Ухвала суду № 56122966, 25.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 р.Справа № 820/10587/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2015р. по справі № 820/10587/15

за позовом Харківської міської ради

до Заступника прокурора Харківської області третя особа Споживче товариство "Житлово-будівельний кооператив "АВАНТАЖ"

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії заступника прокурора Харківської області щодо подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви від 26.08.2015 (вказати її реєстраційний вих.№05/1-2007-15) до відповідачів - Харківської міської ради та СТ "ЖБК "Авантаж"; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, Реєстраційна служба, Управління Держземагенства, реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Управління Держземагенства у м. Харкові про визнання незаконним та скасування п.п.11.3 додатку 1 до рішення 15 сесії 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 25.04.2012 №693/12.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2015р. по справі № 820/10587/15 закрито провадження у справі № 820/10587/15 за позовом Харківської міської ради до заступника прокурора Харківської області, третя особа: Споживче товариство "Житлово - будівельний кооператив "АВАНТАЖ", про визнання дій протиправними.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції її скасувати, та направити справу для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що дії заступника прокурора Харківської області щодо подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви від 26.08.2015 (вих.№05/01-2007 вих.15-2015) є незаконними та вчиненими з порушенням норм чинного законодавства України. Також позивач посилається на порушення відповідачем ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо повноважень на здійснення представництва у суді, а також на наявність у Харківської міської ради права оскаржити за правилами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру наявність підстав для представництва».

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 25.02.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом пункту першого частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не може вирішуватись адміністративним судом.

У частині другій статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

За змістом частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори. Разом з тим, спір набуває ознак публічно-правового не тільки за умов наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Аналогічна правова позиція викладена в п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів".

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 03.09.2015 до Харківської міської ради надійшла копія позовної заяви заступника прокурора Харківської області від 26.08.2015 до Харківської міської ради, СТ "ЖБК "Авантаж", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про визнання незаконним та скасування п.п. 11.3. додатку 1 до рішення 15 сесії 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам ділянок для будівництва об'єктів" від 25.04.2012 №693/12.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2015 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду № 922/5095/15.

Відповідно до інформації Департаменту діловодства Харківської міської ради від 01.10.2015 № 776/0/26-15 з прокуратури Харківської області до Харківської міської ради та її виконавчих органів протягом 2015 року повідомлень про звернення до суду для підтвердження підстав для представництва не надходило.

Отже предметом оскарження, поданого Харківською міською радою позову, є дії заступника прокурора Харківської області щодо подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви від 26.08.2015 до Харківської міської ради, СТ "ЖБК "Авантаж", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про визнання незаконним та скасування п.п. 11.3. додатку 1 до рішення 15 сесії 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам ділянок для будівництва об'єктів" від 25.04.2012 №693/12.

Повноваження прокурора на звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави та щодо наявності підстав для такого звернення визначено Законом України "Про прокуратуру" та Господарським процесуальним кодексом України.

За змістом статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, крім іншого, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Отже, господарський суд здійснює розгляд питання про підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави після порушення справи за позовною заявою прокурора, який звертається до суду в інтересах держави. І лише після такого підтвердження прокурор набуває процесуальних повноважень сторони процесу.

До моменту звернення прокурора з позовом до суду та до порушення господарським судом справи за вказаним позовом, у суду відсутні повноваження для розгляду питань, пов'язаних з підтвердження підстав представництва.

В той же час, невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді потягне за собою повернення поданої ним позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 6 ст.23 вказаного Закону передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справи; подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Виходячи з наведеного, для захисту законних інтересів громадянина або держави у суді прокурор має повноваження в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до п.2, 3 Резолютивної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/9 від 08.04.1999 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ст.2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади; під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України, ст.ст.2, 29 ГПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючі визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

В даному випадку прокурор звернувся до господарського суду з позовом до Харківської міської ради, яка є відповідачем у справі, повноваження прокурора на звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави та наявність підстав для такого звернення підлягає перевірці господарським судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про прийняття ухвали про порушення провадження у справі.

Звернення заступника прокурора до суду з позовом в інтересах держави є реалізацією ним процесуальних повноважень і жодним чином не пов'язано зі здійсненням прокурором владних управлінських функцій і повноваження та наявність підстав для такого звернення перевіряється, в даному випадку, господарським судом відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, тому відсутні правові підстави вважати, що спір між позивачем і відповідачем в справі, що розглядається, є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов'язаний був звернутися до господарського суду за підтвердженням судом підстав для представництва, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень, що у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу і, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки положення вказаної статті застосовуються при здійснені прокурором представництва інтересів громадянина або держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно положень ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Виходячи з того, що предметом оскарження є дія, оцінка якій надається судом виключно у процесуальному порядку при розгляді конкретної справи, в даному випадку, справи № 922/5095/15 за позовом заступника прокурора Харківської області, поданим до господарського суду Харківської області, суд позбавлений можливості виконати приписи ч.2 ст.157 КАС України та визначити юрисдикцію даного спору.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2015р. по справі № 820/10587/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2016 р.