Ухвала суду № 56094442, 25.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 711/5368/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скляренко В.М. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2015 у справі за адміністративним позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання причин невиконання рішення суду та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з позовом до Придніпровського районного суду м. Черкаси про:

- визнання причини тимчасового невиконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2014 поважною;

- скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Цьопи Б.А. від 18.05.2015 про накладення штрафу у розмірі 1360, 00 грн.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2015 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2014 у справі № 711/10577/14а в задоволенні позову ОСОБА_3 до УМВС України в Черкаській області про визнання дій неправомірними відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про зобов'язання поновити право на пільги за період з 01.07.2013 по 25.03.2014 залишено без розгляду. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про зобов'язання поновити право на пільги, починаючи з 26.03.2014 задоволено. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради поновити дію права ОСОБА_3 на відшкодування коштів за надані пільги з оплати житлово-комунальних послуг, починаючи з 26.03.2014.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2014 залишено без задоволення, а постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2014 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 у справі за позовом ОСОБА_3 до управління соціального захисту населення Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновити право на пільги відмовлено.

Згідно частини п'ятої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України), постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

В силу цієї статті, постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.12.2014 набрала законної сили.

Відповідно до частини першої ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 03.03.2015 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а/711/260/14, виданого 05.03.2015 та надано боржнику - Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради строк для самостійного виконання рішення суду - до семи днів з моменту винесення постанови.

В зв'язку з невиконанням боржником постанови суду від 03.12.2014 відповідачем 23.04.2015 винесено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано Департамент соціальної політики Черкаської міської ради поновити дію права ОСОБА_3 та прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 680 грн за невиконання рішення суду. Судом першої інстанції вірно підмічено, та вбачається з матеріалів справи, що постанова про накладення штрафу в розмірі 680 грн за невиконання рішення суду не оскаржувалась.

Так, 18.05.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 1360 грн та повторно винесено вимогу № 1157.02.1-25.

Згідно частини першої ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон № 606-XIV від 21.04.1999) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частин першої та третьої ст. 5 Закону № 606-XIV від 21.04.1999 вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частин першої та другої ст. 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частин другої та третьої ст. 89 Закону № 606-XIV від 21.04.1999 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не виконано самостійно постанову суду від 03.12.2014.

Відповідно до частин першої та другої ст. 34 Закону № 606-XIV від 21.04.1999 у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.

Згідно ст. 36 Закону № 606-XIV від 21.04.1999 за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Однак, позивач не скористався наданим йому правом та не звертався ані до органу, який видав виконавчий лист ані до суду, не звертався із заявами про роз'яснення судового рішення чи змісту виконавчого документа, про відстрочку або розстрочку виконання рішення, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

З цих підстав, колегія суддів вважає не обґрунтованими доводи щодо неможливості виконання судового рішення, викладені в листі позивача за № 1140/28-2/04 від 07.04.2015, надісланого на адресу виконавчого органу. З тих самих мотивів, колегія суддів не бере до уваги посилання особи, яка подає апеляційну скаргу, як на поважну причину неможливості виконання судового рішення, на те, що 29.04.2015 з метою одержання роз'яснень як технічно правильно виконати рішення суду управлінням направлено лист до Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА, який у свою чергу звернувся з відповідним запитом до Міністерства соціальної політики України. У відповіді, вх. № 2104/28-2/04 механізму виконання судового рішення не надано.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.