Ухвала суду № 5612432, 09.04.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 4 – с - 10

2009 рік

УХВАЛА

09 квітня 2009 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі – Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за скаргою ОСОБА_1 стосовно Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконними дії та бездіяльності відділу державної виконавчої служби, постанови, скасування постанови і зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 жовтня 2008 року звернувся до суду зі скаргою стосовно Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на незаконність дій і бездіяльності цієї служби, постанови та скасування постанови і зобов’язання провести певні дії, посилаючись на те, що Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська розглянув справу та стягнув на його користь з АТВТ «Українське продовольство» суму коштів, рішення набрало законної сили, видано виконавчий лист та направлено його для виконання до Жовтневого ВДВС. Останній відкрив виконавче провадження, але, проявивши бездіяльність, нічого на виконання рішення суду не зробив, на протязі тривалого часу судове рішення не виконане, на його тривалі і неодноразові звернення виконавець не реагує. Навпаки, державний виконавець виніс постанову про закриття виконавчого провадження і ніяких дій для виконання рішення суду більше не проводить. Вважає такі дії та бездіяльність ВДВС незаконними, просив визнати ці дії та бездіяльність неправомірними, скасувати постанову про закриття виконавчого провадження, спонукати провести передбачені законом дії до виконання вказаного рішення суду, задовольнивши скаргу.

Представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судовому засіданні скаргу не визнав, пояснивши, по дійсно з суду отримано для виконання виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду про стягнення коштів на користь заявника, по цьому виконавчому провадженню винесені відповідні постанови, зроблене все можливе згідно вимог закону, порушень не допущено, мотиви скарги безпідставні, сама скарга необґрунтована, просив в її задоволенні відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали скарги, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає скаргу обгрунтованою та підлягаючою частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2007 року стягнуто з акціонерного товариства відкритого типу «Українське продовольство» на користь ОСОБА_1 зарплату в сумі 47437 грн., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 3731 грн. і моральну шкоду в сумі 10000 грн., а всього 61168 грн., стягнуто з акціонерного товариства відкритого типу «Українське продовольство» судовий збір на користь держави в сумі 520 грн. 18 коп., в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства відкритого типу «Українське продовольство» про стягнення моральної шкоди відмовлено. Рішення вступило в законну силу, видано виконавчий лист і його направлено для виконання до Жовтневого ВДВС.

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п.1 положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396/97, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконанні в Жовтневому відділі державної виконавчої служби знаходилось виконавче провадження В-4 за № 680 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі за № 2-258 від 13 квітня 2007 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з АТВТ «Українське продовольство» на користь заявника всього – 61168 грн., та на користь держави судового збору в сумі 520.18 грн. Вищезазначений виконавчий лист надійшов на виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 24 травня 2007 року від стягувана ОСОБА_1 для виконання за місцем знаходження боржника - м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 163/110, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17. 24 травня 2007 року старшим державним виконавцем Василегою І.В. відповідно до ст. ст. З, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 31 травня 2007 року. У встановлений державним виконавцем термін рішення суду в добровільному порядку боржником виконано не було. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження направлена за юридичною адресою боржника, а саме: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська. 17, повернулася на адресу Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ в зв'язку з тим, що за вказаною адресою організація не була розшукана Укрпоштою (згідно відмітки на конверті від 29 травня 2007 року).

Виходом державного виконавця 06 червня 2007 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Симферопольська, 17, встановлено, що за даною адресою АТВТ «Українське продовольство» не знаходиться, належного підприємству майна не виявлено. Виходом державного виконавця 06 червня 2007 року за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 163/110, встановлено, що за даною адресою АТВТ «Українське продовольство» не знаходиться, це приватна квартира. Встановити дійсність знаходження боржника - юридичної особи за вказаною адресою не можливо. 25 червня 2007 року скаржником (стягувачем у виконавчому провадженні) до відділу ДВС було надано заяву про оголошення розшуку боржника - юридичної особи з відповідною згодою авансувати витрати на проведення розшуку.

Державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ 27 червня 2007 року направлено запити до КП ДМБТІ, МРЕВ-1 та ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. Відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання (знаходження) боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я або у зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Таким чином оголошення розшуку боржника (майна боржника) можливе лише за умови відсутності відомостей про місцезнаходження боржника.

01 серпня 2007 року на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби надійшла ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2007 року по справі №Б 15/40/137/06 про припинення провадження у справі про банкрутство АТВТ «Українське продовольство». Згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2007 року по справі № Б 15/40/137/06 юридичну особу - акціонерне товариство відкритого типу «Українське продовольство» (код ЄДРПОУ 23649884) ліквідовано.

Ліквідація юридичної особи є підставою для закінчення виконавчого провадження, чинним законодавством не передбачено розшук боржника юридичної особи, яку ліквідовано. Оскільки резолютивна частина виконавчого документу містить чітко визначеного боржника – АТВТ «Українське продовольство», яке було ліквідовано згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2007 року, скерування виконавчого документу до арбітражного керуючого, як на цьому наполягав скаржник, чи проведення інших виконавчих дій стосовно боржника юридичної особи, яку було ліквідовано, не передбачено чинним законодавством. Державний виконавець не має повноважень щодо зміни сторін виконавчого провадження (боржника юридичної особи фізичних осіб: власників, засновників, керівників юридичної особи тощо). Скаржник (стягувач у виконавчому провадженні) має право звернутися до суду з заявою про заміну боржника юридичної особи на ту особу, яка, на думку заявника, має відповідати по зобов’язанням ліквідованого підприємства.

03 серпня 2007 року старшим державним виконавцем Василегою І.В. на підставі одержаних відомостей про ліквідацію боржника - акціонерного товариства відкритого типу «Українське продовольство», виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі за №2-258 від 13 квітня 2007 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з АТВТ «Українське продовольство» на користь ОСОБА_1 всього 61168 грн., стягнення з АТВТ «Українське продовольство» на користь держави судового збору в сумі 520.18 грн., закінчено згідно п. З ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (ліквідація юридичної особи - сторони виконавчого провадження). Виконавчий лист разом з постановою про закінчення виконавчого провадження направлено до Жовтневого районного суду.

Але відомості щодо направлення копії постанови про відкриття та про закінчення виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження не підтверджуються матеріалами виконавчого провадження (в супровідних листах, що зберігаються в матеріалах виконавчого провадження, зазначено повний перелік адресатів, яким направлено відповідні копії постанов, але немає підтвердження отримання ними цих постанов).

Заявником до відділу державної виконавчої служби не надано підтверджень його звернення до господарського суду Дніпропетровської області із заявою з вимогами до боржника та документами, що підтверджують вимоги (згідно статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Пункт 6 вказаної статті визначає, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів.

Статтею 31 вказаного Закону встановлено черговість задоволення вимог кредиторів. При цьому зазначено, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Виходячи з наведеного, державний виконавець не мав законних підстав для направлення виконавчого документу №2-258 від 13 квітня 2007 року, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з АТВТ «Українське продовольство» на користь ОСОБА_1 61168 грн. та стягнення з АТВТ «Українське продовольство» на користь держави судового збору в сумі 520.18 грн. ліквідатору.

Проте, отримавши ухвалу Господарського суду державний виконавець не пересвідчився, чи набрала чинності вказана ухвала, чи оскаржена вона (і результати апеляційного розгляду), чи виключено АТВТ «Українське продовольство» з єдиного реєстру юридичних осіб (немає запиту в матеріалах виконавчого провадження), а поспішно закрив виконавче провадження.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, скаржник має право звернення до суду з цією скаргою, оскільки рішенням (постановою) та дією державного виконавця Василеги І.В. під час виконання судового рішення, порушено права скаржника.

Таким чином (не отримання документів виконавчого провадження, не повідомлення про виконавчі дії, тощо) заявник не був обізнаний про порушення своїх прав, та не мав достатніх правових підстав для оскарження зазначених вище бездіяльності та дій державних виконавців. Приймаючи до уваги вказане ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця

При таких обставинах суд вважає скаргу обґрунтованою та підлягаючою частковому задоволенню: не можливо визнання незаконними дій та бездіяльність неправомірними стосовно відкриття виконавчого провадження та дій на виконання рішення суду (добровільне виконання, запити стосовно майна боржника та ін.), але можливо стосовно передчасного і незаконно винесення постанови про закриття виконавчого провадження без пересвідчення , що боржника дійсно ліквідовано.

Таким чином суд вважає, що обставини скарги частково знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання, а тому підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне стягнути з відділу державної виконавчої служби на користь держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 21, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 383 - 388 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати протиправними і незаконними дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції стосовно винесення з її затвердженням постанови про закриття виконавчого провадження від 03 серпня 2007 року та не направлення її заявнику.

Скасувати постанову державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції стосовно про закриття виконавчого провадження від 03 серпня 2007 року стосовно виконання рішення суду від 13 квітня 2007 року.

Зобов’язати державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції отримати відомості з єдиного реєстру юридичних осіб стосовно ліквідації чи місцезнаходження боржника із датами змін.

В задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 стосовно Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконними дії та бездіяльності відділу державної виконавчої служби і зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції судовий збір в дохід держави в розмірі 03 грн. 40 коп.

Стягнути з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь держави в розмірі 07 грн. 50 коп.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя -