Ухвала суду № 56108675, 11.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/20748/15-к Головуючий суддя І інстанції Грищенко

Провадження № 11-сс/790/22/16 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2016 року м.Харків

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді - Чопенко Я.В.,

суддів - Меркулової Т.В. та Курило О.М.

секретаря - Черкасова А.О.,

за участю прокурора - Фокіна С.О., Коновалюка Д.С.,

представника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією директора ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2015 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220480004963 від 28.10.2015 року, про арешт майна.

Як зазначено в ухвалі, 18.12.105 року прокурор звернувся з клопотанням про арешт нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» - на нежитлову будівлю літ «А-2» загальною площею 3270,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пр.. Перемоги, 55-Е та нежитлову будівлю літ «Б-1» загальною площею 398,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котельниківська, 2.

В клопотанні прокурор просив заборонити власнику майна, іншим особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином цим майном та використовувати його, передавши зазначене майно на відповідальне зберігання ОСОБА_4

Задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя зазначив, що з матеріалів клопотання вбачається наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення і що прокурором доведено необхідність вжиття арешту.

На зазначену ухвалу директор ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати ухвалу в частині накладення арешту на нерухоме майно. Яке належить ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» на праві приватної власності, а саме на нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 3270,4 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, пр. Перемоги, 55-Е, та нежитлову будівлю літ «Б-1» загальною площею 398 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вул.. Котельниківська, 2 шляхом заборони власнику майна, іншим особам, у володінні яких перебуває майно, використовувати його. Передавши зазначене майно на відповідальне зберігання фізичній особі.

Окрім цього апелянт просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали, посилаючись на те, що про існування зазначеної ухвали від 21.12.2015 року вона довідалась з ЄДРСР лише 31 грудня 2015 року.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про відсутність необхідністі задоволення клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки апеляційна скарга подана в межах строку передбаченого ст.395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, учасників процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Однак слідчим суддею в не враховано вимоги пунктів 4, 5 ч.2 ст.173 КПК України.

Відповідно до вимог ст.170 КПК України, арешт майна може також передбачати заборону для особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Частина 7 ст.170 КПК України чітко регламентує, що заборона або обмеження користування, розпорядженням майном, можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування може привести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурором при апеляційному розгляді не доведено що існують будь-які обставини, які підтверджують, що не застосування заборони або обмеження користування згаданими вище приміщеннями може привести до зникнення, втрати або пошкодження їх або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Більш того, ні прокурором, ні слідчим суддею не враховано що нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 3270,4 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, пр.. Перемоги, 55-Е, та нежитлову будівлю літ «Б-1» загальною площею 398 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вул. Котельниківська, 2 вже накладено арешт шляхом заборони розпоряджатись майном і ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14.12.2015 року було скасовано ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 листопада 2015 року лише в частині заборони користування вищенаведеним майном власнику майна та передачі майна на відповідальне зберігання фізичній особі.

Судова колегія відповідно до вимог ст.ст.170,173 КПК України враховує наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також правову підставу для накладення арешту щодо забезпечення доказової бази по справі.

Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, визначений в Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, яка затверджена наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, СБ України, Верховним судом України, Державною судовою адміністрацією України 27 серпня 2010 р. № 51/401/649/471/23/125. Майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання представникові територіальної держадміністрації або житлово-експлуатаційної організації, державної служби охорони, а також організації, якій завдані збитки, або власникові цього майна чи його родичу, якому розяснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.

Покладення на ОСОБА_4 обовязку здійснювати відповідальне зберігання вищевказаних будівель на думку судової колегії не відповідає вимогам ст.ст.100,170,173 КПК України.

Крім того, слідчим суддею не визначено процесуальний статус ОСОБА_4

На думку судової колегії сама заборона розпоряджатися майном може забезпечити недопущення зникнення, втрати або пошкодження майна або настанню інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Що стосується, вимог ОСОБА_2 розглянути клопотання про дослідження доказів, то воно не підлягає задоволенню, оскільки всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів, як і обгрунтованість цивільного позову, так і законність чи не законность виникнення права власності на спірне майно, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Слідчий суддя та судова колегія на данній стадії судового процесу не мають процессуальних повноважень надавати правову оцінку щодо законності чи не законності виникнення права власності на нерухоме майно що мають враховувати учасники процесу.

На думку судової колегії порушення КПК України при розгляді клопотання про накладання арешту є істотними і в силу вимог п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України та ч. 1 ст. 412 КПК України є підставами для безумовного скасування ухвали слідчого судді в частині способу та виду накладання арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Торгівельний заклад Олексіївський» ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.12.2015 року щодо арешту майна по кримінальному провадженню № 12015220480004963 в частині способу та виду накладення арешту на майно у вигляді заборони власнику майна, іншим особам, у володінні яких перебуває майно нежитлова будівля літ «А-2» загальною площею 3270,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, пр.. Перемоги, 55-Е та нежитлова будівля літ «Б-1» загальною площею 398,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул.. Котельниківська, 2, використовувати це майно скасувати, як і зобовязання щодо передачі майна на відповідальне зберігання ОСОБА_4

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін, задовольнивши таким чином клопотання прокурора частково.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: