.04.2014".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковими деклараціями від 18.12.2013 №9081659925, від 17.01.2014 №9087790892, від 18.02.2014 №9007798875, від 18.03.2014 №9014008799, від 17.04.2014 №9021061929.

Згідно з довідкою від 11.08.2014 №211, виданою Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ, станом на дату видачі довідки Житлово-комунальне підприємство "Немішаєве" має податковий борг у сумі 256270,16 грн., з яких: 142343 грн. - за основним платежем (податковим зобов’язанням); 102668,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом); 11258,36 грн. - пеня.

18 серпня 2014 року між позивачем і Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Управлінням фінансів Бородянської районної державної адміністрації Київської області, Бородянською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір про організацію взаєморозрахунків №64/30 від 28.04.2014, предметом якого є проведення розрахунків, у тому числі перерахування коштів до спеціального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) з податку на додану вартість у сумі 75290,00 грн.

Платіжним дорученням від 23.09.2014 №38, яке проведено банком 24.09.2014, позивач перерахував кошти у сумі 75290,00 грн. до Державного бюджету з призначенням платежу "Погашення податкового боргу, п. 24 ст. 14 Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік"; згідно дог. №64/30 від 18.08.2014".

Згідно з даними облікової картки з податку на додану вартість платника податків, вказану суму коштів спрямовано податковим органом в рахунок погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, що виник за податковими деклараціями від 17.04.2014 №9021061929, від 19.05.2014 №9028419259.

Таким чином, з досліджених судом зазначених вище документів слідує, що позивач згідно платіжних доручень від 30.01.2013 №55, від 25.02.2013 №97, від 25.03.2013 №128, від 27.03.2013 №129, від 25.06.2013 №18, від 30.03.2013 №21, від 24.12.2013 №26, від 27.12.2013 №21, від 29.04.2014 №32, від 23.09.2014 №38 здійснив оплату податкового боргу, що виник у минулих податкових (звітних) періодах, а саме за період з листопада 2012 року по грудень 2012 року, з січня 2013 року по грудень 2013 року, з січня 2014 року по квітень 2014 року.

При цьому, визначені позивачем самостійно податкові зобов’язання з податку на додану вартість з лютого 2013 року по вересень 2013 року, з листопада 2013 року по грудень 2013 року, з січня 2014 року по квітень 2014 року, з червня 2014 року по вересень 2014 року, які в силу приписів статті 203 Податкового кодексу України повинні бути перераховані до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації, сплачені позивачем із порушенням визначеного чинним законодавством строку.

Згідно з пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи положення вказаних вище норм, суд дійшов висновку, що податковий орган, виявивши при проведенні перевірки порушення ЖКП "Немішаєве" норм податкового законодавства, що полягало у сплаті податку на додану вартість з лютого 2013 року по вересень 2013 року, з листопада 2013 року по грудень 2013 року, з січня 2014 року по квітень 2014 року, з червня 2014 року по вересень 2014 року із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов’язання, обґрунтовано застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 124219,40 грн. (621097,00 грн. х 20 % = 124219,40 грн.).

Посилання позивача на те, що сплата вказаних у податкових деклараціях сум податкових зобов’язань з ПДВ відбулась своєчасно за платіжними дорученнями від 30.01.2013 №55, від 25.02.2013 №97, від 25.03.2013 №128, від 27.03.2013 №129, від 25.06.2013 №18, від 30.03.2013 №21, від 24.12.2013 №26, від 27.12.2013 №21, від 29.04.2014 №32, від 23.09.2014 №38, а податковий орган протиправно змінив призначення платежу та зарахував вказані кошти в рахунок сплати податкового боргу, що виник у минулих звітних податкових періодах, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

В силу приписів Податкового кодексу України здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, а також за погашенням податкового боргу з податків та зборів віднесено до компетенції податкового органу.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

При цьому, погашенням податкового боргу - є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п.14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України), а під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З аналізу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України вбачається, що законом імперативно встановлено обов’язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

Отже, враховуючи приписи наведених правових норм, суд дійшов висновку, що податковий орган при зміні призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях, та спрямуванні цих коштів в рахунок сплати податкового боргу ЖКП "Немішаєве" за минулі податкові звітні періоди, діяв у межах власної компетенції та на виконання завдань, що покладені на нього податковим законодавством, у тому числі з метою зменшення абсолютного значення податкового боргу платника податків.

При цьому, твердження позивача про те, що факт зарахування грошових коштів, сплачених в якості податкового зобов’язання з податку на додану вартість, контролюючим органом у рахунок податкового боргу, який виник раніше, є дією відповідача, а тому у діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній платі грошового зобов’язання, є необґрунтованими, з огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що платник податку, який має податковий борг, не може перебувати у більш вигідному становищі (зокрема, звільнятися від відповідальності за порушення строків сплати податкового зобов'язання), ніж платник, у якого такий борг відсутній.

Слід зазначити, що аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 18.08.2015 у справі №К/800/15176/14, від 27.05.2015 у справі №К/800/12194/14, від 01.04.2015 у справі №К/800/1839/13, від 21.09.2015 у справі №К/800/44167/13.

Отже, з урахуванням заявленого предмету та підстав позову, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем були надані всі докази, які дають підстави вважати про правомірність висновку перевіряючого під час проведення перевірки.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Житлово-комунального підприємства "Немішаєве" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.