Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.09 Справа № 15/125
За позовом
Підприємства з іноземними інвестиціями “Велла Україна”, м. Київ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ про стягнення 61 294 грн. 84 коп.
Суддя Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - Науменко Г.О., представник за довіреністю №б/н від 14.05.09;
від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю № 1028 від 01.06.09.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу (з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 16.06.09 та клопотання про виправлення неточностей від 14.07.09) про стягнення з відповідача боргу (42 628 грн. 18 коп.) з урахуванням індексу інфляції у сумі 54 610 грн. 13 коп., пені у сумі 610 грн. 21 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 6074 грн. 50 коп.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив про сплату відповідачем після звернення до суду з позовом, а саме 29.05.2009 р. 20000 грн. 00 коп. та в решті підтримав позовні вимоги.
Відповідач заявою про визнання позовних вимог визнав позовні вимоги на момент подачі позову у повному обсязі 61294 грн. 84 коп., повідомив про сплату після звернення до суду з позовом 20000 грн. 00 коп. та просить розстрочити виконання судового рішення на 24 місяці.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено договір про постачання продукції для професійного використання №51/20 від 16.01.2004 р., за яким позивач зобовязався поставити товар продукцію концерну «Велла АГ», а відповідач, як покупець, за договором зобовязався прийняти товар та вчасно сплати його.
На виконання даного договору позивач продав відповідачу товар на загальну суму 58669 грн. 69 коп., що підтверджується доданими до справи накладними, датованими 15.06.2005р., та актом звірення станом на 02.06.09.
Отримання товару за доданими до справи накладними та отримання рахунків на сплату підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими в судовому засіданні 28.07.2009 р.
Відповідно до п. 5.6 договору умови оплати варїруються від 100% передплати до 7 календарних днів. Враховуючи, що товар було поставлено без 100% передплати, то слід вважати, що відповідач повинен був розрахуватися за поставлену продукцію протягом 7 календарних днів після її отримання.
Згідно квитанції про приймання вантажу товар було відправлено з м. Києва 15.06.2005 р. та отримано в Луганську 17.06.2005 р. При цьому, також було відправлено накладні та рахунки на оплату.
Відповідач грошові зобовязання зі сплати за одержану продукцію станом на день подачі позовної заяви до суду у повному обсязі не виконав.
Гарантійним листом від 14.12.2007 р. відповідач визнала наявність боргу у сумі 58137 грн. 00 коп. та зобовязалася його сплатити.
Розмір боргу станом на день подання позову до суду складав 42628 грн. 18 коп., що вбачається з акту звірення взаєморозрахунків, складеного станом на 02.06.2009р. та підписаного обома сторонами.
Після подачі позову до суду відповідачем сплачено 20 000 грн. 00 коп., що підтверджується поясненнями представників обох сторін та актом звірення.
Так, на день прийняття даного рішення розмір боргу складає 22628 грн. 18 коп. Дана сума погоджена сторонами за вказаним актом звірення.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобовязань у повному обсязі, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню в сумі 22 628 грн. 18 коп.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Обґрунтований розмір інфляційних нарахувань за період прострочення до дня звернення до суду з позовною заявою, з урахуванням оплат вказаних в акті звірення, складає 26 949 грн. 21 коп., що є більшим аніж заявлено до стягнення за позовною заявою. Тому, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у заявленому до стягнення розмірі 11981 грн. 95 коп.
Обґрунтований розмір 3% річних становить 5795 грн. 79 коп. Тому, вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 6 074 грн. 50 коп. підлягають задоволенню в частині суми 5795 грн. 79 коп.
На підставі п. 7.1 договору позивачем нараховано пеню у розмірі 610 грн. 21 коп.
Пеня розрахована позивачем за період, починаючи з 20.04.2008р. по день подачі позову до суду.
Позивачем неправильно нарахована пеня за заявлений ним до стягнення період з огляду на положення п. 6 ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Строк за вказаною нормою є присікальним.
Так, враховуючи, що 6-місячний строк нарахування пені з моменту виникнення прострочення платежу сплив до початку періоду, з якого позивачем нараховано пеню, вимоги по стягненню пені за заявлений позивачем до стягнення період є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню борг у сумі 22 628 грн. 18 коп., інфляційні втрати у сумі 11 981 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 5 795 грн. 79 коп. (Всього 40 405 грн. 92 коп.) В частині позовних вимог по стягненню боргу сумі 20000 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору у звязку зі сплатою даної суми після подачі позову до суду. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідач у заяві про визнання позовних вимог просить розстрочити виконання рішення строком на 24 місяці.
Представник позивача у судовому засіданні погодився з розстроченням виконання судового рішення на 6 місяців. В решті клопотання відповідача представник позивача заперечив.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Так, клопотання про розстрочення стягуваної суми задовольняється судом в частині погодженого з позивачем 6-місячного строку.
Стягувана сума у розмірі 40 405 грн. 92 коп. підлягає розстроченню на 6 місяців, шляхом сплати відповідачем до останнього числа кожного поточного місяця по 6734 грн. 32 коп., починаючи з 31.08.2009р.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 604 грн. 06 коп. державного мита, а також 116 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зайве сплачене державне мито у сумі 102 грн. 05 коп., перераховане платіжним дорученням від 30.05.2008р. №155, підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Велла Україна», м. Київ, вул. Гусовського, б. 4а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23525780:
- борг у сумі 22 628 грн. 18 коп., інфляційні втрати у сумі 11 981 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 5 795 грн. 79 коп., розстрочивши виконання рішення в цій частині на 6 місяців, шляхом сплати відповідачем до останнього числа кожного поточного місяця по 6734 грн. 32 коп., починаючи з 31.08.2009р.
- витрати зі сплати державного мита у сумі 604 грн. 06 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 грн. 29 коп. Наказ видати позивачу.
3. В частині позовних вимог по стягненню боргу сумі 20 000 грн. 00 коп. провадження у справі припинити.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Повернути Підприємству з іноземними інвестиціями «Велла Україна», м. Київ, вул. Гусовського, б. 4а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23525780, зайво сплачене державне мито у сумі 102 грн. 05 коп., перераховане платіжним дорученням від 30.05.2008р. №155. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 30.07.2009р.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко
Судове рішення № 5609598, Господарський суд Луганської області було прийнято 28.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/125. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: