Рішення № 56092170, 18.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/204/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016 Справа № 908/6084/15

За позовом: Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського міського району електричних мереж, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача: Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення 1 426 254,50 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 81 від 31.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 6 від 12.01.2016р.

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського міського району електричних мереж до Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості у розмірі 1 426 254,50 грн. за договором про постачання електричної енергії № 31 від 01.10.2008р., а саме: 502 745,12 грн. пені, 77 651,06 грн. 3 % річних та 845 858,32 грн. інфляційні втрати.

14.12.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6084/15 та призначено до розгляду на 14.01.2016р.

В судовому засіданні 14.01.2016р. оголошено перерву до 09.02.2016р.

Ухвалою суду від 09.02.2016р. продовжено строк розгляду спору до 29.02.2016р. та відкладено розгляд справи на 18.02.2016р.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

18.02.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві № 54-33/1873 від 08.12.2015р. та в судовому засіданні 18.02.2016р. надав заяву № 54-33/208 від 16.02.2016р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 452 451,00 грн., 3 % річних у розмірі 50 688,79 грн. та інфляційні втрати в розмірі 263 492,06 грн. Позовні вимоги засновані на приписах п.п. 4.2.1, 9.3 Договору № 31 від 01.10.2008р., ст.ст. 15, 15-1 ЗУ «Про електроенергетику»,ст.ст. 549, 625 ЦК України та ст.ст. 2, 54-57 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського міського району електричних мереж про уточнення позовних вимог прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача в судових засіданнях підтримав свої додаткові заперечення № 209 від 18.02.2016р. на позовну заяву, які надав в судовому засіданні 18.02.2016р., в яких визнає частково позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме 55 718,11 грн. інфляційних втрат, 46 161,50 грн. 3 % річних, а також просить суд зменшити суму пені до 50 000,00 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та Комунальним підприємством Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 31 (Договір).

Згідно з розділом 1 Договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додтку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 «Точки продажу електричної енергії споживачу».

Відповідно до п.п. 2.3.4 Договору, Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 6 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичною обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Рахунки направляються Постачальником Споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику Споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою Постачальника журналі. При направлені рахунка або платіжної вимоги-доручення Споживачу нарочним Постачальника Споживач зобов'язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення (Пунктом 9 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору).

Згідно із п. 10 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового

відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення Споживачу.

Відповідно до п. 11 Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» до Договору, якщо Споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського міського району електричних мереж виконало своє зобовязання за договором в повному обсязі.

Так, 04.06.2015р. Споживачем отримано рахунок № 31 від 04.06.2015р. про сплату використаної (купленої) електричної енергії за травень 2015 року на загальну суму 1 411 319,87 грн., з кінцевим терміном оплати 12.06.2015р.

02.07.2015р. Споживачем отримано рахунок № 31 від 02.07.2015р. про сплату використаної (купленої) електричної енергії за червень 2015 року на загальну суму 1 474 264,99 грн., з кінцевим терміном оплати 09.07.2015р.

04.08.2015р. Споживачем отримано рахунок № 31 від 04.08.2015р. про сплату використаної (купленої) електричної енергії за липень 2015 року на загальну суму 1 593 948,34 грн., з кінцевим терміном оплати 11.08.2015р.

02.09.2015р. Споживачем отримано рахунок № 31 від 02.09.2015р. про сплату використаної (купленої) електричної енергії за серпень 2015 року на загальну суму 1 694 830,75 грн., з кінцевим терміном оплати 09.09.2015р.

02.10.2015р. Споживачем отримано рахунок № 31 від 02.10.2015р. про сплату використаної (купленої) електричної енергії за вересень 2015 року на загальну суму 1 421 311,79 грн., з кінцевим терміном оплати 09.10.2015р.

Однак, Споживач в порушення п. 6.11 ПКЕЕ та умов Договору не в повному обсязі та не в строк сплатив рахунки за використану (куплену) електричну енергію.

Так, сплачено по рахунку № 31 від 04.06.2015р.:

- 20.07.2015р. на загальну суму 200 000,00 грн.;

- 31.07.2015р. на загальну суму 954 643,75 грн.;

- 04.08.2015р. на загальну суму 256 676,12 грн.

По рахунку № 31 від 02.07.2015р.:

- 04.08.2015р. на загальну суму 484 763,44 грн.;

- 10.08.2015р. на загальну суму 41 654,64 грн.;

- 13.10.2015р. на загальну суму 224 846,91 грн. (залишок боргу 723 000,00 грн.).

По рахунку № 31 від 04.08.2015р.:

- 07.09.2015р. на загальну суму 1 209 962,91 грн. (залишок боргу 383 985,43 грн.).

По рахунку № 31 від 02.09.2015р.:

- 23.09.2015р. на загальну суму 67 411,34 грн.;

- 08.10.2015р. на загальну суму 693 419,41 грн. (залишок боргу 934 000,00 грн.).

По рахунку № 31 від 02.10.2015р. жодної оплати не було (залишок боргу 1 421 311,79 грн.).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем поставки електричної енергії, а також отримання відповідачем рахунків про сплату за використану електричну енергію.

Однак, відповідач у встановлений договором строк за використану теплову енергію сплатив не в повному обсязі та не в строк передбачений договором, чим порушив умови договору про постачання електричної енергії № 31 від 01.10.2008р.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Таким чином, Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського міського району електричних мереж нарахувало Комунальному підприємству Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області штрафні санкції за невиконання договору про постачання електричної енергії № 31 від 01.10.2008р. у вигляді пені в сумі 452 451,00 грн., 3 % річних в сумі 50 688,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 263 492,06 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних від простроченої суми за період прострочення складає 50 688,79 грн. та індекс інфляції грошових коштів за період прострочення складає 263 492,06 грн.

В судовому засіданні зясовано, що 3 % річних за прострочений період складає 46 161,50 грн., а інфляційні втрати відповідно складають 55 718,11 грн., які і задовольняються судом.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3 % річних на суму 4 527,29 грн., та відповідно інфляційних втрат на суму 207 773,95 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електричну енергію (п. 10 додатка № 4 Порядок розрахунків за активну електричну енергію) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.5 додатка №6 Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобовязання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

На суму боргу позивачем нарахована пеня за період з 13.06.2015р. по 05.11.2015р. в сумі 452 451,00 грн.

Разом із цим, суд згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд враховує, що Комунальне підприємство Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області є підприємством, основною діяльністю якого є надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення мешканцям м. Мелітополя. Значна більшість споживачів державні підприємства та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розраховуватися за отримані послуги.

Стягнення додаткових штрафних санкцій може мати негативні наслідки для діяльності Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, яке має велике соціальне значення для населення Мелітопольського району.

Крім того, суд зазначає, що предметом стягнення є не основний борг, а компенсаційні витрати (3%, інфляційні втрати) та пеня. За час прострочення оплати позивач не зазнав збитків, а його втрати від знецінення грошових будуть компенсовані за рахунок нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, на 50% до суми 226 225,50 грн., яка визнана судом обґрунтованою.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог. Так, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за розгляд майнового позову про стягнення 1 426 254,50 грн. підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, що складає 21 393,81 грн., однак позивач зменшив позовні вимоги до ціни позову 766 631,85 грн., тому судовий збір повинен становити 11 499,47 грн. Позивачем сплачений судовий збір платіжним дорученням № 27976 від 03.11.2015 р. в сумі 22 125,00 грн. грн., тобто має місце переплата в сумі 10 625,53 грн. Пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 8 314,11 грн. Переплата судового збору в розмірі 10 625,53 грн. підлягає поверненню позивачу ухвалою суду за його клопотанням.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, код ЄДРПОУ 03327090) на користь Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольського району електричних мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 106, р/р 2600111111136 у філії Запорізьке РУ ПАТ КБ Приватбанк, МФО 313399) 226 225 (двісті двадцять шість тисяч двісті двадцять пять) грн. 50 коп. пені, 46 161 (сорок шість тисяч сто шістдесят одна) грн. 50 коп. 3% річних, 55 718 (пятдесят пять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 11 коп. інфляційних втрат та 8 314 (вісім тисяч триста чотирнадцять) грн. 11 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Повне рішення складено 23.02.2016р.

Суддя В.Г. Серкіз