Рішення № 56124781, 17.02.2016, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа № 667/7478/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.

при секретарі: Матієнко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

10.09.2015 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на ту обставину, що АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «Укрсоцбанк», відповідно до кредитного договору № Ф060141К від 02.03.2006 року з урахуванням усіх додаткових угод про внесення змін до нього надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 20000 доларів США зі сплатою 11,05 % річних з кінцевим строком повернення 01.03.2021 року. Відповідно до рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 22.02.2012 року внесено зміни до кредитного договору та додаткової угоди №1 про внесення змін до договору кредиту від 02.03.2006 року в частині заміни позичальника ОСОБА_2 на ОСОБА_1. Відповідачем ОСОБА_1 як позичальником не виконуються умови договору кредиту, порушуються строки повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Станом на 12.08.2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором становить 28654,74 доларів США, що еквівалентно 612396,17 грн., із якої заборгованість за кредитом - 16222,67 доларів США, що еквівалентно 346703,60 грн.; заборгованість за відсотками 7690,47 доларів США, що еквівалентно 164357,19 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 3025,08 доларів США, що еквівалентно 64650,73 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 1716,52 доларів США, що еквівалентно 36684,65 грн. Просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 612396,17грн., а також понесені позивачем судові витрати у розмірі 9185,95 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Зазначила, що вимоги до відповідача ОСОБА_1 предявлені як до позичальника за кредитним договором, яким вона є згідно рішення суду.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали. Зазначили, що ОСОБА_1 не можна вважати позичальником за кредитним договором , оскільки позивачем не виконано рішення суду та до теперішнього часу до договору кредиту, додаткової угоди до цього договору та іпотечного договору не внесено змін в частині заміни позичальника. Численні звернення ОСОБА_1 до позивача внести зміни в кредитний договір в частині позичальника та відкрити їй рахунок для погашення заборгованості банк ігнорував. Також вказали на сплив строку позовної давності до вимог позивача. Оскільки позивачем не наведено доказів, що порушення зобовязань по своєчасній сплаті платежів за кредитним договором сталося внаслідок вини відповідача ОСОБА_1В як позичальника, просили у задоволені позову відмовити. Відповідач в останнє судове засідання не зявилася, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Третя особа ОСОБА_2 вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. В останнє судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Заслухавши осіб, які беруть учать у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно кредитного договору № Ф060141К від 02.03.2006 року АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 надав кредит у розмірі 20000 доларів США зі сплатою 11,05 % річних з кінцевим строком повернення 01.03.2021 року.

24.06.2009 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту № Ф060141К від 02.03.2006 року., яким збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 14% та встановлено графік погашення кредитних коштів та порядок їх сплати.

Відповідно до п.3.3.9 договору кредиту ОСОБА_2 зобовязався перед позивачем сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, визначеному п.2.4, п.2.5 договору кредиту, та в порядку визначеному п.1.1.1. та п. 2.4.1 додаткової угоди.

Відповідно до п.3.3.10 договору кредиту ОСОБА_2 зобовязався своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.1.1 договору кредиту.

Відповідно до п.4.2 договору кредиту у разі прострочення ОСОБА_2 строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п.4.5 договору кредиту у разі невиконання ОСОБА_2 (неналежного виконання) обовязків, визначених п.п. 3.3.9, 3.3.10 договору кредиту, протягом більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, відповідач зобовязався протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 22.02.2012 року за справою №2114/4338/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Акціонерно-комерційний інноваційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Херсонської обласної філії АКБ Укрсоцбанк про розірвання шлюбу та розподіл майна та ухвалою від 17.08.2012 року внесено зміни до кредитного договору, іпотечного договору та додаткової угоди в частині заміни позичальника ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (а.с.11-.13)

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 27.09.2013 року за заявою ОСОБА_1 було розяснено зазначене вище рішення, та вказано, що АКБ «Укрсоцбанк» в особі його Херсонської обласної філії зобовязаний внести зміни до кредитного договору № Ф060141К від 02.03.2006 року в частині заміни позичальника ОСОБА_2 на ОСОБА_1, внести зміни до іпотечного договору № Ф060141К-396 від 02.03.2006 року в частині заміни іпотекодавця ОСОБА_2 на ОСОБА_1, внести зміни до додаткової угоди №1 про внесення змін до кредитного договору № Ф060141Квід 02.03.2006 року в частині заміни позичальника ОСОБА_2 на ОСОБА_1В ( а.с. 73).

Дане рішення до теперішнього часу ПАТ «Укрсоцбанк» не виконано. Зазначена обставина представником позивача не оспорюється. Проте, доводи представника позивача, що відповідач ухилялася від внесення змін до зазначених угод, спростовуються документами, наданими стороною відповідача.

Так, звернення ОСОБА_1 до примусового виконання рішення суду у ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні не призвело до бажаних результатів, про що свідчать: виконавчі листи Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2012 року по справі № 2114/4338/11, постанови ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 25.01.2013 р. по ВП № 36169310, ВП № 36169189, ВП № 36169056; ухвала Комсомольського районного суду м. Херсона від 27.09.2013 року по справі № 2114/4338/11; виконавчий лист Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.10.2013 року по справі № 2114/4338/11 та постанова ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.10.2013 р. по ВП № 40287845( а.с.79-85).

Особисті звернення ОСОБА_1 до позивача з вимогою щодо внесення змін у кредитний договір, додаткову угоду та іпотечний договір за рішенням суду, а також відкриття на її імя рахунку як позичальника з метою погашення кредиту не виконані, що підтверджується заявами відповідача до позивача, відповідями представників позивача, що її звернення знаходяться на розгляді ( а.с.137-142).

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Згідно частини 5 ст. 11 ЦК України у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до вимог ст.ст. 520, 521, 513 ЦК України правочин щодо заміни боржника у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Враховуючи, що кредитний договір між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та додаткова угода до нього укладалась з позичальником ОСОБА_2 в простій письмовій формі, та угоди між позивачем та відповідачем щодо заміни позичальника за кредитним зобовязанням на виконання рішення суду у такій же формі не укладалися, відсутні докази ухилення відповідача ОСОБА_1 від укладання таких угод, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволенню не підлягають, так як відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 як з позичальника за кредитним договором.

У звязку з відмовою в задоволенні позову відповідно до вимог ст.88 ЦПК України не підлягають відшкодуванню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57,60,212,214-215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з моменту виготовлення повного тексту рішення.

Суддя: С.І.Майдан