Ухвала суду № 56108673, 31.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/15594/15-к Головуючий суддя І інстанції Васильєва

Провадження № 11-сс/790/1805/15 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31грудня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів -Курило О.М., Зубкова Л.Я,

при секретарі - Безчасній О.Л.,

за участю прокурора - Суворової Ю.О.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора та апеляцією захисника ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.12.2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Застосувано до підозрюваного ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань УДГІС України в Харківській області №27.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначено розмір застави.

Розмір застави визначено у сумі 121800 (сто двадцять одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп. _ 100 розмірів мінімальної заробітної плати.

Прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді і постановити нову якою обрати у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, але визначити розмір застави для підозрюваного який перевищуватиме триста розмірів мінімальної заробітної плати у розмірі не менш ніж 1000000 грн.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що слідчим суддею не прийнято до уваги всі ризики та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у недостатньому розмірі яка на думку прокурора не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала слідчого судді винесена із порушенням норм кримінально-процесуального законодавства України, не відповідає вимогам КПК України, а предявлена підозра є необгрунтованою

Заслухавши доповідь судді, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, судова колегія приходить до наступного.

При розгляді клопотання слідчого слідчий суддя дійшов до висновків, які колегія суддів вважає обгрунтованими.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є вийнятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор же в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати, і тут же ставить апеляційну вимогу щодо постановлення ухвали знову ж таки про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином апеляція прокурора містить суттеві протиріччя

По суті ж прокурор в апеляції оскаржує саме розмір застави.

Однак, відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом, а не прокурором, і межі розміру застави чітко регламентовані ч.5 ст.182 КПК України.

Більш того,ч.3 ст.183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов*язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюванним, обвинуваченним обов*язків, передбаченим цим Кодексом.

Суб*єктивні висновки прокурора в апеляції щодо необхідності визначення застави в розмірі не менш ніж 1000000 грн належним чином не обгрунтовані та не підтверджені жодними відповідними доказами.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про задоволення клопотання слідчого щодо взяття під варту підозрюваного відповідно до вимог ст. п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України враховано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а також, оцінено сукупність обставин, а саме: обгрунтованість підозри щодо вчинення кримінально караних правопорушеннь, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення те, і що суд вважає, що застосування відносно підозрюваного більш мяких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Таким чином задовольняючи клопотання слідчого, суд, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив всі обставини, передбачені ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, вказавши в ухвалі про наявність ризиків вказаних в клопотанні.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею були зясовані обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України та вірно встановлена наявність обґрунтованої підозри та доведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 2 ст. 177 КПК України.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З таким висновком слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Щодо доводів апеляції захисника про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення, то вони є несуттєвими, оскільки ст.198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За викладених обставин, колегія суддів підстав для скасування за вищенаведеними доводами апеляційних скарг прокурора та захисника не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку щодо обгрунтованості доводів апеляції захисника про неправильність визначення слідчим суддею розміру застави при обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В мотивувальній частині ухвали слідчим суддею допущено недопустимі протиріччя.

Так, слідчий суддя вказав що прокурором та слідчим не доведено виключних обставин, згідно яких є підстави обрати саме запропонований ними розмір застави в сумі 1000000 грн.

З даним висновком слідчого судді погоджується і судова колегія.

Між тим, в порушення вимог п.2 ч.5 ст. 182 КПК України слідчий суддя не врахував що максимальний розмір застави для особи що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.368 КК України в силу вимог ст.12 КК України визначено в 80 мінімальних заробітних плат.

Вимоги ж ч.5 ст. 182 КПК України чітко регламентують, що саме у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов*язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

За наведених обставин, враховуючи наведені протиріччя, та враховуючи, вимоги ч.5 ст. 182 КПК України судова колегія визначає ОСОБА_2 альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі розмірі 80 мінімальних заробітних плат (80 х 1218), що становить 97440 (девяносто сім тисяч чотириста сорок) гривень.

Cудова колегія також зазначає що при викладенні апеляційних вимог захиснику необхідно враховувати які процессуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.12.2015 року щодо обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави скасувати в частині визначення розміру застави.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 80 (восьмидесяти) мінімальних заробітних плат що становить 97440 гривень.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: