Рішення № 56091683, 23.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.16р. Справа № 904/10899/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" в особі філії "Збагачувальна фабрика "Дзержинська", м. Селидове, Донецька область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків у розмірі19 739,31 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" в особі філії "Збагачувальна фабрика "Дзержинська" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 19 739,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що при проходженні вагонів через станцію Енергодар Придніпровської залізниці, на підставі п. 24 Статуту залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладних, про що було складено комерційні акти: РА №006300/611 від 09.12.2014, РА №006301/612 від 09.12.2014, РА №005497/69/621 від 11.12.2014, РА №006443/652 від 25.12.2014, РА №006440/649 від 24.12.2014. Позивачем на підстав п.п. 113, 114 Статуту залізниць України було нараховано збитки у розмірі 19 739,31 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2016.

20.01.2016 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне. Нестача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Відповідач зазначає, що норма природної втрати та граничного розходження у даному випадку складає 2%, тому загальна вартість, яка підлягає відшкодуванню становить 10 799,45 грн.

Також, відповідач зазначає, що позивач не звертався до перевізника з претензією з підстав зазначених у позову, тому строк на пред'явлення позову сплинув через шість місяців з дня виявлення обставин. Тобто, позивач пропустив строк на пред'явлення позову.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 20.01.2016 на 03.02.2016.

03.02.2016 у судовому засіданні оголошено перерву на 22.02.2016.

22.02.2016 представник позивача подав письмові пояснення на відзив, в яких зазначає, що згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, при перевезенні мінерального палива застосовується 1% маси від зазначеної в перевізних документах.

Позивач у судове засідання 22.02.2016, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

Відповідач у судове засідання 22.02.2016, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" здійснило відправлення вагонів №№ 55119523, 60029154, 61075917, 62092200, 55335657 навантажених камяним вугіллям згідно із залізничними накладними №№ 48181523, 48190094, 48258586, 48582654, 48584668 (а.с.10-14) на станцію Енергодар Придніпровської залізниці, одержувач ДТЕК Запорізька ТЕС.

Під час видачі вантажу перевіркою була встановлена вагова недостача продукції за залізничними накладними №№ 48181523, 48190094, 48258586, 48582654, 48584668. Відповідно до розрахунку позивача, вагова нестача - 12 700 кг., що складає 19 739,31 грн. (а.с.5).

Нестача продукції документально підтверджена комерційними актами РА №006300/611 від 09.12.2014, РА №006301/612 від 09.12.2014, РА №005497/69/621 від 11.12.2014, РА №006443/652 від 25.12.2014, РА №006440/649 від 24.12.2014 (а.с.15-19).

У комерційному акті РА №006300/611 від 09.12.2014 зазначено, що у вагоні № 55119523 вказана у накладній маса вантажу складає 68 600 кг., а фактична маса вантажу становить 65 500 кг., що на 3 100 кг. менше, ніж вказано у накладній. При комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження в вагоні навалом, на рівні бортів, вантаж маркований трьома поздовжніми смугами, зліва по ходу потяга над 3,4 люками виїмка довжиною 1,7 м., шириною 1,0 м., глибиною 0,4 м. У місті виїмки маркування порушено. В технічному відношенні вагон справний. Течі вантажу немає.

У комерційному акті РА №006301/612 від 09.12.2014 зазначено, що у вагоні № 60020154 вказана у накладній маса вантажу складає 70 000 кг., а фактично маса вантажу складає 64 600 кг, що на 5 400 кг. менше, ніж вказано у накладній. При комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження навалом. На рівні бортів, вантаж маркований трьома поздовжніми смугами, злівого боку по ходу потяга над 5,6,7 люками виїмка довжиною 3,0 м., шириною 0,5 м., глибиною 0,45 м. В місті виїмки маркування порушене. Двері люка закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

У комерційному акті РА №005497/69/621 від 11.12.2014 зазначено, що у вагоні № 61275917 вказана у накладній маса вантажу складає 70 000 кг., а фактична маса вантажу становить 67 400 кг., що на 2 600 кг. менше, ніж вказано у накладній. При комерційному огляді в вагоні виявлено: навантаження над 1-6 люками на рівні бортів трапецевидна, промаркірована трьома поздовжніми смугами, над 7 люком виїмка довжиною 2,0 м. на ширину вагону, глибиною 0,3 м. В місті виїмки маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті. Течі вантажу немає.

У комерційному акті РА №006443/652 від 25.12.2014 зазначено, що у вагоні № 62092200 вказана у накладній маса вантажу складає 68 000 кг., а фактично маса вантажу складає 67 500 кг., що на 500 кг. менше, ніж вказано у накладній. При комерційному огляду в вагоні виявлено: навантаження навалом, на рівні бортів, маркований трьома поздовжніми смугами, з правого боку по ходу потяга над 6 люком посередині мається виїмка довжиною 1 м., шириною 1 м., глибиною 0,7 м. В місті виїмки маркування відсутнє. Двері, люка закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

У комерційному акті РА №006440/649 від 24.12.2014 зазначено, що у вагоні № 55335657 вказана у накладній маса вантажу складає 68 000 кг., а фактично маса вантажу складає 66 900 кг, що на 1 100 кг. менше, ніж вказано у накладній. При комерційному огляду в вагоні виявлено: з права по ходу потягу над 2,3 люками вздовж борта мається виїмка довжиною 1,5 м, шириною 0,3 м., глибиною 1 м. На загальній площі вагону навантаження на рівні бортів, маркований трьома поздовжніми смугами. В місці виїмки маркування відсутнє. Двері, люка закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний.

Відповідно до абзацу восьмогопункту 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пунктами 110, 113, 114 Статуту залізниць України та статтями 306, 314, 315 Господарського кодексу України передбачено, що залізниці несуть відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізники, відповідають за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до п.п. 110, 129 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

З обставин, викладених в комерційних актах, вбачається, що втрата вантажу відбулася з вини ДП "Придніпровська залізниця", яка не забезпечила його схоронність під час перевезення.

Відповідно до довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" вартість 1 т. вугільної продукції, у вагонах № 55119523 та № 60029154 становить 1 536,35 грн. з ПДВ (а.с.20).

Відповідно до довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" вартість 1 т. вугільної продукції, у вагоні № 61075917 становить 1 666,04 грн. з ПДВ (а.с.21).

Відповідно до довідки ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" вартість 1 т. вугільної продукції, у вагонах № 55335657 та № 62092200 становить 1 467,89 грн. з ПДВ (а.с.22).

Згідно з розрахунком позивача (а.с.5) вартість нестачі вугільної продукції становить:

- у вагоні № 55119523 - 4 762,69 грн. (3 100 кг * 1 536,35 грн.);

- у вагоні № 60029154 - 8 296,29 грн. (5 400 кг * 1 536,35 грн.);

- у вагоні № 61075917 - 4 331,70 грн. (2 600 кг * 1 666,04 грн.);

- у вагоні № 62092200 - 733,95 грн. (500 кг * 1 467,89 грн.);

- у вагоні № 55335657 - 1 614,68 грн. (1 100 кг * 1 467,89 грн.).

Позивач зазначає, що в результаті нестачі він поніс збитки у розмірі 19 739,31 грн., які відповідач не оплатив, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 314 Господарського кодексу України та пункту 114 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість ціну і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до пп. 2 п. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до залізничних накладних, найменування вантажу - кам'яне вугілля.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, при перевезенні мінерального палива.

Таким чином, оскільки кам'яне вугілля є мінеральним твердим паливом, тому норма недостачі становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку суми збитків заподіяних через нестачу вантажу, не було враховано природної втрати вантажу під час перевезення у розмірі 2 % маси, та наданий контррозрахунок розміру збитків, який склав 10 799,45 грн..

Проте, суд зазначає, що відповідач не надав обґрунтування щодо застосування такої норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у розмірі 2%.

Так, з матеріалів справи, а саме залізничних накладних, не вбачається перевезення вугілля у стані, який передбачає застосування зазначеної норми у розмірі 2%, а саме: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

У зв'язку з цим суд застосовує норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто у розмірі 1%, який стосується мінерального палива, що передбачено п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що сума недостачі вантажу у вагонах №№ 55119523, 60029154, 61075917, 62092200, 55335657, з урахуванням норми недостачі вантажу у розмірі 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, складає 7 761,60 кг на суму 19 541,92 грн., а саме:

- у вагоні № 55119523 - 4 715,06 грн. (3 069 кг * 1 536,35 грн.);

- у вагоні № 60029154 - 8 213,33 грн. (5 346 кг * 1 536,35 грн.);

- у вагоні № 61075917 - 4 288,39 грн. (2 574 кг * 1 666,04 грн.);

- у вагоні № 62092200 - 726,61 грн. (495 кг * 1 467,89 грн.);

- у вагоні № 55335657 - 1 598,53 грн. (1 089 кг * 1 467,89 грн.).

Розрахунки позивача розміру відповідальної недостачі судом визнаються неправильними через невірне застосування маси нетто вантажу, яке вказано у комерційних актах.

Також відповідач вказує у відзиві, що позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений для предявлення позову за зазначеними накладними, оскільки позивач не звертався до відповідача з відповідною претензією.

Відповідно до ч. 1,2,4 статті 315 Господарського кодексу України, до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

У пункті 4.7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на предявлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (частина четверта статті 315 ГК України). Оскільки дотримання претензійного порядку не є обовязковим, то у вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку предявлення претензії і строку її розгляду (частини друга і третя статті 315 ГК України), незалежно від того, чи предявлялася відповідна претензія до перевізника.

За таких обставин, відповідно до частини четвертої статті 315 Господарського кодексу України, строк позовної давності в даній справі не був пропущений позивачем, оскільки його початком є день одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для даної відповіді, незалежно від того, чи пред'являлась претензія.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, за якими відповідач як перевізник не забезпечив схоронність переданого йому до перевезення вантажу, в межах строку позовної давності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 19 541,92 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 205,82 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; ідентифікаційний код 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОІМПЕКС" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, 34; ідентифікаційний код 30962337) - збитки у розмірі 19 541,92 грн. та судовий збір у розмірі 1 205,82 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.02.2016.

Суддя ОСОБА_1