Ухвала суду № 56116011, 26.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/1258/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/1258/15-к Головуючий в 1 інст. Кучеренко В.В.

Провадження №11-кп/778/443/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Старовойт І.П.,

суддів Воробйової І.А., Симонця О.І.,

при секретарі Змитраковій А.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження № 12014080140005220 від 07.11.2014 р. за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2015 року у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаючого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Шкільна, 408, раніше в силу ст. 408 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Нестерук О.Г.,

представник потерпілого адвокат ОСОБА_4,

адвокат ОСОБА_2,

обвинувачений ОСОБА_3

В апеляційних скаргах:

- адвокат ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить вирок у відношенні ОСОБА_3 скасувати і закрити кримінальне провадження за тих підстав, що винуватість ОСОБА_3 не доведена, докази, які б вказували на винуватість, відсутні, висновки суду у вироку грунтуються на висновках експертиз, які в силу ст.86 КК України повинні бути визнані недопустимі та на які суд не міг посилатися при винесені судового рішення;

- обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок, призначити йому покарання, не повязане з позбавленням волі та зменшити суму відшкодування моральної шкоди до 5000 грн.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.12.2015 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі сімдесят пять тисяч гривень; на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні 2505,60 грн.; на користь держави за проведення експертизи 273,30 грн.

Згідно вироку, ОСОБА_3. засуджено за те, що він 06.11.2014 р. приблизно о 19-30 год., керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався по вул. Дорожня в с.Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, з боку м. Мелітополь в напрямку вул.Фрунзе в с. Костянтинівна, зі швидкістю не менше ніж 89,9 км/г, чим перевищив максимальну допустиму швидкість руху в населеному пункті.

На шляху прямування ОСОБА_3, виявивши автомобіль ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА, який рухався попереду нього у попутному з ним напрямку з меншою швидкістю, невірно оцінив дорожню обстановку, не переконався в безпеці перед виїздом на зустрічну смугу руху і маючи технічну можливість уникнути ДТП, почав виконувати об'їзд автомобіля ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА на перехресті вул. Дорожня з вул. Комсомольська, виїхавши на зустрічну смугу руху, в результаті чого на вказаному перехресті здійснив зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА, під керуванням потерпілого ОСОБА_5, який виконував розворот ліворуч.

В результаті ДТП водій автомобіля ЗАЗ-1102 реєстраційний номер 293-82НА потерпілий ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. п. 12.4, 12.9 б), 14.6 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год;» 12.9 б) «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "й" пункту 30.3 цих Правил;» 14.6. «Обгін заборонено на перехресті».

Порушення п.п. 12.4, 12.9 б), 14.6 ПДР України, допущені обвинуваченим ОСОБА_3, знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і її наслідками.

Згідно з висновком судової медичної експертизи №907 від 29.12.2014 р. потерпілому ОСОБА_5 в результаті ДТП були заподіяні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма (забиття головного мозку середнього ступеня, крововиливу під тверду і м'яку мозкові оболонки, рана волосистої частини голови, які зазнали хірургічного лікування, рана правої щоки), без загрозливих для життя клінічних явищ; закрита тупа травма грудної клітки і живота: розрив лівого купола діафрагми з крововиливом в ліву плевральну порожнину, що піддався хірургічному лікуванню; розрив селезінки з обширним крововиливом в черевну порожнину і заочеревинного простору, що викликала необхідність виробництва хірургічної операції - чревосечіння з видаленням селезінки, закритий осколковий перелом дистального відділу правої стегнової кістки зі зміщенням уламків; лінійний перелом шийки правої малогомілкової кістки без зміщення уламків, які кваліфікуються: травма тулуба з розривом селезінки і лівого купола діафрагми - тяжкі небезпечні для життя; черепно-мозкова травма і закриті переломи правих стегнових та малої гомілкових кісток (як окремо, так і в сукупності) - середньої тяжкості, які потягли за собою тривале (понад 21 день) розлад здоров'я.

В судовому засіданні апеляційної інстанції:

- адвокат ОСОБА_2 у повному обсязі підтримав доводи своєї апеляції за вказаних в ній підстав;

- обвинувачений ОСОБА_3 підтримав доводи своєї апеляції;

- представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляції не підлягаючими задоволенню;

- прокурор Нестерук О.Г. вважає вирок суду законним та обґрунтованим, оскільки винність ОСОБА_3 доведена наведеними у вироку доказами, в тому числі висновками авто технічних експертиз.

Заслухав доповідь судді по справі, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, представника потерпілого адвоката ОСОБА_4, прокурора Нестерук О.Г., перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_3 підлягає зміні в порядку ст. ст.404 КПК України , а апеляції не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного у вироку злочину засновані на доказах, досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.

Винність ОСОБА_3 підтверджується:

*протоколом огляду місця ДТП від 06.11.2014 р. в якому зафіксовано слідові інформація на місці ДТП і положення автомобілів, їх технічний стан, схемою і фототаблицею до нього (т.2 а.с. 60-68);

*висновком судової автотехнічної експертизи № 128/14 від 12.12.2014 р., згідно якого в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ-21124 реєстраційний номер АР 7154 BE при виконанні вимог п 10.1 Правил дорожнього руху України. В розглянутій дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21124 реєстраційний номер АР 7154 BE ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді при виконанні вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_5 не відповідають вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Дії водія автомобіля ВАЗ-21124 реєстраційний номер АР 7154 BE ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.п.14.6, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм ОСОБА_3 вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с.140-144);

*висновком судової автотехнічної експертизи № 236/15 від 29.05.2015 року, згідно якого в даній дорожній ситуації визначити технічну можливість водія ОСОБА_5 за наданими вихідними даними з технічної точки зору не надалось можливим; технічна можливість водія ОСОБА_3 уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 залежала від виконання ним вимог п.п. 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху. В діях водія ОСОБА_5 є невідповідності вимогам п.10.4 Правил дорожнього руху України, що не знаходиться в причинному зв'язку з подією. Оцінити дії водія ОСОБА_5 відносно вимогам п.10.4 Правил дорожнього руху можливо тільки після надання технічно спроможних даних про взаємне розташування та розташування відносно ширини проїзної частини автомобілів ВАЗ-21124 та ЗАЗ-1102 в момент виконання останнім маневру повороту ліворуч. В діях водія ОСОБА_3 є невідповідності вимогам п.п. 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв'язку з подією (т..2 а.с.87-94);

*показаннями експерта ОСОБА_6 у судовому засіданні, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля ВАЗ-21124 ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти ДТП при виконанні вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_3 не відповідають вимогам п.п.14.б, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України і саме невиконання ОСОБА_3 вимог п.14.б Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з подією ДТП;

- показаннями у судовому засіданні експерта ОСОБА_7, який підтвердив свій висновок № 236/15 від 29.05.2015 року про те, що технічна можливість водія ОСОБА_3 уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 залежала від виконання ним вимог п.п.12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху. При проведенні експертизи він не робив розмежувань та не визначав суттєвості, чи це були порушення правил обгону чи перевищення швидкості. Якщо б ОСОБА_3 рухався з дозволеною швидкістю, то ДТП б і не сталося. Як вбачається зі схеми ДТП на вказаній ділянці руху обгін заборонений. Якщо б водій ОСОБА_3 рухався зі швидкістю 60 км/год ДТП не сталося. На схемі ДТП було зображено наявність слідової інформації, а саме гальмівний шлях та подряпини. При проведені експертизи також було виявлено невідповідність показань свідків з слідовою інформацією, яка вказує на довжину гальмового сліду, а саме 38,9 м. При проведенні експертизи не можливо було встановити, на якій відстані знаходились автомобілі з початку гальмування до моменту зіткнення. Порівнюючи відстань до місця зіткнення, на якій водій автомобіля ВАЗ-21124 ОСОБА_3 застосував заходи гальмування, . рівну 38,9 м, з величиною шляху гальмування даного автомобіля при умові його руху зі і швидкістю 60 км/год, рівну 20.1-18.5 м., слід дійти висновку, що водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 шляхом зупинки керованого ним транспортного засобу до місця зіткнення при умові руху з дозволеною швидкістю в населеному пункті; 38,9 метрів - це відстань від місця, коли водій ОСОБА_3 почав гальмувати, до місця ДТП. Для обвинуваченого виник момент небезпеки руху, він порахував, що ситуація небезпечна та почав гальмувати, реагуючи на рух автомобіля ЗАЗ-1102. Між гальмівними слідами є розриви, проміжок часу між гальмуваннями 0,3 секунди. Він не розраховував проміжок часу від моменту гальмування до моменту зіткнення. У діях водія ОСОБА_3, який в населеному пункті рухався зі швидкістю не менше 86.1-89.9 км/год, що перевищує дозволену швидкість, при цьому мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1102 при умові руху з дозволеною швидкістю, є невідповідності вимогам п.п. 12..4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв'язку з подією. Недотримання Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5 не знаходиться у причинному зв'язку з подією ДТП.

Згідно висновків судово-медичної експертизи № 907 від 01.12.2014 р. у потерпілого ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження - закрита черепно-мозкова травма (забій головного мозку середнього ступеня, крововилив під тверду і м'яку мозкові оболонки, рана волосистої частини голови, яка зазнала хірургічного лікування, рана правої щоки), без загрозливих для життя клінічних явищ; закрита тупа травма грудної клітини та живота, розрив лівого купола діафрагми з крововиливом у ліву плевральну порожнину, яка зазнала хірургічного лікування; розрив селезінки з загальним крововиливом в черевну порожнину та за очеревинний простір, що викликала необхідність проведення хірургічної операції - черевосічіння з видаленням селезінки; закритий осколковий перелом дистального відділу правої стегнової кістки зі зміщенням відламків; лінійний перелом шийки правої малогомілкової кістки без зміщення відламків, які кваліфікуються: травма тулуба з розривом селезінки і лівого купола діафрагми як тяжкі, небезпечні для життя; черепно-мозкова травма та закриті переломи правих стегнової та малогомілкової кісток - середньої тяжкості, що потягли за собою тривале (понад 21 день) розлад здоров'я. Тілесні ушкодження у ОСОБА_5 утворились за механізмом тупої травми та могли виникнути при різних обставинах від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі предмети, можливо в салоні автомобіля, що рухався, при ДТП 06.11.2014 року, як вказано в постанові слідчого (т.2 а.с.110-112);

За висновком судово-медичної експертизи № 27 від 13.01.2015 р. у ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження: закрита черепно- мозкова травма (струс головного мозку, множинні поверхові обмежені рани з наявністю дрібного чужорідного тіла в м'яких тканинах, садна шкіри, синці), що супроводжувалась вегето-судинним та невротичним синдромами. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі, що потягли за собою короткочасне (більше б але не більше 21 дні) розлад здоров'я, і утворились за механізмом тупої травми та могли виникнути від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі предмети, а також дрібними осколками скла, можливо у пасажира автомобіля, що рухався при ДТП 06.11.2014 року, при вказаних вище обставинах (т.2 а.с.114-115).

Згідно висновків судових автотехнічних експертиз № 117/14, № 118/14 від 06.12.2014 р. на момент експертного дослідження гальмівна система автомобіля НОМЕР_3, знаходилися в працездатному стані, рульове керування та ходова частина знаходилася в непрацездатному стані; несправності в рульовому керуванні та ходовій частині, зазначені в дослідницькій часині висновку, які призвели до непрацездатності даних системи автомобіля НОМЕР_3, виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с. 129-137); рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ 21124 реєстраційний номер АР 7154 BE знаходилися в працездатному стані, ходова частина автомобіля знаходилася в непрацездатному стані; несправності в ходовій частині, зазначені в дослідницькій часині висновку, які призвели до непрацездатності даної системи автомобіля ВАЗ-21124 реєстраційний номер АР 7154 BE, виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с. 119-126).

Крім того, згідно показань в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3, коли він 06.11.2014 р. в темний час доби рухався зі швидкістю 70-75 км/г. на автомобілі ВАЗ-21124 в с. Костянтинівка по вул.Дорожній з боку м.Мелітополя. Автомобіль «Таврія» він побачив за 30-40 метрів, коли той почав рухатися по узбіччю, проїхав близько 10 метрів та виїхав на дорогу. Він знизив швидкість та їхав від нього на відстані 10-15 метрів, після чого «Таврія» почала він нього від'їжджати, він теж прибавив газу. Автомобіль «Таврія» проїхав ще метрів 40 та різко загальмував, при цьому в нього погано горіли габаритні ліхтарі, проте гальмівного шляху не було. Він також пригальмував, щоб повернути ліворуч, бо був позбавлений можливості об'їхати автомобіль потерпілого праворуч, оскільки з того боку були перешкоди - стовпи та паркан. Він намагався об'їхати автомобіль «Таврія» зліва, щоб уникнути ДТП, та здійснив обгін, щоб з ним не зіткнутись, проте водій «Таврії» почав розвертатися вліво і гальмувати, в цей момент він вже був на зустрічній смузі та посигналив водію «Таврії», щоб попередити, що обстановка небезпечна. Він гадав, що потерпілий зупиниться, але зіткнувся з бічною частиною вказаного автомобіля.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердив, що він бачив момент ДТП: потерпілий ОСОБА_5 загальмував і обвинувачений, який їхав позаду теж загальмував, потім потерпілий знов рушив, в цей момент обвинувачений почав обганяти автомобіль потерпілого, а ОСОБА_5 почав різко розвертатись, після чого обвинувачений почав знову гальмувати і сталося ДТП. Потерпілий ОСОБА_5 фактично на перехресті почав гальмувати, в нього загорілися стопи, а потім і у обвинуваченого загорілися стопи. Потерпілий почав повертати праворуч на перехресті та зіткнення сталось на зустрічній смузі.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що він їхав до м.Мелітополь з с. Костянтинівка, зупинився і стояв розмовляв з ОСОБА_9, коли ОСОБА_5, який є знайомим ОСОБА_9, різко зрушив з місця, проїхав та вчинив розворот, після чого сталося ДТП близько 40 метрів від них. Освітлення було погане, погодні умови були несприятливі, був туман. Він та ОСОБА_9 весь час спостерігали за потерпілим ОСОБА_5 Він не бачив, чи загорялись стоп-сигнали на автомобілі ОСОБА_5 Обвинувачений гальмував декілька разів. ДТП сталось за перехрестям. Потерпілий ОСОБА_5 гальмував, здійснював маневр праворуч, а потім різко ліворуч. Обвинувачений виїхав на зустрічну смугу перед перехрестям, повернув та за перехрестям сталося ДТП.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засідання показала, що 06.11.2014 року о 19-ЗО годині вона зі своєю родиною їхали по вул..Дорожня в с.Костянтинівка, перед ними виїхав автомобіль «Таврія». Проїхав невелику відстань, водій автомобіля «Таврія» почав різко гальмувати, її чоловік теж загальмував та повернув ліворуч, водій автомобіля «Таврія» різко здійснив поворот та сталося зіткнення. Вона сиділа на передньому сидінні, але не бачила, з якою швидкістю рухався їхній автомобіль. Водій автомобіля «Таврія» не вмикав повороти, коли повертав. Коли водій автомобіля «Таврія» загальмував, її чоловік ОСОБА_8 повернув ліворуч на зустрічну смугу біля перехрестя, щоб уникнути зіткнення. ОСОБА_8 посигналив водію автомобіля «Таврія», проте той не звернув уваги. ОСОБА_8 виїхав на зустрічну смугу руху в той момент «Таврія» почала розвертатись. Обидва автомобілі рухались з однаковою швидкістю. ОСОБА_8 не міг повернути праворуч, так як там була перешкода.

З метою перевірки показань обвинуваченого ОСОБА_3 на місці події і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим за участю понятих та спеціаліста - автотехніка ОСОБА_6 було проведено слідчі експерименти з обвинуваченим (т.2 а.с.40-43); свідками ОСОБА_8 ( т.2 а.с.44-47); ОСОБА_9С.(т.2 а.с.48-51); ОСОБА_10 (т.2 а.с. 52-55).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 236/15 від 29.05.2015 року покази обвинуваченого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 відносно вказаного ними розташування місця зіткнення автомобілів ВАЗ-21124 реєстраційний номер АР 7154 BE та ЗАЗ-1102 реєстраційний номер НОМЕР_4 в поздовжньому напрямку, в частині місця розташування в поздовжньому напрямку автомобіля НОМЕР_3 в момент, коли він почав виконувати маневр повороту ліворуч, з технічної точки зору є неспроможними; покази ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 відносно швидкості руху автомобіля ВАЗ-21124 з технічної точки зору також є неспроможними (т.2 а.с.87-94), тому суд першої інстанції обґрунтовано, з урахуванням зазначеного у висновку та довідки, що потерпілий ОСОБА_5 поступив до лікарні тверезий, критично поставився до показів зазначених свідків в судовому засіданні.

На підставі викладених доказів, яким у вироку суду дана належна оцінка, судова колегія вважає, що суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.337 КПК України та постанови слідчого від 31.01.2015 р. про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 обґрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, і вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.286 КК України.

Посилання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2 на те, що висновки автотехнічних експертиз № 128/14 від 12.12.2014 р., № 236/15 від 29.05.2015р. є недопустимими доказами, судова колегія вважає безпідставним, оскільки вони проведені на підставі всіх зазначених у справі доказів і обєктивно підтверджуються протоколом огляду місця зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, фототаблицями до нього та схемою ДТП, підписаною всіма учасниками огляду місця ДТП (т.2 а.с.60-68).

При призначенні ОСОБА_3 покарання районний суд на підставі ст.65 КК України врахував як суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який хоча і має на утриманні малолітню дитину, що суд обґрунтовано визнав обставиною, що помякшує покарання, є за ст.89 КК України несудимим, але характеризується за місцем проживання задовільно. Приймаючи до уваги, що внаслідок ДТП потерпілий став інвалідом 2 групи (т.2 а.с.105), але ОСОБА_3 за весь час досудового та судового слідства не вжив заходів для відшкодування йому коштів на лікування, судова колегія не вбачає підстав для помякшення призначеного йому покарання.

Разом з тим, мотивуючи у вироку обґрунтованість позову потерпілого і розяснюючи потерпілому з посиланням на п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 02.07.2004 р. можливість вирішення спірних питань про відшкодування матеріальної шкоди, повязаної з лікуванням, суд без законних підстав зазначив в резолютивній частині вироку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_11 про відшкодування майнової шкоди, оскільки позов ОСОБА_5 підлягав залишенню без розгляду.

З урахуванням отриманих в ДТП потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та повязаних з цим наслідків, судова колегія не знаходить підстав для зменшення стягнутої з обвинуваченого суми відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 411, 419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляції адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_12 залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2015 року у відношенні ОСОБА_11 в порядку ст.404 КПК України змінити, виключити з вироку посилання суду на відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_11 про відшкодування майнової шкоди, вважати, що позов ОСОБА_5 залишено без розгляду.

В іншій частині даний вирок залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді