Вирок № 56106790, 24.02.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/112/16-к

н.п. 1-кп/415/171/16

ВИРОК

Іменем України

"24" лютого 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Зайченко І.А.

прокурора Тищенко А.М.

обвинувачених ОСОБА_1,

ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240002087 від 17 вересня 2015 року у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не інваліда, не судимого в силу ст.89 КК України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не заміжньої, не інваліда, не судимої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В період часу з січня 2015 року до 17 вересня 2015 року, більш точний час у ході досудового розслідування та під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2М, знаходячись за адресою: м. Лисичанськ, вул. Осипенка, 30/1, де вони орендували будинок для тимчасового проживання, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно викрали майно, що належить ОСОБА_3, а саме масляний радіатор «ALESI» модель ОН-1125-1 вартістю 550 гривень, холодильник побутовий електричний двокамерний типу КШД-280/45 «Донбас-214" вартістю 1500 гривень, електросамовар ЕС 3,0/1,0-220 вартістю 250 гривень, пральну машину роторного типу СМР-1,5 модель «ТОЛІА» вартістю 300 гривень, стаціонарний однокасетний стереомагнітофон «Вільма М-214с» вартістю 400 гривень, акустичну систему «Клівер 50 АС-201» вартістю 500 гривень, фотоапарат «Premier PC-661» для котушкових фотоплівок вартістю 60 гривень, електропаяльник імпульсного типу «ЕПСІ» -50/220 вартістю 90 гривень, магнітофон касетний монофонічний переносний марки «Протон 402» вартістю 150 гривень, електричну сушарку для взуття «ЕОО-21/220» вартістю 110 гривень, електричну м'ясорубку «ЕЛІТА» ЕМК 025/750-1 вартістю 150 гривень, термос «ТЕМЕТ» ТН.00.00ПС ємністю 2,5 літри вартістю 300 гривень, електричну соковижималку «SW-3» вартістю 320 гривень, електричний вентилятор ВН16 -УХЛ4.2 «Елбі» вартістю 110 гривень, телевізор «GoldStar» модель CKT-2191 вартістю 600 гривень, праску з відпарюванням вартістю 280 гривеь, пилосос фірми «Zanussi» вартістю 450 гривень, синтепонову стьобану полуторну ковдру вартістю 350 гривень, електричну сушарку для рук вартістю 120 гривень, електричну синю лампу для фіз. процедур вартістю 140 гривень, бінокль оптичний вартістю 1200 гривень, бінокль театральний вартістю 200 гривень, вентилятор підлоговий вартістю 120 гривень, скакалки в кількості 8 штук вартістю 25 гривень за штуку, 2 дверні глазки вартістю 30 гривень за штуку, гаражний замок вартістю 110 гривень, собачий металевий ланцюг вартістю 30 гривень, 5 чавунних плит з пічки вартістю 40 гривень за штуку, бочку з нержавіючої сталі ємністю 30 л вартістю 180 гривень, алюмінієву розкладушку вартістю 200 гривень, м'ясорубку ручну вартістю 140 гривень, чавунну жаровню вартістю 300 гривень, гусятницю ємністю 6 л вартістю 150 гривень, алюмінієвий друшляк вартістю 70 гривень, алюмінієву жаровню вартістю 120 гривень, металеву форма для випічки печива вартістю 100 гривень, сковорідку «Чародійка» з кришкою вартістю 200 гривень, алюмінієву форму для випічки хліба вартістю 45 гривень, 3 закаточні машинки з фіксатором б/у вартістю по 45 гривень за штуку, 2 закаточні машинки вартістю по 120 гривень кожна, щипці для захоплення банок вартістю 20 гривень, алюмінієвий молоток для відбиття м'яса вартістю 25 гривень, металеву часничницю вартістю 12 гривень, алюмінієвий затиск для ручки сковорідки вартістю 10 гривень, форму для стерилізації вартістю 20 гривень, чавунну сковорідку діаметром 35 см вартістю 150 гривень, чавунну сковорідку діаметром 20 см вартістю 130 гривень, сковорідку з тефлоновим покриттям діаметром 25 см і з ручкою вартістю 300 гривень, сковорідку з білого щільного металу вартістю 120 гривень, 2 металеві решітки з духової шафи газової пічки вартістю 90 гривень за одну штуку, кришку з газової пічки вартістю 50 гривень, 2 емальовані каструлі з кришками ємністю по 20 л вартістю 300 гривень за штуку, каструлю ємністю 50 л вартістю 800 гривень, емальовану каструлю ємністю 50 л вартістю 500 гривень, алюмінієву миску вартістю 100 гривень, миску вартістю 80 гривень, емальовану миску ємністю 17 л вартістю 85 гривень, емальовану миску ємністю 12 л вартістю 65 гривень, емальовану миску ємністю 10 л вартістю 50 гривень, оцинковане відро ємністю 12 л вартістю 32 гривні, 2 оцинкованих відра ємністю по 10 л вартістю по 30 гривень за штуку, кухонні дрібні терки для овочів в кількості 10 штук вартістю 15 гривень за штуку, чайні ситечка для чаю, виконані з нержавіючої сталі в кількості 10 штук, вартістю 5 гривень за штуку, рубанок вартістю 135 гривень, фуганок вартістю 10 гривень, стамеску вартістю 60 гривень, 6 молотків вартістю 60 гривень за штуку, 2 сокири вартістю 210 гривень за штуку, ножівка ручна «Дружба» вартістю 30 гривень, пилку вартістю 70 гривень, свердла вартістю 15 гривень, плоскогубці вартістю 100 гривень, набір надфілів з круглогубцями вартістю 80 гривень, набір головок для автомобіля ВАЗ 2106 вартістю 350 гривень, труби металопрофіль в кількості 10 штук вартістю 120 гривень за штуку, мечек вартістю 25 гривень, 2 свердла з побідитовими напайками вартістю 15 гривень за штуку, ножівкові полотна змінні вартістю 5 гривень, шліфувальний папір вартістю 25 гривень, валик вартістю 30 гривень, набір шурупів вартістю 15 гривень , набір болтів вартістю 10 гривень, набір гайок вартістю 5 гривень, 2 копальні лопати вартістю 45 гривень за штуку, вугільну лопату вартістю 50 гривень, вугільну лопату вартістю 25 гривень, вила вартістю 50 гривень, граблі вартістю 35 гривень, сапку вартістю 35 гривень, маленькі граблі вартістю 30 гривень, металеву чистілку для взуття вартістю 30 гривень, дверний запор вартістю 80 гривень, арматуру у вигляді товстого дроту і неполих труб вартістю 40 гривень, металевий рештак вартістю 