Ухвала суду № 56107571, 15.02.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/225/15-ц

н/п 6/640/22/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді - Сенаторова В.М.,

при секретарі - Явнюк К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», боржник ОСОБА_1 про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11.03.2015 року по справі № 640/225/15-ц задоволений позов ПАТ «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11023124000 від 01.08.2006 року в загальній сумі 406792 грн. 72 коп. та пені 72446 грн. 63 коп. та заборгованість за кредитним договором №11023153000 від 01.08.2006 року у розмірі, що складає 5 431 грн. 26 коп. та пені 952 грн.87 коп.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» не з'явився, подав до суду заяву, в якій вимоги підтримав та просив задовольнити, судове засідання прохав проводити за його відсутності.

Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

20.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» укладено договір факторингу №17, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №11023124000 від 01.08.2006 року та №11023153000 від 01.08.2006 року,укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Стаття 378 ЦПК України допускає зміну сторони у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження. З правилами цієї статті кореспондуються положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Підставою для заміни сторони у зобов'язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов'язків, що особисто не пов'язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України, питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України, визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод, та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. (ч.І ст. 4 ЦПК України).

Зважаючи на викладене - звернення з заявою про заміну стягувача - це не лише обовязковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчої о документа.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Процесуальне нравонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановления щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Разом і цим слід зазначити, що у випадку відсутності виконавчого провадження також можлива заміна сторони виконавчого провадження, так як не замінивши сторону, вона не зможе повторно звернутися до державної виконавчої служби, як то передбачено Законом.

Отже, в даному випадку, станом на теперішній час ПАТ «УкрСиббанк» вже позбавлений можливості користуватися своїми правами як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки змінився кредитор у зобов'язанні, та, саме до нового кредитори -ТОB «ФК «Довіра та гарантія» перейшли всі права та обовязки первісного кредитора, в тому числі право бути стороною виконавчого провадження.

Таким чином, заява ТОВ « Фінансова компанія «Довіра та гарантія» обгрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.378 ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальність « Фінансова компанія «Довіра та гарантія» задовольнити.

Замінити стягувана Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» під час виконання рішення Київського районного суду м. Харкова по справі № 640/225/15-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором №11023124000 від 01.08.2006 року та кредитним договором №11023153000 від 01.08.2006 року

На ухвалу, через суд першої інстанції, може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя-