Ухвала суду № 56102410, 25.02.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41303/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року Печерський районний суду м. Києва у складі:

головуючого -судді Тарасюк К.Е.,

при секретарі - Сулимі А.А.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Олексюка В.С.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

та обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015100060005306 від 14.08.2015 р., за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6 за ч.2 ст. 187 КК України, а також ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченим строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які стали підставою для застосування цього виду запобіжного заходу. Так, обвинувачені зможуть переховуватись від суду, з огляду на тяжкість покарання, яке їм загрожує, впливати на потерпілих, свідків, іншим чином перешкодити встановленню істини у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав позицію прокурора.

Потерпілий ОСОБА_8 про місце, день і час проведення судового засідання був повідомлений, не з'явився, суд визнав можливим провести вказане судове засіданні за його відсутності.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти можливості продовження строку тримання останнього під вартою, пославшись на безпідставність заявлених прокурором ризиків і просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 заперечував проти продовження строку тримання останнього під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2, - де він проживає разом з цивільною дружиною і двома їх неповнолітніми дітьми, пославшись на міцність соціальних зв'язків обвинуваченого та відсутність до нього претензій з боку потерпілого ОСОБА_9

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 також заперечував проти продовження строку тримання останнього під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, пославшись на безпідставність заявлених прокурором ризиків, а також на те, що ОСОБА_7 активно сприяв у розкритті злочину.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку запобіжного заходу, а також клопотання захисту щодо зміни обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, двомісячний строк тримання обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, обраний ухвалою суду та продовжений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 29.12.2015, спливає 27.02.2016.

При вирішенні цього питання судом приймалось до уваги те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні насильницького тяжкого злочину, за яке передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі, яке за змістом обвинувачення ними було вчинено за попередньою змовою групою осіб, обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності, хоча і судимість погашена, не мають визначеного місця проживання на території України, оскільки посилання обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та в їх інтересах захисників на проживання обвинувачених за наведеними ними адресами не підтверджено відповідними доказами, всі обвинувачені офіційно не працюють і суспільно корисною працею не займаються, а відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиком, що обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перебуваючи на волі, зможуть вчинити спроби впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, а також переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке їм загрожує у випадку встановлення судом їх винності, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строку тримання під вартою ще на 60 днів, та відмовити захисту у зміні всім обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки доказів наявності у обвинувачених визначеного захисниками місця проживання суду не представлено, як і будь-яких інших обставин, наведених у клопотаннях захисту, а тому, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Щодо позиції захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 відносно можливості призначення останньому альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, то суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст. 183 КПК України суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За таких обставин, не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 08.10.2015 такий альтернативний запобіжний захід у виді застави в сумі 20 мінімальних заробітних плат обвинуваченому ОСОБА_7 було застосовано, судом враховується той факт, що обставин, на які посилається захист, щодо буцім-то не застосування з боку ОСОБА_7 відносно потерпілих насильства ще не знайшли свого підтвердження в ході перевірки в стадії судового розгляду і на даний час не з'ясовані, разом з тим, вказана обставина зазначена у кваліфікації дій цього обвинуваченого за ст. 187 КК України, а також судом враховувалась позиція прокурора, який заперечував проти застосування до ОСОБА_7 застави як альтернативного запобіжного заходу та позиція потерпілого, який в цьому питанні поклався на розсуд суду, - а тому, суд дійшов висновку щодо неможливості застосування до ОСОБА_7 застави і в цій частині вважає необхідним відмовити захиснику ОСОБА_4 в його клопотанні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. ч.4 ст.183, 331 ч.3, 369 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора Олексюка В.С. задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченим за ч.2 ст. 187 КК України, а також ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченому за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 25 квітня 2016 року включно.

В задоволенні клопотання захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу на домашній арешт, а також в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча - суддя Тарасюк К.Е.