50 гривень, металеву барбекю варістю 60 гривень, ручну дриль вартістю 140 гривень, електричну дриль вартістю 380 гривень, побутовий візок з нержавіючої сталі вартістю 200 гривень, електричну грілку вартістю 80 гривень, емальований чайник ємністю 6 л вартістю 120 гривень, емальований чайник зі свистком вартістю 80 гривень, набору металевих кілець для гардин вартістю 15 гривень, 7 паперових мішків вартістю 5 гривень за штуку, 10 тканинних мішків вартістю 10 гривень за штуку, односпальне металеве ліжко з сіткою вартістю 400 гривень, швейну машинку «Подільську» з ножним приводом вартістю 500 гривень, моток телефонного кабелю довжиною 70 м вартістю 840 гривень, 2 мотка двожильного кабелю довжиною по 50 м кожний вартістю 1200 гривень за 1 моток, моток трьохжильного кабелю довжиною 50 м вартістю 1800 гривень, а також скляні банки з консерваціями різного роду, які не становлять для потерпілої майнової цінності, чим спричинили ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 24959 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що з січня місяця 2014 року він орендував будинок за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Осипенко, 30/1 для тимчасового проживання, який належить ОСОБА_3 З червня 2015 року він став проживати сумісно з ОСОБА_2, так як вони не працювали і не було грошових коштів на придбання продуктів харчування, він разом з ОСОБА_2 вирішили скоїти крадіжку майна, яке належить ОСОБА_3, шляхом поступового винесення речей з будинку та їх продажу. Дійсно протягом часу з січня 2015 року до 17 вересня 2015 року вони викрали майно потерпілої, зазначене в обвинувальному акті, кошти від реалізації викраденого майна витратили на продукти харчування. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та вибачався перед потерпілою, викрадене майно потерпілій не повернуто, але вони з ОСОБА_2 мають намір відшкодувати заподіяну майнову шкоду. На теперішній час відшкодували потерпілій лише 300 грн. шляхом грошового переказу через відділення Укрпошти. Просив суд не позбавляти його волі та надати йому шанс для виправлення, зобовязався влаштуватися на роботу та відшкодувати заподіяні збитки. Відповідаючи на питання суду зазначив, що протягом деякого часу він був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_8, однак на даний час з реєстрації у даному будинку він знятий.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнала повністю, зазначивши що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснила, що вони зі ОСОБА_1 стали проживати разом з червня 2015 року в орендованому ОСОБА_1 будинку, що належить потерпілій за адресою: Луганська область, місто Лисичанськ, вул. Осипенко, 30/1. Оскільки вони обидва не працювали і у них не було коштів вона разом зі ОСОБА_1 вирішили скоїти крадіжку майна, яке належить ОСОБА_3, шляхом поступового винесення речей з будинку та їх продажу. Дійсно протягом часу з січня 2015 року до 17 вересня 2015 року вони викрали майно потерпілої, зазначене в обвинувальному акті, кошти від реалізації викраденого майна витратили на продукти харчування. У скоєному щиро розкаялася, вину усвідомила, просила вибачення у потерпілої, викрадене майно не повернуто потерпілій, але вони з ОСОБА_1 мають намір відшкодувати збитки потерпілій. Просила суд не позбавляти її волі, на даний час вони відшкодували потерпілій лише 300 гривень.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона в 2013 році виїхала до міста Києва, де і на теперішній час проживає, у звязку з чим належний їй будинок, розташований за адресою: місто Лисичанськ, вул. Осипенка, 30/1 вона здала в оренду для тимчасового проживання обвинуваченому ОСОБА_1, який до червня 2015 року належно платив за оренду житла, але з моменту того, як ОСОБА_1 став жити разом з ОСОБА_2, оплата припинилася. 17.09.2015 року вона приїхала з міста Києва та вирішила навідати житло, яке вона здала в оренду ОСОБА_1, де виявила, що речі, перелік, яких зазначений в обвинувальному акті було викрадено. Заподіяна їй майнова шкода не відшкодована, вона має намір звертатися до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства. Просила суд призначити обвинуваченим покарання на розсуд суду. На даний час грошові кошти, які відповідно до наданої обвинуваченими квитанції про грошовий переказ, були переслані на її імя, вона не отримала.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачені та потерпіла, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, потерпілу ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, прийшов до висновку, що винність обвинувачених у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повністю доведена, а їх дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має,інвалідом не являється, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.126), у побуті характеризується позитивно (а.с.127), в силу ст.89 КК України не судимий (а.с.129), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та добровільне часткове відшкодування шкоди, що підтверджується копією квитанції про грошовий переказ на імя потерпілої від 22.02.2016 року.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зіст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи обставини вчиненого злочину та беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який не працює, єдиного джерела доходів не має, вчинив умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, судвважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2ст. 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання вини та щире каяття винного, часткове добровільне відшкодування заподіяної шкоди, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи позитивну побутову характеристику обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий та беручи до уваги думку потерпілої, яка щодо призначення покарання обвинуваченим посилалася на розсуд суду

суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1Ю, можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п. п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винної, яка не працює, незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.150), у побуті за місцем останнього мешкання характеризується задовільно (а.с.151), раніше не судима (а.с.149), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, визнання вини та добровільне часткове відшкодування заподіяної майнової шкоди. що підтверджується копією квитанції про грошовий переказ на імя потерпілої від 22.02.2016 року.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно зіст. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи обставини вчиненого злочину та беручи до уваги дані про особу обвинуваченої, яка не працює, єдиного джерела доходів не має, вчинила умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, судвважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2ст. 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності,, задовільно характеризується за останнім місцем проживання, визнання вини та щире каяття винної, добровільне часткове відшкодування заподіяної майнової шкоди, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, з урахуванням думки потерпілої, яка щодо призначення покарання посилалася на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п. п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілою не предявлений, що не позбавляє права останньої відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дактилоскопічної експертизи за №3113/56 від 03.11.2015 року (а.с.30-40) витрати на залучення експертів у сумі 368 гривень 28 копійок (а.с.29) та витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судово-товарознавчої експертизи за № 458/7 від 06.11.2015 року у сумі 768 гривень, підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013), в рівних частках по 184 гривні 14 копійок з кожного та по 384 гривні з кожного.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 368 гривень 28 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) по 184 гривні 14 копійок з кожного.

Стягнути зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у сумі 768 гривень (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) по 384 гривні з кожного.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, прокурору, потерпілій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова