Ухвала суду № 56094861, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/11783/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргуВерхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіна постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 рокута ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 рокуу справі№804/1808/14за позовомВерхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областідо третя особаКомунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводська міська радапронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,

В С Т А Н О В И В:

Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач, Верхньодніпровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) звернулась до суду з позовом, в якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» (далі по тексту - відповідач, КП «Жовтоводськтепломережа») за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі та не включено до переліку майна, на яке постановою ДОАС від 23 квітня 2013 року по справі №804/4039/13-а надано дозвіл на реалізацію.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року і постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа» засноване на комунальній формі власності. Розпорядженням Виконавчого комітету Жовтоводської міської Ради №366-р від 05 жовтня 1999 року зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності і знаходиться на обліку як платник податків у Жовтоводській ОДПІ.

Предметом позову є надання дозволу органу податкової служби на погашення усієї суми податкового боргу відповідача на загальну суму 4190434,00 грн., який утворився з 07 березня 2013 року по 14 січня 2014 року, за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке знаходилось на виконанні у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто податковому органу без виконання.

Не погоджуючись із рішеннями судів, позвиач посилається на їх прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України). Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 ПК України.

На підтвердження факту відсутності у відповідача грошових коштів позивачем надано одне інкасове доручення №631 від 10 січня 2014 року, направлене на списання грошових коштів з рахунку №2603313167153.

При цьому доказів на підтвердження відсутності грошових коштів на інших рахунках відповідача, перелік яких міститься у витязі з Єдиного державного реєстру платників (а.с. 64 зворот), позивачем не надано.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі №804/1808/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

І.Я. Олендер