Ухвала суду № 56095715, 23.02.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

23 лютого 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., перевіривши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подану їх представником - ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Інспекція ДАБК у Закарпатській області, Реєстраційна служба Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області, про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання права власності,

встановив:

Подана заява не відповідає вимогам статей 357, 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 357 ЦПК України у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Однак, в заяві відсутнє обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права. А тому, заявникам слід зазначити в чому саме полягає неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права при постановлені ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року.

Крім того, у порушення вимог пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України заявниками не додано копії постанов Верховного Суду України, на які вони посилаються у своїй заяві.

У порушення вимог абзацу 3 статті 358 ЦПК України до заяви про перегляд рішення суду касаційної інстанції додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 552 грн., згідно якої платником судового збору є ОСОБА_1

Однак, згідно з частиною 3 статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 6 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір сплачується кожною стороною окремим платіжним документом у розмірах установлених статтею 4 цього Закону.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оскаржують ухвалу суду касаційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на частину житлового будинку.

Отже, у даному випадку кожному заявнику (виходячи із заявлених вимог майнового та не майнового характеру) необхідно сплатити судовий збір окремими платіжними дорученнями та у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пункт 8 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Реквізити для оплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о № 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.

Для розгляду даної заяви судовий збір має бути сплачено кожним заявником окреми платіжним документом та в належному розмірі, а на адресу Верховного Суду України слід надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> та 358 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Керуючись статтями 354, 355, 357-359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подану їх представником - ОСОБА_3 залишити без руху та надати заявникам строк до 16 березня 2016 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.М. Сімоненко