Рішення № 56093108, 21.01.2016, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2016 р.Справа № 921/1154/15-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

розглянув матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1, м. Кременець, Тернопільська область, 46000

про cтягнення заборгованості в сумі 23 987,26 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Кметик В.Я - представник (довіреність № 7800 від 02.03.2015р.)

відповідача: не з'явився

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

В судовому засіданні 21.01.2016 року оголошувалась вступна та резолютивна частина рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №60-14 про надання овердрафту від 11.07.2014р. в сумі 23 987, 26 грн., з яких: 20 000,00 грн. - неповернена сума кредиту, 1 724,94 грн. - прострочені відсотки, 1 996,78 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 265,54 грн. - пеня по прострочених відсотках.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором №60-14 про надання овердрафту від 11.07.2014р., внаслідок чого станом на 10.09.2015р. на поточному рахунку останнього утворилась заборгованість в загальній сумі 23 987, 26 грн.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: Договір №60-14 про надання овердрафту від 11.07.2014р., розрахунок заборгованості за Договором №60-14 про надання овердрафту від 11.07.2014р., копія повідомлення-вимоги №60-14/1 від 10.12.2014р. про сплату заборгованості, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2015р. порушено провадження по справі і її розгляд призначено на 24.12.2015р.

У судове засідання 24.12.2015р. представник позивача з'явився, документів, які витребовувалися ухвалою суду від 10.12.2015р. не надав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, оскільки при виготовленні (друку) вступної частини ухвали суду від 10.12.2015р. було допущено технічну описку, а саме: в поштовій адресі відповідача замість: "АДРЕСА_1, м. Кременець, Тернопільська область зазначено: АДРЕСА_1 м. Тернопіль, Тернопільська область.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2015р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладався на 21.01.2016р.

У судовому засіданні 21.01.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві, просив позов задоволити, через канцелярію суду супровідним листом №720/2014-2016/2 від 19.01.2016р. (вх. №3122 від19.01.2016р.) подав документи витребувані судом.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся у відповідності до ст. 87 ГПК України, на адресу суду повернулося рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали суду від 24.12.2015р., яка надсилалася на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві та, яка значиться в ЄДР (Спеціальний витяг з ЄДРЮОФОП станом 21.01.2016р. знаходиться у матеріалах справи), а саме: АДРЕСА_1, м. Кременець, Тернопільська область, з поштовим зазначенням: "за закінченням терміну зберігання", витребуваних судом матеріалів не подав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (аналогічна правова позиція викладена у пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Таким чином, беручи до уваги, що явка відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

11.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (банк/позивач), з однієї сторони, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник/відповідач), з іншої сторони, укладено Договір № 60-14 про надання овердрафту (надалі - Договір), за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику Овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що максимальний ліміт заборгованості по Овердрафту (максимальна сума, в межах якої Позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) становить 20 000,00 грн. і встановлюється на поточний рахунок Позичальника №2600101533634 у відділенні №3 у м. Рівне Центральної філії Банку. Датою надання Овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку Позичальника дебетового сальдо проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку (п. 2.9 р. 2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, річна процентна ставка встановлюється в залежності від строку безперервного дебетового сальдо по поточному рахунку Позичальника (строку використання овердрафту), а саме: 28,00% річних.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Позичальник зобов'язаний повернути Банку Овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Пунктом 2.4 Договору сторони визначили, що датою остаточного повернення овердрафту є 10 липня 2015р.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що проценти за користування Овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по Овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п. 2.2 Договору, з урахуванням строку користування Овердрафтом, з моменту надання Овердрафту: до терміну, вказаного в п. 2.4 Договору; до дати звернення Банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.

Відповідно до п. 3.3 Договору, Позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Згідно п. 4.7. Договору, банк у випадках, передбачених п.2.10 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення Овердрафту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій, інших платежів за цим договором) Банк (позивач) має право стягнути з Позичальника (відповідача) пеню в розмірі визначеному п. 2.6. цього Договору.

Згідно п. 2.6. Договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором - 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Відповідно до п. 10.1 р. 10 Договору, останній набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України).

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов'язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Овердрафт - форма короткострокового кредиту в межах встановленого банком ліміту, що дозволяє здійснювати розрахунки, коли у клієнта на поточному рахунку недостатньо коштів. За умов овердрафту кредитування банком розрахункового рахунку клієнта здійснюється для оплати розрахункових документів при нестачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів. Банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів. Овердрафт відрізняється від звичайного кредиту тим, що для погашення заборгованості спрямовуються всі кошти, що надходять на рахунок клієнта.

В силу ст.ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов'язань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 346 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Долучена позивачем до матеріалів справи банківська виписка з рахунку відповідача №2600101533634, сформована за період з 11.07.2014р. по 10.09.2015р., підтверджує виконання Банком (позивачем у справі) зобов'язань за Кредитним договором, - надання відповідачу обумовлених кредитних коштів та невиконання останнім належним чином та в повному обсязі своїх зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у відповідача станом на 10.09.2015р. виникла заборгованість в сумі 23 987, 26 грн., з яких: 20 000,00 грн. - неповернена сума кредиту, 1 724,94 грн. - прострочені відсотки, 1 996,78 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 265,54 грн. - пеня по прострочених відсотках, які позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Відповідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

При таких обставинах, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі: 23 987, 26 грн., з яких: 20 000,00 грн. - неповернена сума кредиту, 1 724,94 грн. - прострочені відсотки, 1 996,78 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту, 265,54 грн. - пеня по прострочених відсотках, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

Судовий збір в сумі 1 218,00 грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 612, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1, м. Кременець, Тернопільська область, 46000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026 (ідентифікаційний код 09807862) 20 000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 1 724 грн. 94 коп. заборгованості по відсотках, 1 996 грн. 78 коп. пені по простроченій сумі кредиту, 265 грн. 54 коп. пені по простроченій сумі відсотків та 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.02.2016 року

Суддя Боровець Я.Я.