Постанова № 56097519, 25.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/179/16-п Провадження №33/773/47/16 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія:ч. 1 ст. 471 ч. 1 ст. 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю скаржника - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

представника митниці - Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 січня 2016 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1 РНОКПП - НОМЕР_1, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 471 та ч. 1 ст. 472 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України і на підставі ч. 2 ст. 36 цього Кодексу нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 21 580 гривень 76 копійок з конфіскацією в дохід держави планшетів TABLET LENOVO TAB2 А 10-70 L МТ 873 - 4 штук, загальною вартістю - 21 580,76 гривень.

Стягнуто із ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС 12 ( дванадцять ) гривень 72 копійки витрат по справі на зберігання товарів.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 275 ( двісті сімдесят п'ять ) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 19 грудня 2015 року близько 16 години 19 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС, автомобілем «MERCEDES - BENZ 210» реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, ввізши на територію України понад неоподатковувану норму (500 Євро) товар: планшети TABLET LENOVO TAB2 А 10-70 L МТ 873 - 4 штук, загальною вартістю - 21580,76 гривень, що знаходились у салоні автомобіля без ознак приховування, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Він же при тих обставинах не задекларував за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст. 257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дій заявивши митному органу про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_6 у поданій апеляційній скарзі не заперечуючи своєї винуватості за ст. 471 МК України вказує на те, що 19.12.2015 року повертаючись з Республіки Польща в Україну він в'їхав на смугу «червоний коридор» та став у чергу. До нього підійшов інспектор прикордонної служби і змусив переїхати його на смугу «зелений коридор», бо там не було автомобілів. Письмові пояснення до протоколу дав під впливом працівників митниці та щоб не затримувати решти пасажирів.

Вважає, що його двічі притягнуто за одне і те ж правопорушення, що суперечить вимогам Конституції України. При призначенні стягнення суд не врахував, що він не працює, має на утриманні малолітню дитину, дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною і сім'я немає інших засобів до існування, а правопорушення він вчинив у стані сильного душевного хвилювання.

Просить постанову змінити. Виключити з резолютивної частини постанови рішення про визнання його винуватим за ст. 472 МК України та накласти на нього стягнення у межах ст. 471 МК України.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які апеляційну скаргу підтримали, представника митниці, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП та 489 МК України орган ( посадова особа) при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказаних вимог закону при розгляді справи щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 не заперечує своєї винуватості за ст. 471 МК України, тобто порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, однак заперечує свою винуватість за ст. 472 МК України, яка встановлює відповідальність за недекларування товарів.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_7 19 грудня 2015 року близько 16 години 19 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС, автомобілем «MERCEDES - BENZ 210» реєстраційний номер НОМЕР_2 без подання митної декларації, ввіз з Республіки Польща на територію України по смузі руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» товару на загальну суму 21 580,76 гривень.

Зазначені обставини не заперечуються самим ОСОБА_7 та об'єктивно підтверджуються його письмовими поясненнями, які він дав працівникам Ягодинської митниці, а також поясненнями, даними ними у суді першої інстанції. Ці ж обставини підтверджуються також протоколом про порушення митних правил за № 1918/20505/2015 від 19 грудня 2015 року, контрольним талоном для проходження автомобіля «Мерседес Бенц», реєстраційний номер НОМЕР_2 по смузі «зелений коридор», актом проведення переогляду переміщуваного ОСОБА_7 через митний кордон України товару та фото таблицями до нього, службовою запискою головного державного інспектора Волинської митниці ДФС та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Звільнення від подання письмової декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Згідно ст. 374 МК України не підлягають письмову декларуванню товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі сумарна фактурна вартість який не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг.

Загальна вартість товару, яку ввозив на митну територію України ОСОБА_2 21 580,76 гривень, що перевищує неоподатковану норму 500 євро, а тому вказаний товар підлягав обов'язковому декларуванню з поданням митному органу письмової декларації.

Оскільки ОСОБА_2 при переміщенні товару через митний кордон України письмової декларації не подав, то його дії правильно кваліфіковані за ст. 472 МК України, як недекларування товару.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 ввіз з Республіки Польща на митну територію України по смузі руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» без подання митної декларації, яка підлягала обов'язковій подачі товару загальною вартістю 21 580,76 грн., то його дії правильно кваліфіковані за сукупності правопорушень, тобто за ст. 471 та 472 МК України.

Оскільки ОСОБА_2 вчинив сукупність правопорушень, то посилання його в апеляції на те, що від двічі за одне правопорушення притягнутий до відповідальності, є необґрунтованим.

Показання свідка ОСОБА_6, які він у суді апеляційної інстанції також не спростовують винуватості ОСОБА_2 у вчинених правопорушеннях.

При призначені стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33, 34 КУпАП врахував характер вчинюваних правопорушень, конкретні обставини справи, санкції статей 472, 472 МК України і призначив стягнення відповідно до вимог ст. 36 цього Кодексу, тобто в межах санкції, яка передбачає більш серйозне стягнення.

Посилання апелянта на те, що він не працює, на утриманні має малолітню дитину, його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною з врахуванням санкції ст. 472 МК України не впливає на законність накладеного на нього стягнення.

Постанова суду першої інстанції є умотивована і підстав для її скасування і закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 472 МК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 21 січня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н.Оксентюк