Ухвала суду № 56106212, 24.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/127/16-ц

Провадження № 22-ц/779/500/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Проскурніцького П.І.

секретаря Драганчук У.М.

з участю представника апелянта Жиляка М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр», заінтересована особа Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, головний державний виконавець Дем'янів П.Б. про скасування постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду за апеляційною скаргою Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр», заінтересована особа Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, головний державний виконавець Дем'янів П.Б. про скасування постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

На дану ухвалу Комунальне підприємство Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі судом першої інстанції не враховано положення ст. 181 КАС України, за змістом якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Можливість оскарження дій або бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, встановлена ст. 383 ЦПК України, а згідно ч. 2 ст. 384 цього кодексу скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув. Крім того, судом не взято до уваги правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 30 червня 2015 року та від 13 січня 2016 року, згідно якої у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

З цих підстав апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити на розгляд в суд першої інстанції.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.

Представник відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та головний державний виконавець Дем'янів П.Б. в судове засідання не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за скаргою КП «Єдиний розрахунковий центр», суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є окремим виконавчим документом, а тому згідно п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 7 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» розгляд справи щодо оскарження такої постанови належить до компетенції адміністративного суду.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Демяніва П.Б. перебуває виконавче провадження №47841594 по виконанню виконавчого листа №344/3140/2014 про зобов'язання КП «Єдиний розрахунковий центр» відновити функціонування вентиляційного каналу загального призначення в квартирі АДРЕСА_1, виданого 05.06.2015 року Івано-Франківським міським судом на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 06.04.2015 року.

Вимогою державного виконавця від 15.12.2015 року, яку КП «Єдиний розрахунковий центр» отримало 17.12.2015 року, останнє зобов'язано в семиденний термін з моменту отримання вимоги виконати рішення Івано-Франківського міського суду від 06.04.2015 року, про що повідомити ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції у встановлений даною вимогою строк (а.с. 41).

За невиконання рішення суду в наданий державним виконавцем строк постановою про накладення штрафу від 24.12.2015 року на боржника КП «Єдиний розрахунковий центр» накладено штраф у розмірі 680 грн. (а.с. 44).

11.01.2016 року КП «Єдиний розрахунковий центр» звернулося в суд зі скаргою, в якій просило суд скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Демяніва П.Б. від 24.12.2015 року про накладення штрафу за невиконання рішення Івано-Франківського міського суду від 06.04.2015 року (а.с. 31-32).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державних виконавців) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

За приписами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст. 384 ЦПК України).

Таким чином, вказані нормативні акти визначають виключну підсудність даної категорії справ - скарга подається лише до суду, який видав виконавчий документ.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа №21-278а15).

Відтак, суд першої інстанції, в порушення вище наведених норм права, дійшов неправильного висновку про те, що справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

13 січня 2016 року Верховний Суд України у справі №6-2850цс15 зробив правовий висновок щодо правил розмежування юрисдикцій у справах за скаргами на дії державного виконавця, відповідно до якого у випадку оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України, прийнятого 18 березня 2004 року, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

У разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішення суду, ухваленого за правилами ЦПК України 1963 року, а також у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця особами, які не є учасниками виконавчого провадження така скарга підлягає розгляду відповідно до ст. 181 КАС України.

В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За наведених обставин доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали є обґрунтованими, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2016 року скасувати, питання відкриття провадження в даній справі передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 січня 2016 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: В.М. Вакарук

П.І. Проскурніцький