Вирок № 56107321, 26.02.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1102/16-к

Провадж. № 1-кп/639/179/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого -судді Васильєвої Н.М., за участю секретаря Чорного О.С., прокурора Горюнової І.В., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого - ОСОБА_2, законного представника обвинуваченого ОСОБА_3, представника служби у справах дітей ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, законного представника потерпілого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 17.10.2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015220500001905 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 25.03.2015р. Дергачівським районним судом Харківської області за ст.185 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком один рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -

в с т а н о в и в :

Неповнолітній ОСОБА_2, повторно, 12.10.2015р. приблизно в період часу з 09 год.55 хв. до 10 год.05 хв., перебуваючи у Державному навчальному закладі «Харківський професійний монтажно-будівельний ліцей»,розташованого за адресою: м.Харків, вул.Комсомольське шоссе,56, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, підійшов на перерві між заняттями до раніше знайомого йому неповнолітнього ОСОБА_5, з яким навчався у паралельній групі того ж самого ліцею та шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка своєму знайомому, попросив у останнього мобільний телефон моделі « Iphone-4»,об`ємом пам`яті 16 Гб, в корпусі чорного кольору, з сім-карткою ПрАО «МТС-Україна».

ОСОБА_5 ,введений в оману ОСОБА_2, в присутності інших учнів ліцею ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон «Iphone-4». Після чого, ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел до кінця, вийшов з приміщення ліцею на вулицю та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій неповнолітній ОСОБА_2 завдав неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2730 грн., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №4623 від 30.10.2015р.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив суду, що дійсно 12 жовтня 2015 року зранку , на перерві між заняттями у ліцеї, підійшов до раніше знайомого йому ОСОБА_5 та у присутності інших учнів ліцею попросив у нього мобільний телефон «Iphone-4»,щоби подзвонити своєму знайомому. Потім зробив вигляд ,що телефонує, вийшов з приміщення ліцею та пішов геть. Вартість викраденого не оспорює.У вчиненому щиро розкаюється. Просив суворо не карати його.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснив,що навчається у паралельних групах з ОСОБА_2 у Державному навчальному закладі «Харківський професійний монтажно-будівельний ліцей». 12.10.2015р. зранку, на перерві , до нього підійшов ОСОБА_2 та попросив належний йому мобільний телефон «Iphone-4» зателефонувати своєму знайомому. Оскільки він добре знав ОСОБА_2, то нічого не підозрюючи, дав свій телефон подзвонити останньому. В подальшому ОСОБА_2, здійснюючи дзвінок, вийшов з приміщення ліцею і більш не повернувся. Мобільний телефон йому був повернутий працівниками поліції. Цивільний позов не заявляє. Просив суворо не карати обвинуваченого.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_2-ОСОБА_3 суду пояснила, що ОСОБА_2 є її онуком. Характеризує його як порядного хлопця, який виріс без батьків,однак останнім часом, після оформлення нею опікунства над онуком, вона мала проблеми з його вихованням. Просила не позбавляти онука свободи.

Представник служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради ОСОБА_4 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_2 на обліку в службі у справах дітей не перебуває, відомостей про нього не має.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримали і сторона обвинувачення,захисту, потерпілий,законні представники, представник служби у справах дітей.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, законних представників, дослідженням матеріалів досудового розслідування, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі предявленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство),вчинене повторно.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на час вчинення вказаного вище діяння був неповнолітнім, віком 17 років, раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку, не одружений, навчається у Державному навчальному закладі «Харківський професійний монтажно-будівельний ліцей» по спеціальності «Електрогазозварник», де характеризується посередньо, має постійне місце реєстрації та проживання в Харківській області, проживає з бабою та дідом, без батьків , на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини, щире каяття обвинуваченого та скоєння злочину у неповнолітньому віці.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст.67 КК України, не встановлено.

Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_2 скоєно умисний злочин середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним діяння, та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів надалі, призначити ОСОБА_2С покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, остаточно визначивши його за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України. Підстав для застосування ст.ст.69, 75, 104 КК України немає.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили слід залишити обраним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком часткового приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року у виді трьох місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити обраний у вигляді домашнього арешту.

Строк відбування покарання за даним вироком ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.

Речовий доказ- мобільний телефон «Iphone-4» ,переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5, залишити останньому як законному власнику.

Процесуальні витрати в сумі 245 грн. 52 коп. за проведення товарознавчої експертизи стягнути з ОСОБА_2 ,а при відсутності у нього заробітку (доходу)- з законного представника ОСОБА_3 на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з призначенням виду платежу - "за експертні послуги" (а.с.86 к/п).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Васильєва