Ухвала суду № 56094301, 24.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № справи 754/17565/15-ц Головуючий в І-й інстанції - Петріщева І.В.

Апеляційне провадження 22-ц/796/3298/2016 Доповідач: Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.,

при секретарі - Лознян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача державний нотаріус П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В., про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача державний нотаріус П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В., про визнання права власності на спадкове майно для подачі позовної заяви до належного суду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали, постановлення нової, якою справу передати на новий розгляд до Деснянського районного суду м. Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції повертаючи позов, не взяв до уваги, що ринкова вартість квартири, що знаходиться в м. Києві в Деснянському районі значно перевищує ринкову вартість іншого нерухомого майна, яке знаходиться в інших місцевостях.

В судове засідання ОСОБА_2 та державний нотаріус П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В. не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.55, 56).

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, вимогами позивача ОСОБА_1 є:

визнання за нею право власності на 1/2 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом за померлою матір'ю ОСОБА_5, належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 20 вересня 2000 року;

визнання право власності на 1/4 частки нежитлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2, у порядку спадкування за законом за померлою матір'ю ОСОБА_5, належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01 грудня 2004 року;

визнання за нею право власності на 1/4 частини права на земельну частку (пай), що знаходиться в селі Убіжичі Ріпкинського району Чернігівської області розміром 3,75 га в порядку спадкування за законом за померлою матір'ю ОСОБА_5,. визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини грошових вкладів з відповідними відсотками та сумами компенсації, що знаходяться: в Ріпкинському районному відділенні ощадного банку №3273 Чернігівської області (а.с.2-6).

Відповідно до ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Згідно з пунктом 42, 43 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних містах чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких ч. 1 ст. 114 встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться інших районах чи місцевостях.

Спірні правовідносини виникли з приводу нерухомого майна, а тому спір повинен розглядатись в порядку виключної підсудності.

Однак, перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, який дійшов передчасного висновку що позовна заява підлягала поверненню позивачу, оскільки вона не підсудна Деснянському районному суду міста Києва, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення і зміни призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на яких підлягають державній реєстрації.

Місце знаходження нерухомого майна - це його адреса, зазначена у правовстановлюючих документах або інших документах, на підставі якого це майно виникло. Якщо право власності на це майно зареєстроване, то місцезнаходження є адреса, зазначена у витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Якщо у позові об'єднано вимоги, що стосуються різних об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на території різних адміністративно-територіальних одиниць, то така позовна заява не відповідає вимогам закону і підлягає поверненню, оскільки призводить до порушення правил виключної підсудності.

Місцезнаходження майна відповідача повинне бути достовірно встановлене. Тому до позовної заяви необхідно додати докази, що підтверджують місце знаходження майна.

Місце знаходження майна відповідача повинне підтверджуватися письмовими доказами, адже лише вони можуть бути додані до позовної заяви. Такими можуть бути довідки про те, яке майно належить відповідачеві та де воно знаходиться (довідки органів технічної інвентаризації, землевпорядних відділів, державної автомобільної інспекції, місцевих рад тощо).

Суд в оскаржуваній ухвалі зазначає, що предметом спору є майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, та земельна частка (пай), що знаходиться в селі Убіжичі Ріпкинського району Чернігівської області, розміром 3,75 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що становить близько 37500,00 метрів квадратних.

Місце знаходження вищезазначеного майна підтверджується копіями Свідоцтв про право на спадщину за законом від 13 грудня 2004 року.

Проте, суд залишив поза увагою те, що одним з предметів позовних вимог є також квартира, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волкова, 22 (а.с.5).

Крім того, в позовній заяві не було визначено ринкову вартість майна на день подачі позову.

Апелянт посилається на вартість спірних будинку та земельної ділянки, які зазначено у свідоцтві про право на спадщину за законом, станом на 13 грудня 2004 року.

Вартість майна має бути також підтверджена офіційними даними.

Позивачем не зазначено ціну позову.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, повернувши позовну заяву.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції, як такої що постановлена з порушенням норм процесуального права з передачею питання на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст., 303, 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року скасувати, передати питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає

Головуючий:

Судді: