Вирок № 56108039, 26.02.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

26.02.2016

643/7425/15-к;

1-кп/643/102/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2016 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

прокурора Коломійцевої Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт кримінального провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого водієм КП «Тролейбусне депо № 3», не судимого в силу ст.. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 14.01.2015р. близько 20.40, знаходячись під час виконання службових обовязків водія тролейбусу 31-го маршруту КП «Тролейбусне депо № 3 « на зупинці транспорту біля будинку 101/99 по вул. Гв. Широнінців в м. Харкові, під час сварки та бійки, що виникла між ним та водієм іншого тролейбусу ОСОБА_2 на ґрунті розбіжностей у дотриманні графіку руху тролейбусів, маючи умисел на нанесення останньому тілесних ушкоджень, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, не передбачаючи можливості спричинення потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг передбачати настання зазначених наслідків, умисно завдав ОСОБА_2 удар кулаком в область голови, від якого відбулось падіння ОСОБА_2 на змелю із наданням тілу прискорення та послідуючий удар тімяною частиною голови по асфальтовому покриттю проїзної частини.

В результаті нанесеного удару та послідуючого падіння потерпілого ОСОБА_2 з ударом тімяною частиною голови по асфальтовому покриттю, останньому завдані тяжкі тілесні ушкодження, а саме, важка черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку важкого ступеню, лінійним переламом кісток зводу черепу в скроневій області з лівого боку з контузій ними ділянками в правій лобній частині та полюсі правої скроневої долі, з елементами геморагічного просочування, наявністю пластинчатого субдурального крововиливу в лівій кронево- тімяно - потиличній області, саднами верхньої губи.

ОСОБА_1 свою провину повністю не визнав, визнавши позовні вимоги прокурора, зазначивши, що 14.01.2015р. працював водієм тролейбусу 31-го маршруту. Коли їхав за маршрутом, водій тролейбусу, що їхав слідом, весь час провокував конфлікт, а саме, підганяв, підїжджав близько, у звязку з чим вимушений проїжджати «карман» на зупинках, звільняючи тим самим, йому місце на зупинці. В подальшому, проїхавши круг, водій тролейбуса, з метою обгону, на зупинці, зняв штанги з тролейбуса, яким керував ОСОБА_1 Коли вийшов із кабіни тролейбуса, при цьому, у водія іншого тролейбуса, також впали штанги, то між ними виникла свара, почалась бійка, в ході якої, водій відклонившись, спеціально впав на асфальт, вдарившись головою. ОСОБА_1 разом із іншими громадянами викликалась ШМД. Обвинувачений також додав, що з потерпілим були неприязні стосунки, раніше виникали конфлікти по маршруту руху тролейбусів, ніяких тілесних ушкоджень не спричиняв, в область голови удару не наносив, потерпілий впав самостійно.

Незважаючи на невизнання вини у інкримінованому злочині, суд, аналізуючи надані та досліджені докази, надійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1,що вбачається із наступного.

Заявою ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1,який 14.01.2015р. близько 20.25 по вул. Гв. Широнінців, 101/99 наніс тілесні ушкодження.

Поясненнями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2, який зазначив, що обвинуваченого раніше знав візуально, працювали у різних КП, виникали конфлікти за маршрутом руху тролейбусів. 14.01.2015р. близько 20 години, керував тролейбусом за відповідним маршрутом, біля зупинці «Н.Ужвій» тролейбус, яким керував ОСОБА_1 їхав попереду і затримував рух і маршрут, у звязку з чим ОСОБА_2 сигналив. Після кругу, біля поліклініки, оскільки дії водія щодо затримки руху продовжувались, вийшов із кабіни тролейбусу та зняв штанги з тролейбуса, яким керував ОСОБА_3, з метою обгону і безперешкодного подальшого руху. Між тим, коли намагався обігнати, водій ОСОБА_1 зняв штанги вже з тролейбуса, яким керував ОСОБА_2, у звязку з чим останній вийшов із кабіни і між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 наніс в область голови сзаду удар, від якого ОСОБА_4 впав і втратив свідомість. У період конфлікту інших осіб не було.

Поясненнями свідка ОСОБА_5, яка зазначила, що у січні 2015р. у вечорі їхала в тролейбусі, водій якого декілька метрів протягував від зупинки, поясняючи на зауваження пасажирів, щоб не виникло конфлікту з іншим водієм тролейбусу. Біля «Екватора», з тролейбуса знято штанги водієм тролейбусу, який їхав позаду, усі стали обурюватися. В подальшому, коли водій тролейбуса, в якому їхала ОСОБА_6, вийшов у в той час, коли тролейбус, що був позаду,здійснював обгін,також зняв з тролейбуса штанги. Після чого водій іншого тролейбусу вийшов і пішов до їх тролейбуса. Між водіями виникла сварка та бійка, в ході чого водій іншого тролейбусу впав на асфальт, а водій їх тролейбуса підійшов до нього. Потім чоловіки підняли потерпілого, поклали на лавку, викликали ШМД.

Поясненнями свідка ОСОБА_7, яка зазначила, що потерпілий є її батьком. 14.01.2015р. близько 21.00 повертались з чоловіком та дітьми від батьків до себе додому. На зупинці громадського транспорту біля «Екватора» побачила, що стоять два тролейбуса, одним з яких керує батько,при цьому батько лежав на проїзній частині дороги і від нього відходив незнайомий чоловік, який потім сів у кабіну іншого тролейбусу. Батько лежав на боці, обличчя було у крові, люди допомогли сісти на лавку, перебував у безпорадному стані, не впізнавав близьких. Зі слів прохожих дізналася, що між водіями виник конфлікт, в ході чого один із них від удару впав на дорогу.

Поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який дав пояснення аналогічного змісту з поясненнями ОСОБА_7

Поясненнями свідка ОСОБА_9, із яких вбачається, що потерпілий є його батьком, 14.01.2015р. дзвонила сестра ОСОБА_7, яка сповістила, що трапилось з батьком. Коли приїхала на місце події, побачила, що батько підняли з асфальту і перенесли на лавку. Батько перебував у дивному стані, не впізнавав, його обличчя було в крові. Потім приїхали ШМД, міліція і батько госпіталізували. Від людей дізналася, що стався конфлікт між водіями тролейбусів. ОСОБА_9 намагалась поспілкуватися з водієм іншого тролейбусу, однак останній двері кабіни тролейбусу, в якої перебував, не відкрив.

Диском з аудіозаписом викликів оператора «103», вилученого в КЗОЗ «Центра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», прослуханого в судовому засіданні, із якого вбачається, що водій тролейбуса,викликаючи ШМД для надання допомоги ОСОБА_2, зазначив, що останній отримав тілесні пошкодження від його поштовху.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт, того, що на аудіо запису зафіксовано саме його виклик та зміст.

Карткою виїзду швидкої медичної допомоги № 268 від 14.01.2015р.

Випискою із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_2 від 14.01.2015р., із якої вбачається тяжка ЧМТ, забій головного мозку тяжкої степені з очатами пошкодження лобних та вискових часток.

Висновками судово-медичного експерта № 799-сл/15 від 10.04.2015р. та за № 1353-сл/15 від 17.04.2015р. про те, що у ОСОБА_2 завдані тяжкі тілесні ушкодження, а сам е, важка черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку важкого ступеню, лінійним переламом кісток зводу черепу в скроневій області з лівого боку з контузій ними ділянками в правій лобній частині та полюсі правої скроневої долі, з елементами гемарагічного просочування, наявністю пластинчатого субдурального крововиливу в лівій скронево - тімяно - потиличній області, саднами верхньої губи. Зазначена тяжка черепно-мозкова травма виникла від не менш 2-х впливів тупого твердого предмету (тупих твердих предметів) у строк, відповідний вказаному дослідженим. Тяжка черепно-мозкова травма з її наслідками могла виникнути, як при самостійному падінні на поверхні і удару головою об асфальтове покриття, так і при падінні з приданням тілу прискорення та удару головою о дорожнє покриття.

Доводи ОСОБА_1 про те, що потерпілий нібито самостійно відклонився та умисно впав на дорогу, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються поясненнями потерпілого, висновками наведених експертиз, що у суду сумнівів не викликає.

Такі, ствердження обвинуваченого суд вважає неспроможними та непереконливими, а зайняту позицію розцінює як лінію захисту та небажання нести відповідальність за скоєний злочин.

Аналізуючи встановлені судом обставини, суд надійшов до висновку, що в ході виниклого між водіями конфлікту, обоюдної штовханини, саме внаслідок злочинної недбалості з боку ОСОБА_1, шляхом нанесення удару, товчка, від якого ОСОБА_2 впав на асфальтове покриття, вдарившись головою, ОСОБА_1 не передбачав можливості від своїх дій настання шкоди для здоровя потерпілого, але повинен був і міг передбачати це, діючи з більшою обачністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.

При обранні виду та розміру покарання, суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, що відноситься до категорії злочину невеликої тяжкості, скоєному за необережністю, дані про особу обвинуваченого, який не судимий в силу ст.89 КК України, працюючого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в скоєному щиро не покаявся, перед потерпілим не вибачився, тому суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті, за якою ОСОБА_1 притягається до кримінальної відповідальності, у вигляді обмеження волі із застосуванням правил ст..ст. 75, 76 КК України, оскільки суд прийшов до висновку, про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Обставин, що помякшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

Цивільний позов потерпілим не заявлено.

Позов процесуального керівника прокуратури Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі КХОЗ «ХМКЛШЕМД» про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого суд задовольняє у повному обсязі, як підтверджений належними доказами.

По справі судових витрат не має.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до правил ст. 100 КПК України. Керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

У відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобовязавши ОСОБА_1 відповідно до п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти вищевказаний орган про зміну місця мешкання, роботи;

- періодично зявляться для реєстрації до органу кримінально-виконавчої системи.

Позов процесуального керівника прокуратури Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі КХОЗ «ХМКЛШЕМД» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗОЗ «ХМКЛШНМД» ім.. проф. ОСОБА_10 (р\р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649, код платежу 240603) ви трати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 4831 (чотири тисячі вісімсот тридцять одна)грн., 08 коп.

Речовий доказ диск для лазерних систем зчитування з аудіозаписами викликів оператору «103», вилученим 23.04.2015р., що долучений до матеріалів кримінального провадження залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.О. Сугачова