Ухвала суду № 56094318, 24.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 754/5129/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Мальченко О.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2534/2016 Доповідач - Шиманський В.Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Семенюк Т.А., Кравець В.А.

при секретарі - Ошедшій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до ОСОБА_2, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Із вказаним позовом до суду позивач звернувся у квітні 2014 року.

Зазначав, що 07.09.2012 рокув м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля «Mitsubishi lancer», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобіль «Mitsubishi Outlander» зазнав механічних пошкоджень. Винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 На момент скоєння пригоди, між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування, на підставі якого позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 36 866,48 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Уніка», останньою і було виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 26 984,94 грн. Зважаючи на те що ПрАТ «СК «Уніка» виплатила позивачу лише частину виплаченого страхового відшкодування, різницю в сумі 9 881,54 грн., на думку позивача, має відшкодувати відповідач. На підставі викладеного, просив стягнути з останнього на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 9 881,54 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено що 07.09.2012 року в м. Києві по пр-ту Червонозоряному, 71 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля «Mitsubishi lancer», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.10.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

Згідно висновку експертного товарознавчого дослідження №474/12 від 13.09.2012 року вартість матеріальної збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 38 939,67 грн.

На момент скоєння ДТП, між ПрАТ «СК «АХА страхування» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 3571027/05АВ, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Франшиза за вказаним договором становить 676,52 грн.

Так, висновком № 474/12 від 13.09.2012 року, визначено вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі 38 939 , 67 грн.

Відповідно рахунку ТОВ «Ніколь-Моторс» №НМРФ-20064 від 14.09.2012 року вартість ремонту пошкодженого автомобіля складає 37 543,01 грн.

16.10.2012 року ПрАТ «СК «АХА страхування» сплатило на користь ТОВ «Ніколь-Моторс» страхове відшкодування на ремонт Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1, суму у розмірі 36 866,48 грн. (38 939,67 грн. вартість ремонту - 676,52 грн. франшизи), що підтверджується платіжним дорученням № 47662.

Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність, ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» за полісом АВ/2837849, у зв'язку з чим ПрАТ «СК «АХА страхування» звернулось з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 36 866 грн.

Згідно платіжного доручення № 15976 від 15.05.2013 року ПрАТ «СК «Уніка» сплатила на користь позивача страхове відшкодування, згідно вищезазначеної претензії, у розмірі 26 984,94 грн.

Розрахунок страхового відшкодування міститься в страховому акті № 00099355/1 та становить вартість матеріального збитку з врахуванням зносу, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до винної особи про стягнення невиплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 9 881,54 грн.

Ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів вважає, що такий висновок суду є законним та обґрунтованим з огляду на наступне.

Так ст. 993 ЦК України передбачено що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна є обов'язковою при визначенні збитків або розміру відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до абз. 3 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок страхового відшкодування був здійснений ПрАТ «СК «АХА страхування» на підставі висновку № 474/12 від 13.09.2012 року, відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становив 38 939 , 67 грн. З дослідницької частини висновку вбачається, що значення коефіцієнта фізичного зносу становить 0,44.

ПрАТ «СК «Уніка» сплатила на користь позивача страхове відшкодування з врахуванням зносу у розмірі 26 984,94 грн., що підтверджується страховим актом №00099355/1 від 02.05.2013 року та наказом ПрАТ «СК «Уніка» №00099355/1 від 03.05.2013 року про виплату страхового відшкодування (а.с. 92-93).

Таким чином обов'язок по відшкодуванню різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою покладається на винну особу на підставі ст. 1192 ЦК , в даному випадку на відповідача, який не має права вимагати врахування зношеності майна, згідно абз. 3 п. 14 вищезгаданої Постанови.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги щодо безпідставності вимог позивача, оскільки сума страхового відшкодування вже була виплачена ПрАТ «СК «Уніка», а тому відсутні підстави для задоволення позову, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводів на спростування визначеного розміру коефіцієнту фізичного зносу та вартсоті відновлюваного ремонту автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з.НОМЕР_1, на підставі висновку № 474/12 від 13.09.2012 року, апеляційна скарга в собі не містить

Інші доводи на спростування висновків першої інстанції в апеляційній скарзі не наведені.

Таким чином, твердження апеляційної скарги про незаконність та упередженість судового рішення матеріалами справи спростовуються.

З огляду на викладене, оскаржене у справі рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення не може бути скасованим з підстав що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: