Постанова № 56128989, 26.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2016 року 810/437/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ"доКиївського обласного центру зайнятостіпровизнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСЛ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу від 05.01.2016 №1/0/6-16 в частині анулювання дозволу №3912 від 30.03.2015, виданого ТОВ "КСЛ" на застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді генеральний директор.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ відповідача від 05.01.2016 №1/0/6-16, яким анульовано дозвіл на працевлаштування громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді генерального директора ТОВ "КСЛ" є незаконним, оскільки Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства встановлено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що згідно інформації, наданої Дніпропетровським обласним центром зайнятості, було встановлено факт застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді керівника служби логістики ТОВ "Хайдельбергцемент Україна", а тому на виконання вимог абз. 7 п.25 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства було анульовано ТОВ "КСЛ" дозвіл на працевлаштування вказаного іноземця, оскільки чинним законодавством не передбачено видача двох чи більше дозволів на застосування праці одного іноземця декількома роботодавцями.

У судове засідання, призначене на 25.02.2016, з'явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 березня 2015 року ТОВ "КСЛ" отримано дозвіл №3912 на працевлаштування громадянина Німеччини Др. ОСОБА_2 на посаду генерального директора з терміном дії до 03 березня 2016 року.

13 березня 2015 року були проведені загальні збори учасників ТОВ "КСЛ", де було прийнято рішення про прийняття на роботу за сумісництвом та призначення Др. ОСОБА_2 строком на три роки на посаду генерального директора ТОВ "КСЛ", який приступає до виконання обов'язків з 13.03.2015, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "КСЛ" від 13.03.2015 №13/03/15.

Також, з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.03.2015 вбачається, що керівником ТОВ "КСЛ" є Др. ОСОБА_2.

05.01.2016 Київським обласним центром зайнятості прийнято наказ №1/0/6-16 "Про видачу, продовження дії та анулювання дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства", яким анульовано дозвіл №3912 від 30.03.2015, виданого ТОВ "КСЛ" на застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді генеральний директор.

Як встановлено під час розгляду справи, підставою для анулювання дозволу ТОВ "КСЛ" на застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді генеральний директор послугувала інформація, яка була отримана відповідачем від Дніпропетровського обласного центру зайнятості, в якій повідомлялось про те, що ТОВ "Хайдельбергцемент Україна" було видано дозвіл на застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді керівника служби логістики з терміном дії з 23.12.2015 по 22.12.2016, що на думку відповідача є порушенням абзацу 7 пункту 25 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 №437, що полягає у застосуванні праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем.

Однак, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про зайнятість населення" формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.

Основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення розробляються на підставі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зайнятості населення, на розвиток трудового потенціалу з визначенням механізму їх реалізації.

Координацію і контроль за виконанням основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідальність за виконання основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення покладається на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

За правилами частини четвертої статті 3 Законом України "Про зайнятість населення" іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні врегульовано статтею 42 Закону України "Про зайнятість населення", якою обумовлено, що підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедура видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства визначена Порядком видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 №437 (далі - Порядок №437).

Пунктом 2 Порядку №437 визначено, що Територіальні органи Державної служби зайнятості в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) видають за місцезнаходженням підприємства, установи, організації (далі - роботодавець) дозволи на застосування на конкретних посадах праці: іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи; іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб'єктом господарювання, за умови, що чисельність кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках таких договорів (контрактів), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договорів (контрактів); іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії "внутрішньокорпоративні цесіонарії"; іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до п. 18 Порядку №437 дозвіл видається на строк, зазначений у трудовому договорі (контракті), але не більш як на один рік. Якщо трудовий договір (контракт) є безстроковим, то дозвіл видається на один рік. Дія такого дозволу може бути продовжена необмежену кількість разів на той самий строк.

Пунктом 25 Порядку №437 передбачено, що дозвіл анулюється у разі: неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства; припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства; встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах; набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили; наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства, прийнятого відповідно до статей 26 та 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"; встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем; рішення територіального органу або підрозділу ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту; невикористання іноземцем чи особою без громадянства права на оскарження рішення територіального органу чи підрозділу ДМС про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Як було встановлено судом, анулювання позивачу дозволу на застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді генеральний директор відбулось на підставі абз. 7 п. 25 Порядку №437, оскільки Київським обласним центром зайнятості було встановлено факт застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем.

При цьому, суд звертає увагу на те, в розумінні п. 25 Порядку №437 праця на інших умовах чи іншим роботодавцем розуміється як робота, що не обумовлена виданим дозволом. В той же час, дане положення не забороняє іноземцям суміщати посади на декількох роботах, у декількох роботодавців, якщо кожного разу останній буде отримувати відповідний дозвіл.

Так, матеріалами справи підтверджено, що громадянин Німеччини Др. ОСОБА_2 працює на посадах:

- генерального директора ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" на підставі отриманого дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №3567 від 04.03.2014 із терміном дії до 03.03.2016;

- генерального директора ТОВ "Рибальський кар'єр" на підставі отриманого дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №3809 від 27.08.2015 із терміном дії до 26.08.2016;

- генерального директора ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" на підставі отриманого дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №3827 від 23.10.2015 із терміном дії до 22.10.2016.

Також, з письмових заперечень відповідача слідує, що громадянин Німеччини Др. ОСОБА_2 працює на посаді керівника служби логістики ТОВ "Хайдельбергцемент Україна" на підставі отриманого дозволу на застосування праці з терміном дії з 23.12.2015 по 22.12.2016.

Окрім цього, громадянин Німеччини Др. ОСОБА_2 працює на посаді генерального директора ТОВ "КСЛ" після отриманого дозволу на застосування праці №3912 від 03.03.2015 із терміном дії до 03.03.2016.

В той же час, суд вважає, що наявність дозволів на застосування праці громадянина Німеччини Др. ОСОБА_2 на посадах генерального директора ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна" згідно з дозволом №3567 від 04.03.2014, генерального директора ТОВ "Рибальський кар'єр" згідно з дозволом №3809 від 27.08.2015, генерального директора ТОВ "ХайдельбергБетон Україна" згідно з дозволом №3827 від 23.10.2015 та на посаді керівника служби логістики ТОВ "Хайдельбергцемент Україна" згідно з дозволом із терміном дії з 23.12.2015 по 22.12.2016 не може розцінюватись як обставина, яка свідчить про застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем, оскільки у відповідності до різних дозволів, отриманих різними роботодавцями - ТОВ "ХайдельбергГраніт Україна", ТОВ "Рибальський кар'єр", ТОВ "ХайдельбергБетон Україна", ТОВ "Хайдельбергцемент Україна", праця однієї і тієї ж особи застосовується виключно тими роботодавцями, які отримали дозвіл та на умовах визначених цими дозволами.

Положеннями Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визнано право іноземців працювати на підприємствах, в установах і організаціях України або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Слід зауважити, що чинним законодавством України не передбачено такої підстави для анулювання дозволу на застосування праці іноземців як встановлення факту праці іноземця в іншому підприємстві на підставі отриманого відповідним підприємством дозволу на застосування праці іноземців в даному підприємстві, оскільки пунктом 25 Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства встановлено вичерпний перелік підстав для анулювання дозволу.

Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що наказ відповідача від 05.01.2016 №1/0/6-16 в частині анулювання позивачу дозволу №3912 на застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді генеральний директор є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Київського обласного центру зайнятості від 05.01.2016 №1/0/6-16 "Про видачу, продовження дії та анулювання дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства" в частині анулювання дозволу №3912 від 30.03.2015, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "КСЛ" на застосування праці громадянина Німеччини ОСОБА_2 на посаді генеральний директор.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЛ" (ідентифікаційний номер 33801194) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 03491085).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.