Ухвала суду № 56122968, 25.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 р.Справа № 554/12755/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 29.01.2016р. по справі № 554/12755/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо відмови здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати його у відповідному відсотковому розмірі заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01.09.2015 року згідно довідки господарського суду Полтавської області від 23.09.2015 року № 10-11/1345-15.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 15.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку довічного грошового утримання протиправними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", починаючи з 01.09.2015 року, з урахуванням довідки господарського суду Полтавської області від 23.09.2015 року № 10-11/1345-15.

Позивач звернувся до Октябрського районного суду в м. Полтаві із заявою про роз'яснення постанови суду, в якій просив роз'яснити судове рішення в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", починаючи з 01.09.2015 року, з урахуванням довідки господарського суду Полтавської області від 23.09.2015 року № 10-11/1345-15, вказавши без обмеження десяти прожитковими мінімумами.

При цьому, в заяві позивач посилався на те, що відповідач не бажає виконувати постанову суду, посилаючись на обмеження розміру довічного грошового утримання згідно Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни до ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, в частині визначення максимального розміру довічного грошового утримання суді у відставці не більше, ніж 10 прожиткових мінімумів.

За результатами розгляду вказаної заяви Октябрським районним судом в м. Полтаві постановлено ухвалу від 29.01.2016 року, якою заяву про роз'яснення постанови задоволено. Роз'яснено постанову в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, і виплачувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", починаючи з 01.09.2015 року, з урахуванням довідки господарського суду Полтавської області від 23.09.2015 року № 10-11/1345-15, а саме вказавши без обмеження десятьма прожитковими мінімумами.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні заяви відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 25.02.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, виходив з необхідності роз'яснення судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із частинами першою та другою статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту; подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання..

Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Наведене свідчить про те, що оцінка поняття про незрозумілість судового рішення заявника повинна узгоджуватися зі статтею 170 КАС України.

Як слідує із постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 15.10.2015 року по справі № 554/12755/15-а за позовом ОСОБА_1, предметом розгляду даної справи було здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачу і виплати його у відповідному відсотковому розмірі заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01.09.2015 року згідно довідки господарського суду Полтавської області від 23.09.2015 року № 10-11/1345-15.

Тоді як питання обмеження розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни до ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», предметом розгляду даної справи не було.

З поданої заяви слідує, що позивач фактично просить вказати, як виконувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 15.10.2015 року, що не є роз'ясненням її змісту.

Колегія суддів зазначає, що жодного документу щоб підтверджував вчинення будь-яких дій на виконання рішення суду не надано, а відповідно не надано доказів неможливості виконання рішення суду в зв'язку з його незрозумілістю.

При цьому, вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, регулюється статтями 254-267 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність заяви про роз'яснення судового рішення вимогам статті 170 КАС України, а тому в роз'ясненні ухвали належить відмовити.

Відповідно до статті 204 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що рішення роз'яснюється судом, який його ухвалив, постановлена судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві -задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 29.01.2016р. по справі № 554/12755/15-а -скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 15.10.2015 року у справі № 554/12755/15-а - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2016 р.