Ухвала суду № 56097498, 22.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/2368/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Галушка О.Г. Провадження № 22-ц/773/320/16 Категорія: 69 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

з участю:

секретаря - Губарик К. А.,

представника заінтересованої особи - Фаріона І. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи, про встановлення факту захворювання з дитинства та встановлення факту належності правовстановлюючого документа за апеляційною скаргою заінтересованої особи Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 17 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Заявник ОСОБА_2 звернулась в суд з заявою про встановлення факту захворювання з дитинства та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересована особа - Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи.

Заява мотивована тим, що вона з дитинства хворіє на двосторонню хронічну сенсоневральну туговухість четвертого ступеня. 23 лютого 1978 року актом № 225 огляду лікарсько-трудовою експертною комісією їй було встановлено причину, групу інвалідності та час її настання, а саме третю групу інвалідності з дитинства, про що свідчить довідка до акту огляду ЛТЕК серії И-73 № 526736, видана 23 лютого 1978 року Нововолинською міжрайонною лікарсько-трудовою експертною комісією Волинської області за формою № 4. Вказана довідка про встановлення інвалідності видана їй у віці 18 років, в день надходження до комісії документів згідно Положення про ЛТЕК, тобто у 1978 році. Вона, як така, що досягла повноліття, була направлена відповідним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я після проведення лікувальних і реабілітаційних заходів за наявними документами лікувально-профілактичних закладів, що підтверджують початок захворювання, перенесеного до досягнення 18-річного віку, та оглянута у Нововолинській міжрайонній ЛТЕК Волинської області.

Причинний зв'язок інвалідності з хворобами внутрішнього вуха, перенесеними у дитинстві, заявниці було встановлено з часу її звернення до ЛТЕК згідно Положення про ЛТЕК. На сьогоднішній день через різні записи про час настання та визнання (встановлення) інвалідності, що містяться у довідці до огляду ЛТЕК серії И-73 № 526736 від 23.02.1978 року виникла необхідність у складанні уточнюючої довідки щодо можливості визнання її інвалідом з дитинства до 18 років. Проте, у заявниці відсутні будь-які медичні документи лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання перенесеного до досягнення нею 18-річного віку, тому вона позбавлена можливості отримати уточнюючу довідку щодо можливості визнання її інвалідом з дитинства до 18 років.

Заявник вказує також, що у 1978 році, як було передбачено чинним законодавством, їй було видано лише довідку до огляду у ЛТЕК серії И-73 № 526736 від 23.02.1978 року про визнання її інвалідом з дитинства після досягнення 18-річного віку без уточнюючої довідки щодо можливості визнання її інвалідом з дитинства до 18 років, необхідність складання якої виникла значно пізніше. Із вказаної довідки слідує, що вона стала інвалідом в дитинстві, тобто у віці до 18 років, однак вказане було закріплене лише при зверненні до ЛТЕК після досягнення нею 18-річного віку. Крім того, довідка до акту огляду ЛТЕК серії И-73 №526736, видана 23 лютого 1978 року Нововолинською міжрайонною лікарсько-трудовою експертною комісією Волинської області за формою № 4 заявниці на прізвище ОСОБА_3 Після розірвання шлюбу вона змінила прізвище на дівоче - ОСОБА_2. Факт належності даної довідки їй ОСОБА_2 підтверджується копіями паспорта, свідоцтва про народження та свідоцтва про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного, заявник просить встановити факт настання у неї інвалідності з дитинства, а саме внаслідок захворювання у дитинстві на двосторонню хронічну сенсоневральну туговухість четвертого ступеня, у віці до 18 років та встановити, що довідка до акту огляду лікарсько-трудової експертної комісії № 225, серія И-73 № 526736, видана 23 лютого 1978 року Нововолинською міжрайонною лікарсько-трудовою експертною комісією Волинської області належить їй - ОСОБА_2

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 17 грудня 2015 року заяву задоволено. Встановлено факт настання інвалідності з дитинства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме внаслідок захворювання у дитинстві на двосторонню хронічну сенсоневральну туговухість четвертого ступеня, у віці до 18 років. Встановлено, що ОСОБА_2 належить довідка до акту огляду лікарсько-трудової експертної комісії № 225, серія И-73 № 526736, видана 23 лютого 1978 року Нововолинською міжрайонною лікарсько-трудовою експертною комісією Волинської області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, заінтересована особа Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині встановлення факту настання інвалідності з дитинства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок захворювання у дитинстві на двосторонню хронічну сенсоневральну туговухість четвертого ступеня, у віці до 18 років та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вказаної вимоги відмовити.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Фаріон І. Б. підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених та просив її задовольнити.

Заявник в судове засідання не з'явилась, представник заявника ОСОБА_4 подав письмові заперечення на апеляційну скаргу заінтересованої особи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, пояснення представника заінтересованої особи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу заінтересованої особи слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту настання інвалідності з дитинства ОСОБА_2 внаслідок захворювання у дитинстві скасувати і у цій частині провадження у справі закрити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, що заявник ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Нововолинську Волинської області, її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, народження зареєстровано Нововолинським міським відділом реєстрації актів громадянського стану актовим записом № 333 від 07 травня 1959 року (а.с. 11).

Згідно копії довідки до акту огляду лікарсько-трудової експертної комісії № 225, серії И-73 № 526736, виданої 23 лютого 1978 року Нововолинською міжрайонною лікарсько-трудовою експертною комісією Волинської області, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи, причиною якої є загальне захворювання, інвалідність встановлена до березня 1979 року (а.с. 13).

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, до УПФ України у м. Нововолинську для призначення пенсії по втраті годувальника заявниці ОСОБА_2, як інваліду з дитинства, серед інших документів слід подати довідку, що підтверджує той факт, що вона стала інвалідом з дитинства до досягнення 18 років, яку, як вказує заявниця, вона надати не може в зв'язку з втратою медичних документів щодо перенесених захворювань до досягнення 18-річного віку.

Статтею 234 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження судом розглядаються справи встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз'яснив пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення

фактів, що мають юридичне значення" не можуть розглядатися судами заяви про встановлення групи інвалідності та часу її настання.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Порядок оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій встановлений Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 року.

Заявник не надала суду доказів звернення до медико-соціальної експертизи про встановлення їй інвалідності з дитинства внаслідок захворювання та відмови в задоволенні її заяви.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заява заявника не підлягає розгляду судом, оскільки визначено порядок захисту прав шляхом оскарження відмови відповідного органу у встановленні їй факту настання інвалідності з дитинства внаслідок захворювання.

Оскільки інститут закриття провадження у справі з підстав передбачених ч. 1 п. 1 ст. 205 ЦПК України розповсюджується і на справи окремого провадження, якщо заява про встановлення факту відповідно до норм закону не підлягає судовому розгляду відповідно до ч. 3 ст. 256 цього Кодексу, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в даній справі в частині встановлення факту настання інвалідності з дитинства ОСОБА_2 внаслідок захворювання у дитинстві слід, скасувати і у цій частині провадження у справі закрити у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 310, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заінтересованої особи Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 17 грудня 2015 року в частині встановлення факту настання інвалідності з дитинства ОСОБА_2 внаслідок захворювання у дитинстві скасувати і у цій частині провадження у справі закрити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: