Ухвала суду № 56113284, 25.02.2016, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/3677/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2016м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

суддів Бікезіної О.В.,

Ткачова О.М.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участю:

прокурора Пономарьової О.В.,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Красний Лиман кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17.02.2016 року до Краснолиманського міського суду Донецької області з Апеляційного суду Донецької області надійшов на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження обвинувальний акт з додатками за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Пономарьова О.В. запропонувала призначити провадження до судового розгляду; також просила вирішити питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді взяття під варту, який раніше обирався обвинуваченому ОСОБА_4.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 вирішення питання про призначення провадження до судового розгляду та про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_4, залишив на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити провадження до судового розгляду, здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, представника потерпілої юридичної особи, обвинуваченого та його захисника; клопотань щодо витребування певних речей чи документів, про вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду, ним заявлено не було. Обвинувачений просив обрати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, оскільки на його думку,ризики, визначені ст. 177 КПК України, на сьогодні взагалі відсутні.

Захисник ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні вирішення питання про можливість призначення провадження до судового розгляду залишив на розсуд суду. Проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4, захисник заперечував, вказав на доцільність зміни запобіжного заходу на інший через те, що ОСОБА_4 не переховувався від органів досудового розслідування,не змінював свого місця проживання,має на утримання сина від першого шлюбу, відносно якого виконує аліментні зобов'язання, сумлінно відбував призначене за вироком суду від 30.12.2014 року покарання у виді позбавлення волі, від якого його було звільнено з випробуванням, з'являвся на реєстрацію до місцевого органу кримінально-виконавчої інспекції, виконував інші покладені на нього судом обов'язки.

Крім того, захисник наполягав на повторному розгляді поданих ним по справі № 236/3677/15-к 28.12.2015 року та 29.12.2015 року клопотань про закриття кримінального провадження та скарги на дії слідчого та прокурора, оскільки ухвала суду першої інстанції, в якій вирішувались ці питання, на теперішній час скасована апеляційним судом, обвинувальний акт (з додатками) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України надійшов з апеляційного суду на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження.

Захисником 28.12.2015 року та 29.12.2015 року подані до суду скарга на дії слідчого та прокурора, в якій вказано про порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_4, а також клопотання про закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленням органами досудового розслідування алібі ОСОБА_4 на час пограбування магазину ТОВ «АТБ-маркет» в м. Красний Лиман; клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ст. 341 КК України, через наявність за таким же обвинуваченням вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року (КП № 236/2501/14-к), що набрав законної сили (а.с.36,40-41,44).

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні повністю підтримав скаргу та клопотання, заявлені його захисником.

Прокурор Пономарьова О.В. заперечувала проти задоволення скарги захисника на дії слідчого та прокурора, клопотань захисника про закриття кримінального провадження, вважала їх безпідставними та заявленими передчасно.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «АТБ- маркет» ОСОБА_2 вирішення скарги захисника на дії слідчого та прокурора, клопотань захисника про закриття кримінального провадження, вважав за потрібне залишити на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, який надійшов до суду, та додані до нього матеріали, суд, приходить до наступних висновків.

З приводу поданих захисником ОСОБА_3 клопотання про закриття кримінального провадження в порядку ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленням органами досудового розслідування алібі ОСОБА_4 на час пограбування магазину ТОВ «АТБ-маркет» в м. Красний Лиман та клопотання про закриття в порядку ст. 284 КПК України кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 27, ст. 341 КК України, через наявність за таким же обвинуваченням вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року (КП № 236/2501/14-к),суд вказує про таке.

ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що 19.05.2014 року приблизно о 15 год.10 хв. разом з іншими особами в магазині ТОВ «АТБ - маркет» в м. Красний Лиман Донецької області вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій). Як вбачається зі змісту вказаного клопотання захисника, під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що 19.05.2014 року мобільний телефон ОСОБА_4 був з'єднаний з іншим мобільним телефоном оператора «МТС» в зоні дії базової станції «пгт. Донецьке, Слов'янський район, Донецька область, вул. Садова (Промбаза)», що знаходиться на відстані близько 20 км від місця вчинення злочину невідомими особами(а.с.38-39). На думку захисника й обвинуваченого, ця обставина спростовує можливість участі ОСОБА_4 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення і має бути підставою для закриття кримінального провадження відносно нього.

Із наданої захисником копії вироку Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року (КП № 236/2501/14-к, а.с.42-43) вбачається, що ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 260 КК України, було визнано винним в тому, що він здійснюючи протиправну діяльність у складі незаконного збройного формування так званої «Донецької народної республіки» в період з початку червня 2014 року до кінця липня 2014 року систематично виконував накази свого керівництва по охороні готелю «Зоря» в м. Красний Лиман Донецької області, де знаходився так званий «штаб ДНР», забезпечував охорону та пропускний режим біля Краснолиманської міської ради, здійснював функції щодо оборони незаконно створених структур «ДНР» із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї. Водночас у поданому до суду прокурором обвинувальному акті ОСОБА_4В інкримінується співучасть у захопленні будівлі, що забезпечує діяльність органів місцевого самоврядування з метою незаконного користування нею та перешкоджання нормальній роботі установи (ч.2 ст. 27, ст. 341 КК України).

Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.

Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно; не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК.

Згідно зі ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором;обвинувальний акт може бути складений прокурором. До обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування;цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

За змістом ст. 349 КПК України докази зі сторони обвинувачення та зі сторони захисту досліджуються саме на стадії судового розгляду; їх дослідження в підготовчому судовому засіданні законом не передбачено. Без дослідження доказів обвинувачення та захисту на засадах змагальності сторін в підготовчому судовому засіданні неможливо з'ясувати спростовність чи неспростовність алібі ОСОБА_4, встановити обсяг об'єктивної сторони інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 341 КК України (протиправне вторгнення до будівлі органу місцевого самоврядування та/або зайняття цієї будівлі та/або встановлення контролю над нею та /або блокування її роботи чи лише здійснення пропускного режиму до будівлі Краснолиманської міської ради).

З огляду на це, суд вважає за необхідне залишити вказані клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 без задоволення як такі, що подані передчасно.

З приводу поданої захисником ОСОБА_3 до суду скарги на дії слідчого та прокурора, в якій вказано про порушення права на захист підозрюваного ОСОБА_4,суд вказує про таке.

Зі змісту скарги та обвинувального акта (а.с.14,44) випливає, що 16.10.2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Відповідно до ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів; у цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч.5 ст. 12 КК України). Санкцією ч.3 ст. 187 КК України передбачено кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. Отже, цей злочин є особливо тяжким.

Підозрюваному ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні захисника було залучено постановою слідчого від 03.11.2015 року(а.с.14). Вказані обставини підтверджуються відомостями з реєстру матеріалів досудового розслідування, наданими стороною обвинувачення.

Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підозрюваному ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні захисника було залучено лише постановою слідчого від 03.11.2015 року, що не відповідає вимогам КПК. Суд констатує цей факт, проте водночас враховує позицію, висловлену апеляційним судом.

Апеляційний суд Донецької області в ухвалі від 10.02.2016 року, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 29.12.2015 року, вказав, що посилання судом на порушення права на захист обвинуваченого не ґрунтується на вимогах ст. 291 КПК України; при порушенні права на захист, суд розглядаючи справу по суті повинен надати оцінку та вирішити питання про допустимість і належність доказів, добутих з таким порушенням, але дане питання не вирішується на стадії підготовчого судового засідання.

Отже, суд звертає увагу на обставини, вказані в скарзі захисника ОСОБА_3, як на такі, що можуть вплинути на вирішення питання про допустимість і належних заходів, але на стадії підготовчого провадження вважає порушення цих питань передчасним та залишає скаргу без задоволення.

Суд вважає, що підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України,в підготовчому судовому засіданні встановлено не було,кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01.01.2016 року; ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.12.2015 року строк дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 30.01.2016 року; ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 29.01.2016 року дію обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено на строк до 28.02.2016 року. Відомостей про скасування обраного запобіжного заходу немає.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК Українинезалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/97 від 26 липня 2001 року.

Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 органом досудового розслідування пред'явлено обвинувачення у скоєнні особливо тяжкого злочину (ч.3 ст. 187 КК України), корисливо-насильницької спрямованості(а.с.4-9), санкція відповідної статті КК України передбачає за скоєння такого злочину покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років; обвинувачений є чоловіком середнього віку, з його тверджень в підготовчому засіданні - фізично та психічно здоровий, не має встановленої інвалідності та на будь-яку тяжку хворобу не страждає; має постійне місце проживання, де зареєстрований в установленому законом порядку, з його слів - одружений, виконує обов'язки щодо утримання повнолітнього сина від першого шлюбу у зв'язку із продовженням ним навчання у вищому закладі освіти; має судимість за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 30.12.2014 року, підозрюється також у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України.

З огляду на викладене, суд вважає що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до 12 років, у зв'язку з чим існує імовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, прийшов до висновку, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7,9,20,22,23, 109, 176-178, 183, 291, 314, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 вважати таким, що подане передчасно, та залишити без задоволення.

Скаргу захисника ОСОБА_3 на дії слідчого та прокурора залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про призначення кримінального провадження до судового розгляду задовольнити.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України, прийняти до провадження Краснолиманського міського суду Донецької області.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні цього суду на 23.03.2016 року о 09 год. 30 хв..

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді взяття під варту, який раніше обирався обвинуваченому ОСОБА_4, задовольнити.

Продовжити дію обраного ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 05.11.2015 року та продовженого ухвалою слідчого судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 31.12.2015 року, ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 29.01.2016 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 341, ч.3 ст. 187 КК України на строк шістдесят днів - з 25.02.2016 року по 24.04.2016 року включно.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тримати від вартою в Артемівській установі виконання покарань (№ 6) Управління ДПтС України в Донецькій області.

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому ОСОБА_4. Копію цієї ухвали направити до Артемівської установи виконання покарань (№ 6) Управління ДПтС України в Донецькій області.

В судове засідання викликати прокурора, представника потерпілої юридичної особи, захисника; здійснити доставку обвинуваченого з Артемівської УВП (№ 6) Управління ДПтС України в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді-