Ухвала суду № 56115505, 25.02.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.02.2016

Справа № 320/1128/16-ц

Провадження № 2/320/1399/16

2016 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно, за участю третіх осіб - Мелітопольської міської державної нотаріальної контори, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мелітопольської міської ради в Запорізькій області про встановлення факту, що має юридичне значення, та про визнання права власності спадкове майно, за участю третіх осіб - Мелітопольської міської державної нотаріальної контори, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

При цьому було встановлено, що позов було подано з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.

Так, не зрозуміло, з чого саме виходив позивач, залучаючи до участі у справі в якості третьої особи Мелітопольську міську державну нотаріальну контору. При цьому взагалі не зрозуміло, яких саме прав та інтересів третьої особи стосується поданий позов та на чиєму боці може бути залучена ця третя особа - на боці позивача чи відповідача, чи це взагалі третя особа, яка має самостійні вимоги щодо предмета спору. Разом із цим позивачем не враховано, що відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Так само не зрозуміло, з чого саме виходив позивач, залучаючи до участі у справі в якості третьої особи і відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, який здійснює лише функції щодо державної реєстрації народження фізичної особи та її походження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) та про кожний факт державної реєстрації акта цивільного стану видає відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Крім того, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України зміст заявлених вимог не відповідає іншим вимогам, встановленим законом, зокрема, відповідними положеннями розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.

Зокрема, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Разом із цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто, вбачається, що зміст заявлених вимог дещо неконкретизований, не відповідає тим положенням чинного законодавства, які визначають розгляд заяв в порядку окремого провадження, оскільки із поданої позовної заяви та доданих до неї копій документів вбачається, що заявником фактично описується ситуація щодо необхідності встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Однак, позивачем заявляються вимоги про «встановлення факту, який має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 дійсно народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і в графі актового запису, а саме свідоцтва про народження її батьками зазначені: батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_4». З такого викладу заявлених вимог вбачається, що позивач намагається рішенням суду замінити документ, який видається відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану - свідоцтво про народження, та рішенням суду встановити відомості, які зазначені в цьому свідоцтві, але такі вимоги розглядатися в порядку окремого провадження не повинні. Тому в цій частині заявлені вимоги підлягають уточненню.

Крім того, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України зміст позовних вимог не конкретизований.

Так, не зрозуміло, з чого саме виходив позивач, заявляючи позовні вимоги про визнання за ним права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті тещі, з урахування тих обставин, що позивач не може бути спадкоємцем своєї тещі, оскільки її спадкоємцем за законом є дружина позивача, яка померла після відкриття спадщини і не встигла прийняти спадщину після смерті своєї матері. Тому в цій частині заявлені вимоги так само підлягають уточненню.

Крім того, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України відсутні посилання на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на підтвердження кожної обставини.

Зокрема, позивач, зазначаючи про неможливість встановлення факту, що має юридичне значення, іншим шляхом, окрім як шляхом встановлення факту родинних відносин, в позові не зазначає про жодні докази на підтвердження цих обставин.

Крім того, в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, судовий збір оплачений не в повному обсязі.

Так, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3006 гривень 97 копійок, тобто вбачається, що судовий збір сплачений щодо заявлених вимог майнового характеру. При цьому, як вбачається із позовної заяви, окрім вимог майнового характеру - визнання права власності на спадкове майно, позивачем також заявлено вимоги немайнового характеру - встановлення факту, що має юридичне значення. Проте, документу про сплату судового збору щодо заявлених вимог немайнового характеру позивачем не надано. Разом з цим, відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції, що набрала чинності 01 вересня 2015 року, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Тому, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується в розмірі - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що на день подання позову до суду складає 551 гривня 20 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: Мелітопольське УДКСУ (м. Мелітополь, Мелітопольський район), 22030001; код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37968956; код банку отримувача (МФО): 813015; рахунок отримувача: 31215206700013; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). При цьому жодних обставин, за наявності яких позивач може бути звільнений від сплати судового збору або йому може бути розстрочено чи відстрочено сплату судового збору, в позові не зазначено. Тому вбачається, що судовий збір оплачений не в повному обсязі.

Вказані недоліки перешкоджають розгляду справи.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказаний позов без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно, за участю третіх осіб - Мелітопольської міської державної нотаріальної контори, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: