Ухвала суду № 56094317, 24.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 756/12009/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Шумейко О.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4384/2016 Доповідач - Шиманський В.Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Семенюк Т.А., Кравець В.А.

при секретарі - Ошедшій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 січня 2016 року у справі за заявою представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Приватне підприємство «Творча майстерня «Престиж», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Руденко ВалерійОлександрович, Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 січня 2016 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування даної ухвали та постановлення нової про задоволення поданої заяви.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв'язку з наступним.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ПП «Творча майстерня «Престиж», ПНКМНО Руденко В.О., Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району РУ ГУЮ у м. Києві про визнання недійсним договору дарування корпоративних прав та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02.10.2015 року відкрито провадження у даній справі.

В той же день, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 02.10.2015 року, задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову.

Накладено арешт на частку у статутному капіталі ПП «Творча майстерня «Престиж», у розмірі 70 %, яка належить ОСОБА_5

В судовому засіданні від 26.01.2016 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, Головному територіальному управлінню юстиції у м. Києві, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби ГУЮ в м. Києві вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записи та вчиняти реєстраційні дії щодо ПП «Творча майстерня «Престиж», зокрема, проводити державну реєстрацію змін до установчих документів, вносити записи про зміну керівництва юридичної особи та інші, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» записи, реєстраційні та інші дії, шляхом накладення арешту на все нерухоме майно ПП «Творча майстерня «Престиж».

Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції прийшов до висновків, що заходи забезпечення позову, які просить додатково вжити представник позивача, не є співмірними із заявленими вимогами, оскільки стосуються частки у статутному капіталі ПП «Творча майстерня «Престиж», правомірність набуття якої ОСОБА_4, позивачем не оспорюється. Крім того, задоволення поданої заяви може мати наслідком перешкоджання господарській діяльності та втручання у внутрішню діяльність підприємства, що є неприпустимим у відповідності до вимог діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

За роз'ясненнями що містяться в п.п. 4, 7, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову застосовуються для того щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням накладення арешту на частку у статутному капіталі ПП «Творча майстерня «Престиж», у розмірі 70 %, яка належить ОСОБА_5, у відповідності до ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 02.10.2015 року, заходи забезпечення позиву викладені у заяві, що є предметом даного розгляду, не є співмірними із заявленими вимогами, а забезпечення позову визначеним позивачем способом може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Крім того, відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9, при встановленні відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Накладення арешту на рухоме майно та заборона вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записи та вчиняти реєстраційні дії щодо ПП «Творча майстерня «Престиж», може унеможливити здійснення господарської діяльності підприємства.

Перешкода здійснення господарської діяльності може також призвести до припинення виплати заробітної плати працівників, які працюють на товаристві, що в свою чергу призведе до порушення інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені.

Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відмову у задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, оскаржена у справі ухвала відповідає нормам процесуального права, а тому ця ухвала не може бути скасованою з підстав що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 26 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: