Вирок № 56107838, 26.02.2016, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/202/2016 Справа № 641/1154/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2016 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді Ариничевої С.А.,

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Заярного С.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220540000023 від 5 січня 2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 1) 20.01.1987 р. Московським р/с м. Харкова за ст.142 ч.1 КК України (в ред. 1960 року) до 3-х років позбавлення волі, 2) 25.10.1993 р. Червонозаводським р/с м. Харкова за ст.229-8 КК України (в ред. 1960 року) до 1 року позбавлення волі, 3) 25.10.1995 р. Ленінським р/с м. Харкова по ст. 80 ч.1, 2, ст.42 КК України (в ред. 1960 року) до 2-х років позбавлення волі, 4) 14.04.1999 р. Ленінським р/с м. Харкова за ст.140 ч.2, ст.42 КК України (в ред. 1960 року) до 2-х років 4-х місяців позбавлення волі, 5) 13.11.2002 р. Київським р/с м. Харкова за ст.185 ч.4 КК України до 5-ти років позбавлення волі, 6) 05.04.2004 р. Комінтернівським р/с м. Харкова за ст.ст.307 ч.2, 69, 309 ч.2, 70 ч.4 КК України до 5-ти років 6 місяців позбавлення волі, 7) 10.07.2008 р. Московським р/с м. Харкова за ст. ст. 185 ч.2, 309 ч.2 70, 71 КК України до 5-ти років 2-х місяців позбавлення волі, 8) 24.10.2012 р. Орджонікідзевським р/с м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, 70, 71 КК України до 4-х років 2-х місяців позбавлення волі, який звільнився 02.07.2015 на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області умовно-достроково на не відбутий строк 11 місяців 2 дні, мешкаючого: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч.2, 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 05.01.2016 року близько 11.25 год., знаходячись в складському приміщенні ТОВ «Союз», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Матросова, 20, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, шляхом вільного доступу зі столу, який знаходився в приміщенні даного складу взяв мобільний телефон марки ACER Z150 (Z5), вартістю 1546 гривень 50 копійок, який помістив до зовнішньої лівої кишені, одягненої на ньому куртки та попрямував в бік виходу зі складу, тим самим, діючи повторно, таємно намагався викрасти зазначене майно, та з місця скоєння кримінального правопорушення зникнути, однак не зміг довести свій злочинний намір до кінця, з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений власником даного мобільного телефону ОСОБА_2

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинений повторно.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно 5 січня 2016 року приблизно о 11.25 год. в складському приміщенні ТОВ « Союз» по вул. Матросова, 20 м. Харкова викрав мобільний телефон, поклавши його в куртку та хотів піти зі складу, але його зупинив власник телефону ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляду справи у його відсутність, претензій матеріального та морального характеру не має, згоден на розгляд справи у порядку ч.3 ст. 349 КПК України.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_1 визнав вину в повному обсязі, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджував всі докази, оскільки є переконання в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оскаржуються, усвідомлює неможливість у подальшому оскаржити ці обставини в апеляційному порядку і відсутні сумніви відносно добровільності та істинності його позиції

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в повній мірі викритий в скоєнні кримінального правопорушення (злочину) і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинене повторно.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості, раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання, є щире каяття та наявність захворювання ВІЧ інфекції.

Обставиною, що обтяжує його покарання є рецидив злочину.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення.

При призначенні остаточного покарання ОСОБА_1 суд враховує, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 травня 2013 року останній засуджений за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до чотирьох років двох місяців позбавлення волі, звільнився 2 липня 2015 року умовно-достроково з місць позбавлення волі на 11 місяців 2 дні, тобто вчинив дане кримінальне правопорушення у період умовно-дострокового звільнення, а тому остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за сукупністю вироків за ст. 71 КК України і до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 травня 2013 року.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати про притягненню експерта. Згідно довідки № 133 від 15 січня 2016 року про витрати на проведення товарознавчої експертизи, дані витрати становлять 245, 52 грн., які повинні бути стягнуті на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у предявленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 3 (три) місяці.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 травня 2013 року та остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 ( один) рік 6 ( шість).

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави код доходів 24060300 розрахунковий рахунок 31419544700005 код банку 37999680 МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова процесуальні витрати на проведення товарознавчої експертизи згідно довідки № 133 від 15 січня 2016 року у сумі 245 грн. 52 коп. ( двісті сорок пять грн. 52 коп.).

Речовий доказ мобільний телефон марки ACER Z150 (Z5) вважати повернутим ОСОБА_2 згідно розписки.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_3