Постанова № 56097020, 24.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016 року Справа № 904/6145/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В.- доповідача,

суддів: Березкіної О.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Однорог О.В.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №52-16/64 від 24.12.2015 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №963 від 30.12.2015 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 року у справі №904/6145/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 68 824 грн. 70 коп.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ПАТ «Південний ГЗК») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з державного підприємства «Придніпровська залізниця» (надалі ДП «Придніпровська залізниця») на свою користь 68 824 грн. 70 коп. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу та 1 827 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 року у справі №904/6145/15 (головуючий суддя Золотарьова Я.С., судді: Дубінін І.Ю., Суховаров А.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Звернувся до суду із заявою про заміну ДП «Придніпровська залізниця» на його правонаступника публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця». Клопотання відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця». Товариство утворено, як публічне акціонерне, 100% акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до вищезазначеної постанови Кабінету Мінастрів України, до якого, зокрема, включено ДП «Придніпровська залізниця (ідентифікаційний код юридичної особи 01073828) позивач у справі.

Підпунктом 4 пункту 5 цієї постанови Міністерство інфраструктури було зобов'язано вжити до 31.12.2015 р. заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут ПАТ «Українська залізниця», пунктом 2 якого визначено, що новостворене товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, на базі яких воно утворене.

21.10.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис за номером 1 070 134 0000 060039 про проведення державної реєстрації юридичної особи ПАТ «Українська залізниця» (ідентифікаційний код юридичної особи 40075815).

Наказом Укрзалізниці № 512-Ц/од від 30.11.2015 року «Про деякі питання щодо реорганізації підприємств, установ залізничного транспорту» визнано, що 30.11.2015 року є датою закінчення господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) та підприємств і установ залізничного транспорту, які реорганізуються шляхом злиття, згідно з додатком-1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.

Як передбачено ч. 1 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Отже, злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється в результаті злиття.

Оскільки на момент розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду єдиний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відомостей щодо припинення відповідача не містить, до реєстру внесено запис, що з 16.07.2014 року ДП "Придніпровьска залізниця" перебуває в стані припинення, тобто держана реєстрація припинення відповідача не відбулась, відсутні підстави для задоволення клопотання ДП "Придніпровьска залізниця".

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).

Згідно п. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно ст. 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно ст. 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.

Відповідно до п. 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (надалі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п.2.1 Правил).

Відповідно до п. 2.4. Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).

Згідно п. 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил).

Згідно ст. 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

У січні-травні 2015 року на адресу ПАТ «Південний ГЗК» здійснювались поставки вантажу залізничним транспортом за накладними №48795033, №48796098, №49220619, №50126465, №51169175.

Вивантаження вантажу відбулось засобами одержувача.

Вантаж доставлено залізницею із порушенням термінів, встановлених Правилами.

За накладними №48795033, № 48796098 вагони з вантажем прийнято до перевезення 31.12.2014 року зі станції Горлівка Донецької залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці; прибуття вантажу - 10.01.2015 року; одержувача повідомлено 10.01.2015 року о 04 год. 00 хв.; вантаж виданий 11.01.2015 року., термін прострочення доставки вантажу - 6 діб.

За накладною №49220619 вагони з вантажем прийнято до перевезення 19.01.2015 року зі станції Сартана Донецької залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці; прибуття вантажу - 26.01.2015 року; одержувач повідомлений 26.01.2015 року о 09 год. 00 хв; вантаж виданий 27.01.2015 року; термін прострочення доставки вантажу - 3 доби.

За накладною №50126465 вагони з вантажем прийнято до перевезення 12.03.2015 року зі станції Каракуба Донецької залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці; прибуття вантажу - 19.03.2015 року; одержувач повідомлений 19.03.2015 року о 06 год. 30 хв.; вантаж виданий 20.03.2015 року; термін прострочення доставки вантажу - 3 доби.

За накладною №51169175 вагони з вантажем прийнято до перевезення 04.05.2015 року зі станції Каракуба Донецької залізниці призначенням на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці; прибуття вантажу - 13.05.2015 року; одержувача повідомлено 13.05.2015 року о 02 год. 35 хв.; вантаж виданий 13.05.2015 року; термін прострочення доставки вантажу - 4 доби.

Висновок місцевого господарського суду, що за накладною №49220619 штраф позивачем нараховано неправомірно колегія суддів вважає помилковим, оскільки у накладній відсутні відомості, які б підтверджували, що вантажоодержувачем вантаж розкредитовано у строк, який перевищує добу з моменту одержання від залізниці повідомлення про його прибуття.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Позивачем предявлено до стягнення штраф за несвоєчасну доставку залізницею вантажу в розмірі 68 824 грн. 70 коп.

Як вбачається із письмових пояснень ДП «Донецька залізниця» третя особа здійснює перевезення вантажів зі станцій Горлівка, Каракуба Донецької залізниці на Придніпровську залізницю тільки через Південну залізницю. Згідно плану формування відправки слідували: Горлівка Ясинувата крізним поїздом призначенням Нижньодніпровськ - Вузол зі здачею по стику Чаплине на Придніпровську залізницю, Каракуба - Іловайськ - Ясинувата крізним поїздом призначенням Нижньодніпровськ - Вузол зі здачею по стику Чаплине на Придніпровську залізницю. З серпня 2014 року з причини пошкодження та невикористання ділянок Ясинувата - Авдіївка, Горлівка - Очеретине відправки зі станцій Горлівка, Каракуба слідують: Горлівка - Ясинувата - ОСОБА_3 призначенням Нижньодніпровьк - Вузол крізним поїздом зі здачею по стику Пост 4 км на Південну залізницю , Каракуба Іловайськ - Ясинувата - ОСОБА_3 призначенням Нижньодніпровьк - Вузол крізним поїздом зі здачею по стику Пост 4 км на Південну залізницю. Рух поїздів здійснюється по одній колії перегону Ясинувата - Скотувата - Костянтинівна тільки у світлий час. Пропускна здатність з урахуванням роботи контролюючих органів України ( прикордонна служба, фіскальна служба штабу АТО по станції Кривий Торець та Костянтинівна ) на Ясинувату зі Скотуватої складає 12 поїздів, на Скотувату з Яеинуватої - 12 поїздів. Через даний стиковий пункт здійснюється ввезення сировини та вивезення готової продукції . Пропускної здатності недостатньо. Внаслідок бойових дій пропуск поїздів через даний пропускний пункт може не здійснюватися взагалі. Дільниці шляху на момент розгляду справи робітниками дороги повністю не обслідувані та не відремонтовані внаслідок бойових дій. Вагони за спірними відправками затримувались по станціях Донецької залізниці за вищезазначених причин.

На підтвердження наведених обставин третя особа надала дефектні акти пошкоджень інфраструктури (верхньої будівлі шляху) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту, що підписані представниками залізниці, в яких зазначено дата пошкодження (виявлення), станція, ділянка (км), інвентарний номер, пошкодження (вид, об'єм, величина), необхідні матеріали для відновлення.

Відповідач доводить, що за накладними № 48795033, 48796098 Горлівка - Кривий Ріг відстань перевезення по Донецькій залізниці (зі станції відправлення Горлівка до пункту здачі на Південну залізницю) становить 223 км, період знаходження вагонів на Донецькій залізниці: вагон № 60440419 - з 11-00 год. 31.12.2014 року до 12-20 год. 08.01.2015 року, при нормі перевезення 1,6 діб вагон знаходився 8,1 діб, прострочення становить 6,5 діб; вагон №67658955 - з 12-20 год. 31.12.2014 року до 12-20 год. 08.01.2015року, при нормі перевезення 1,6 діб вагон знаходився 8 діб, прострочення становить 6,4 діб. За накладними № 50126465, 51169175 Каракуба - Кривий Ріг відстань перевезення по Донецькій залізниці (зі станції відправлення Горлівка до пункту здачі на Південну залізницю) становить 320 км, період знаходження вагонів на Донецькій залізниці: вагон № 68821776 - з 09-00 год. 12.03.2015 року до 23-43 год. 17.03.2015 року, при нормі перевезення 2,1 діб вагон знаходився 5,6 діб, прострочення становить 3,5 діб; вагон № 59129361 - з 14-10 год. 04.05.2015 року до 14-23 год. 12.05.2015 року, при нормі перевезення 2,1 діб вагон знаходився 8 діб, прострочення становить 5,9 діб.

Відповідач вказує, що прострочення у доставці вантажу відбулося на шляху перевезення по Донецькій залізниці, проте, з незалежних від залізниці причин, а саме через перебування станцій залізниці на території проведення АТО.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» уведено в дію відповідне рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року №128-р, затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Донецьк, м.Горлівка, смт. Сартана.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 року також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу.

Щодо сертифікату (висновку) №1361 про настання обставин непереборної сили від 14.10.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи, слід враховувати, що вказаний сертифікат ТПП України, виданий ДП «Донецька залізниця», засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

У разі наявності причин, що дають право залізниці на збільшення терміну доставки, такі причини повинні зазначатись у графі 49 накладної. У накладних №№48795033, 48796098, 49220619, 50126465, 51169175 відсутні будь-які відомості щодо причин, які б давали залізниці право на збільшення терміну доставки.

Отже, надані відповідачем дефектні акти, інформація про дислокацію та стан вагонів, письмові пояснення третьої особи, сертифікат ТТП України №1361 від 14.10.2014 року не є належними та допустимими доказами в підтвердження наявності обставин непереборної сили як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, внаслідок чого позовні вимоги слід визнати обґрунтованими.

Разом з тим, пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячі із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що кількість днів прострочення доставки вантажу становила від 3 до 6 діб, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, від 18.02.2015 року №128-р) та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування будови залізничного шляху, колегія суддів вважає можливим за власною ініціативою зменшити пред'явлений до стягнення штраф до 10 000 грн.

З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків відносно того, що ДП "Придніпровьска залізниця" не є належним відповідачем у справі, що відсутні підстави у спірних взаємовідносинах сторін застосувати ст. 116 Статуту Залізниць України, що позивачем не доведено позовні вимоги, внаслідок чого оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2015 року у справі №904/6145/15 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» 10 000 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 1 218 грн. судового збору за подання позову до господарського суду, 1 339 грн. 80 коп. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

В решті позову відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області у відповідності до ст. 116, ст. 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Березкіна

(Повний текст постанови складено 26.02.2016 року)