Ухвала суду № 56100974, 24.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

24 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі :головуючого судді - Ковальчук Н.М.,

суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,

при секретарі - Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Радивилівського районного суду від 31 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Лідихівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Радивилівського районного суду від 31 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу для подання її до належного суду.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує на своє передбачене ч. 1 ст. 113 ЦПК України право позивача обирати суд для пред'явлення позову, оскільки відповідачі у справі проживають у різних місцях - у Кременецькому та Радивилівському районах. Заперечує застосування до спірних правовідносин положень про виключну підсудність та доводить, що спір носить немайновий характер, а питання з приводу виникнення нерухомого майна не ставиться. З наведених підстав просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що спір про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, повинен розглядатися судом за місцезнаходженням спадкового нерухомого майна та місцем відкриття спадщини, а тому справа не підсудна даному суду.

Із зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються з місцезнаходженням майна або його основної частини.

Судом встановлено, що позовні вимоги зводяться до визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3, який до дня смерті проживав в с. Лідихів Кременецького району Тернопільської області, а власне спадкове майно являє собою земельну частку (пай), яка також розміщена в с. Лідихів Кременецького району Тернопільської області (а.с. 11).

Відповідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Частиною другою даної статті передбачено, що така заява подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

______________Справа № 568/1529/15-ц Головуючий в суді І інстанції - Прачук Л.І.

Провадження № 22-ц 787/357/2016 Суддя-доповідач - Ковальчук Н.М.

З матеріалів справи вбачається, що місцем відкриття спадщини є с. Лідихів Кременецького району Тернопільської області.

За таких обставин, виходячи з положень ч. 1 ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність та враховуючи місце відкриття спадщини, до якої належить нерухоме майно - земельна ділянка (пай) на території Кременецького району Тернопільської області, колегія суддів приходить до висновку про непідсудність даного спору Радивилівському районному суду.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу і спростовували висновки суду, ОСОБА_1 суду не надала.

Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Радивилівського районного суду від 31 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Григоренко М.П.

підпис Рожин Ю.М.

Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.