Рішення № 56089918, 08.02.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8733/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.М. Провадження № 22-ц/789/245/16 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін - представників апелянта - ОСОБА_1,

ОСОБА_2; представників третьої особи -

ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, третя особа - Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі - Департамент, ДДСО) про поновлення на роботі на посаді начальника відділу - головного бухгалтера відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДСО при УМВС України в Тернопільській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.04.2015 року по день поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 05.02.2014 року її призначено на посаду начальника відділу - головного бухгалтера відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДСО при УМВС України на підставі наказу ДДСО при МВС України № 45о/с. 28.04.2015 року видано наказ ДДСО при МВС України № 99 о/с, яким її звільнено із займаної посади за п.2 ст.41 КЗпП України, тобто трудовий договір розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. ОСОБА_5 вважає, що звільнення її з роботи є незаконним та здійснено з грубим порушенням законодавства, оскільки її ознайомлено тільки з наказом про звільнення, однак роботодавцем не надано документів, які б обґрунтовували її звільнення. Внаслідок незаконного звільнення зазнала моральної шкоди, розмір якої оцінює в 20000 гривень, виходячи з втрати нормальних життєвих зв'язків, затрати додаткових зусиль для організації свого життя. Під час розгляду справи позивачка виключила з позовної заяви вимоги щодо стягнення 7081,74 грн.

Судом до участі у справі залучено Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України (далі - Управління, УДСО) як третю особу на стороні відповідача.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21грудня 2015 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_5 на роботі на посаді начальника відділу - головного бухгалтера відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області з 28 квітня 2015 року.

Стягнуто з Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 72328 (сімдесят дві тисячі триста двадцять вісім) гривень 14 копійок (без врахування податків та інших обов'язкових платежів) та 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в дохід держави судовий збір у розмірі 2 557 гривень 80 копійок.

Додатковим рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21грудня 2015 року в частині поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаді начальника відділу - головного бухгалтера відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області з 28 квітня 2015 року та стягнення з Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України в користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9152 гривні 64 копійки - допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі Департамент Державної служби охорони при МВС України просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у позовній заяві ОСОБА_5, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники Департаменту Державної служби охорони при МВС України - ОСОБА_1, ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи викладені в ній.

Позивач ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Представники третьої особи - Управління Державної служби охорони при Управлінні МВС України в Тернопільській області - ОСОБА_3, ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_5 відбулося без законної підстави, а тому її слід поновити на роботі на посаді начальника відділу - головного бухгалтера відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДСО з 28.04.2015 року.

Однак, колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки є невідповідність висновку суду обставинам справи, а це у відповідності до вимог ст.309 ч.1 п.3 ЦПКУ є підставою для скасування ухваленого рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.

Відповідно до положення про УДСО, що є додатком до наказу ДДСО № 251 від 05.12.2013 року, УДСО є державною установою та підпорядковується і входить до сфери управління ДДСО (т.3, а.с. 20).

Судом встановлено, що з 08.02.1994 року до 05.02.2014 року ОСОБА_5 працювала у ВДСО при УМВС України в Тернопільській області на посадах оператора ЕОМ, головного бухгалтера, економіста відділу, провідного фахівця, спеціаліста, головного бухгалтера централізованої бухгалтерії, головного бухгалтера бухгалтерії ВДСО при УМВС України в Тернопільській області. ОСОБА_5 на підставі наказу ДДСО при МВСУ № 45о/с від 05.02.2014 року була призначена на посаду начальника відділу-головного бухгалтера відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДСО при УМВС України (т.1, а.с.8-11).

Наказом начальника ДДСО №99 о/с від 28.04.2015 року ОСОБА_5 звільнено з роботи з посади начальника відділу - головного бухгалтера відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДСО при УМВС України в Тернопільській області за п.2 ст.41 КЗпП України (винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу) (т.1, а.с.6).

Як слідує з зазначеного наказу, підставою його видачі є наказ ДДСО при МВС України від 28.04.2015 року №56 "Про порушення фінансової дисципліни, нарахування податкових зобов'язань, і порядку оформлення документів в УДСО при УМВС України в Тернопільській області та покарання винних" (далі - наказ №56) встановлено, що проведеною перевіркою за наслідками звернення ОСОБА_5 та порушень фінансової дисципліни, нарахування податкових зобов'язань і порядку оформлення документів, виявлених у березні 2015 року при проведенні аудиту відповідності УДСО виявлено ряд порушень, зокрема:

- проведеним службовим розслідуванням установлено, що з інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_5, порушень не виявлено, зазначені, факти документального підтвердження не знайшли, є надуманими, та повністю спростовані показами працівників Управління, які переважною більшістю вказали на неадекватну поведінку заявниці та напружений з даного приводу морально-психологічний клімат у колективі підрозділу;

- згідно зі звітом аудиту порушення авансової дисципліни при проведенні розрахунків з підзвітними особами допущені безпосередньо ОСОБА_5 і в її інтересах;

- під час проведення раптової перевірки наявності матеріальних цінностей на відповідальному зберіганні ОСОБА_5 остання при з'ясуванні відсутності "модема - 56-к" вартістю 455 грн., зарядного пристрою до мобільного телефону вартістю 27,50 грн. і переміщення віконних жалюзі за базою "1С підприємство", вартістю 1055 грн. у грубій формі заборонила подальшу перевірку, стала на всіх кричати, вигнала з кабінету та погрожувала написанням скарг до різних інстанцій. У результаті агресивної поведінки ОСОБА_5 і неможливості проведення подальшої перевірки було складено та підписано відповідний акт;

- указана поведінка ОСОБА_5 у присутності комісії додатково підтверджує зазначені вище покази аудитора та працівників Управління;

- крім цього, використовуючи своє службове становище та маючи безпосередній вплив на посадових осіб Управління, ОСОБА_5 змушувала їх підписувати відомості про отримання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 7786,07 гривень, які нею не видавалися.

Також, згідно з аудитом відповідності Управління, внаслідок недоопрацювання з боку ОСОБА_5 та ігнорування нормативних документів виявлено:

- завищення витрат на відрядження (витрати на чай) на загальну суму 672 гривні;

- факти невідповідності дати вибуття та/або прибуття з відрядження, визначеної у квитках, у зв'язку з чим завищено розмір добових на загальну суму 3300 гривень;

- порушення термінів звітування за отримані підзвітні суми в управління, як у податкового агента виникли податкові зобов'язання по ПДФО на суму 3781,74 гривень. (т.1, а.с.45-46).

Згідно до п.2 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

02.01.2009 року та 04.01.2012 між Відділом ДСО та ОСОБА_5 - головним бухгалтером ВДСО були укладені договори про повну матеріальну відповідальність (т.5. а.с. 42,43), що не заперечується позивачкою.

04.01.2013 року начальником ВДСО при УМВСУ в Тернопільській області підполковником міліції Матвійців В.В. затверджено функціональні обов'язки головного бухгалтера ВДСО при УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_5 (т.1, а.с.12-15), з якими ОСОБА_5 ознайомлена, про що свідчить її підпис.

Згідно функціональних обов'язків ОСОБА_5, як головний бухгалтер зобов'язана була здійснювати керівництво діяльністю бухгалтерії, забезпечувати раціональний та ефективний розподіл посадових обов'язків між її працівниками з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації та запобігання зловживання під час ведення бухгалтерського обліку, погоджувати проекти договорів (контрактів), у тому числі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, забезпечуючи дотримання вимог законодавства щодо цільового використання коштів та збереження майна;

- подавати керівникові підрозділу ДСО пропозиції щодо створення умов для належного збереження майна, цільового та ефективного використання фінансових, матеріальних (нематеріальних) інформаційних і трудових ресурсів;

- підписувати звітність та документи, які є підставою для перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів), проведення розрахунків відповідно до укладених договорів, оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна, проведення інших господарських операцій;

- забезпечувати законність, своєчасність та правильність оформлення документів, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, виконаних робіт (послуг), розрахунків із заробітної плати, правильне нарахування і переказ податків і зборів у державний регіональний та місцевий бюджети, страхових внесків у державні соціальні фонди, платежів у банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення у встановлений термін заборгованостей банкам за позиками, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства;

- подавати керівникові підрозділу ДСО пропозиції щодо створення умов для належного збереження майна, цільового та ефективного використання фінансових, матеріальних (нематеріальних) інформаційних і трудових ресурсів;

- підписувати звітність та документи, які є підставою для перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів), проведення розрахунків відповідно до укладених договорів, оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна, проведення інших господарських операцій;

- забезпечувати законність, своєчасність та правильність оформлення документів, складання економічно обгрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, виконаних робіт (послуг), розрахунків із заробітної плати, правильне нарахування і переказ податків і зборів у державний регіональний та місцевий бюджети, страхових внесків у державні соціальні фонди, платежів у банківські установи, коштів на фінансування капітальних вкладень, погашення у встановлений термін заборгованостей банкам за позиками, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства (т.1, а.с.14).

Фактично одну з ділянок роботи, а саме облік підзвітних сум, не була покладена на жодного з бухгалтерів. У зв'язку з тим, що на головного бухгалтера покладені обов'язки із здійснення контролю за дотриманням розрахунків (п. 3.12.), цю ділянку роботи ОСОБА_5 взяла на себе. При цьому це не було закріплене у її функціональних обов'язках і змін до них внесено не було. Хоча саме на неї було покладено розподіл посадових обов'язків, про що згадано вище.

ОСОБА_5 взяла на себе не тільки функції з контролю розрахунків підзвітних сум, а прийом авансових звітів, проведення їх за обліком, що вона і здійснювала, і про що свідчать тільки її підпис як бухгалтера, так і як головного бухгалтера на проведених авансових звітах.

Відповідно до наказу "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ВДСО при УМВС України в Тернопільській області від 01.06.2011 року №106, затвердженого начальником ДДСО 01.09.2011 року, затверджено перелік матеріально-відповідальних осіб відділу, яким дозволено отримувати, видавати та зберігати товарно-матеріальні цінності (додаток 8), а також склад комісій з проведення раптових перевірок у місцях зберігання грошових коштів, матеріальних цінностей і бланків суворої звітності (додаток 10) (т.3, а.с.67- 69).

Додатком 1 до зазначеного наказу затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку у ВДСО (т. 3, а.с.70 - 73).

Згідно з п.3.1, 3.5 та 13 цього Положення головному бухгалтеру здійснювати ведення бухгалтерського обліку згідно з принципами та методами, передбаченими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, використовуючи програмне забезпечення "1С: Підприємство", узяти під особистий контроль сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів у повному обсязі та в установлені терміни та здійснювати податковий облік у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до додатків 3, 5, 6, 7 до наказу від 01.06.2011 року №106 та додатків 3, 4 до наказу №273 від 30.12.2014 року ОСОБА_5 наділена правом другого підпису банківських та касових документів, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, авансових звітів, видаткових накладних (дозволів) на відпуск матеріальних цінностей, актів приймання виконаних робіт (наданих послуг), бухгалтерської та податкової звітності, господарських та первинних документів (т.3, а.с. 113, 115 -117, 127-128).

Наказом УДСО при УМВСУ в Тернопільській обл. №273 від 30.12.2014 року затверджено перелік матеріально-відповідальних осіб УДСО, відповідно до якого ОСОБА_5 входить до цього переліку (т.3 а.с.125).

Наказом №70 від 28.03.2014 року (т.3 а.с.134-135) внесено зміни до додатку 3 до наказу №106 від 01.06.011 року та затверджено новий перелік посадових осіб, які наділяються правом проведення господарських операцій, відповідно до якого ОСОБА_5 входить до цього переліку. (т.3 а.с.136).

У березні 2015 року відділом внутрішнього аудиту Департаменту проведено планову перевірку УДСО, під час якої виявлено порушення фінансової дисципліни, нарахування податкових зобов'язань і порядку оформлення документів і про що складено звіт аудиту відповідності, що проведений в УДСО за період з квітня 2014 року по лютий 2015 року (далі - звіт аудиту відповідності) від 03.04.2015 року, яким встановлено, що при направленні працівників у відрядження не дотримувались вимоги п.140.1.7 Податкового Кодексу України, а саме зазначено, що сума виплачених добових відноситься до складу витрат в розмірі, який визначений в наказі керівника про відрядження. В розділі 2 п.5 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ №59 від 13.03.1998 р. вказано, що сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові не виплачуються. В аудиті зазначено, що зданими підзвітними особами ( 50 осіб) до авансових звітів надавались проїзні документи, до вартості яких було включено послуги з надання чаю, та яким відшкодовувалась вся вартість проїзду і повна норма добових, у зв'язку з чим виявлено завищення витрат на відрядження (витрат на чай) на загальну суму 672 грн. (т.2, а.с.27). В зв"язку з цим 29 працівникам УДСО було безпідставно повернуто 224 грн. цих витрат, чим завдано збитки установі. Крім того, в порушення розділу 1 п.8 цієї ж Інструкції було виявлено більше 49 випадків здано фінансові звіти, у яких дата вибуття або прибуття з відрядження була визначена не у відповідності до квитків, у зв'язку з чим завищена сума добових у розмірі 3300 гривень (т.2, а.с.28), чим завдано шкоду (збитки) відповідачу.

Відповідно до ч.8 ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображення в них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Як встановлено в судовому засіданні, що всі накази про відрядження працівників надавались до бухгалтерії, особі відповідальній за прийом, контроль та проведення за бухгалтерським обліком авансових звітів, тобто ОСОБА_5, яка взяла на себе цей обов'язок. ОСОБА_5 згідно своїх функціональних обов'язків зобов'язана була перевіряти правильність відшкодування витрат, пов'язаних з відрядженнями працівників та ініціювати внесення відповідних змін до наказів про відрядження, що нею не було зроблено. Допущені порушення відображені також у довідці щодо фінансово-економічних показників та виявлених порушень фінансової дисципліни встановлених в ході аудиту.(т.2, а.с.89,90).

В апеляційній інстанції встановлено, що під час проведення аудиту частина працівників повернула добровільно зайво сплачені їм кошти за відрядження, крім позивачки в сумі 360 грн. Цей факт допущеного порушення ОСОБА_5 не заперечується.

Під час проведення аудиту виявлено, що в Управлінні не завжди дотримувались вимоги щодо термінів повернення не використаних підзвітних сум. Пунктом 2.11 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, (Постанова НБУ №637 від 15.12.2004 р.) передбачає, що видача готівкових коштів під звіт на виробничі (господарські) потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт приводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Враховуючи те, що в результаті порушення ОСОБА_5 функціональних обов'язків було допущено порушення авансової дисципліни при фіксації витрат на відрядження, в Управлінні, як у податкового агента, виникли зобов'язання перед бюджетом на суму 3106,33 грн, що повинні були бути утриманні з працівників, які несвоєчасно повернули невикористані суми.

Із матеріалів слідує, що ОСОБА_5 крім виконання своїх функціональних обов'язків, самостійно взяла на себе обов'язки в частині придбання за підзвітні кошти та видачею працівникам бухгалтерії, структурних підрозділів Управління та підрозділів ДСО канцелярських товарів (паперу, ручок, конвертів та ін.), господарських товарів (металевого стелажу, драбин), вазонів, грунту тощо. При тому, що згідно функціональних обов'язків за придбання, зберігання та видачу господарських, канцелярських товарів відповідав старший інженер з озброєння ГМЗСРЗ ОСОБА_7, що не заперечується ОСОБА_5

ОСОБА_5 порушуючи наказ ВДСО при УМВСУ в Тернопільській обл. № 106 від 01.06.2011 р., яким конкретно визначений перелік матеріально-відповідальних осіб, самостійно проводила у 2014 році готівкові закупки господарських, канцелярських товарів у фізичних осіб-підприємців через свій картковий рахунок по економічно невигідних цінах для Управління. Проводячи готівкові закупки, ОСОБА_5 до авансових звітів, підписаних нею ж, додавала товарні чеки з переліком закуплених товарів, без документально підтверджуючих фактів їх оплати (фіскальних касових чеків реєстратора розрахункових операцій, розрахункової квитанції або квитанції касового ордеру), порушуючи при цьому ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, складаючи авансові звіти ОСОБА_5 за витрачання готівкових коштів підтверджувала документами інших дат. Перерахування проводились не в залежності від проведених закупок і з порушенням вимог авансової дисципліни щодо повного звітування за раніше отриману суму. В зв'язку з порушенням термінів звітування за отриманні підзвітні суми в Управлінні, як у податкового агента, виникли податкові зобов'язання по ПДФО на суму 3781,74 грн. (своєчасно не відзвітована сума склала 21439,87 грн).

Бухгалтерський облік Управління автоматизовано та здійснюється за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення "IC: Підприємство 7.7".

Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_5 взяла на себе не тільки функції з контролю розрахунків підзвітних сум, але й прийом авансових звітів, проведення їх за обліком, про що свідчать її підписи як бухгалтера, так і головного бухгалтера на всіх бухгалтерських та авансових звітах. Підписи на долучених до матеріалів справи документів ОСОБА_5 не заперечує.

Про допущення порушення функціональних обов'язків ОСОБА_5, як головного бухгалтера Управління за період її роботи, підтверджує акт документальної перевірки № 9314/22-01/08597014 від 30.12.2015 р., проведеної Державною фіскальною службою Тернопільської ОДПІ позапланової перевірки УДСО з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 02.12.2015 р., згідно якого виявлені порушення п.п.2.11.гл.2 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, (Постанова НБУ №637 від 15.12.2004 р.) - несвоєчасне звітування за одержанні готівкові кошти під звіт, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше одержаних коштів в сумі 29097,14 грн. та п.п.7.41 гл.7 - не підтвердження відповідними документами достовірності витрачання готівкових коштів на відрядження або під звіт у сумі 3237 грн. За дане порушення на Управління накладено штрафні санкції в розмірі 10511,29 грн., (т.5.а.с.4-29), які уже сплачені.

Однією із підстав звільнення ОСОБА_5 є неналежне виконання нею функціональних обов'язків щодо розпорядження грошовими коштами управління, яке проявилось у закуплені нею за грошові кошти отримані по авансових звітах у 2014 р. матеріальних цінностей та складанні завідомо неправдивих відомостей про їх передачу працівникам УДСО. Даний факт порушення відображено в акті із якого слідує, що в результаті неправомірних дій позивачки щодо не нарахованих податкових зобов'язань по ПДФО із сум своєчасно невикористаних і неповернутих авансів, чим допустила збитків на суму 7786,07 грн.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №845 від 24.12.2013 р., зареєстрованого МЮУ 20.01.2014 р. за №104/24881, затверджена форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (авансовий звіт) та Порядок його складання. Формою авансового звіту передбачені графи щодо повернення перевитрачених коштів і розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб у випадку своєчасного неповернення надмірно отриманих коштів, які повинні заповнюватись працівником бухгалтерії.

ОСОБА_5 за своїми функціональними обов'язками повинна була проводити розрахунок ПДФО із заповненням відповідних граф у авансових звітах. Оскільки суми податку не нараховувались і не проводились за обліком, тому при складанні податкової звітності вносились дані без урахування доходів від несвоєчасного повернення підзвітних сум, чим допустила порушення ст. 164, 170 ПКУ.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що ОСОБА_5, як головний бухгалтер, використовуючи своє службове становище, змушувала їх підписувати документи щодо отримання ними матеріальних цінностей, які фактично їм не були надані, а саме: ОСОБА_8 - драбини вартістю 450 грн. та інших канцелярських товарів на суму 1435,35 грн., ОСОБА_10 - канцелярських товарів, конвертів на суму 1169грн. та ОСОБА_9 металевого стелажу вартістю 804,92 грн. Дані свідки пояснили, що примус підписання документів за неотриманні матеріальні цінності полягав в тому, що ОСОБА_5, використовуючи своє службове становище могла занизити економічні показники, які впливали б на їх заробітну плату, як підлеглим, кричала на них, погрожувала написанням доповідних. Оскільки підписання таких документів на протязі 2014 року були не поодинокі, тому ці особи звернулись із заявами до начальника ВВБ в Тернопільській області про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. Крім них із аналогічними заявами звернулись і інші працівники (т.6 а.с.19-40). 27.04.2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015210000000188 за фактом умисного повторного привласнення посадовою особою одного зі структурних підрозділів УМВС України в Тернопільській області протягом 2014 року майна даного структурного підрозділу, яке перебувало у її віданні, на загальну суму близько 9000 гривень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України. В результаті звернень були відкритті кримінальні провадження по ст.191 ч.3 ККУ і ОСОБА_5 висунуті повідомлення про підозру від 22 червня 2015р. та 14 серпня 2015 р. у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовим становищем.(т.5 а.с.44-64), які перебувають на розгляді у суді першої інстанції, що не заперечується самою позивачкою.

Пунктом 3.12 функціональних обов'язків ОСОБА_5 передбачено здійснення контролю за проведенням інвентаризацій основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів.

01.12.2014 року УДСО проведено інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, перевірку наявності всіх товарно-матеріальних цінностей, документів, розрахунків з бюджетом, підзвітними особами, відповідно до якої станом на 01.11.2014 року нестачі та надлишків не виявлено. (т.3, а.с. 9- 15).

Відповідно до наказу начальника УДСО Іващенка О.О. №100 від 22.04.2015 року "Про проведення раптової перевірки матеріальних цінностей" у зв'язку з проведенням службового розслідування, відповідно до наказу ДДСО від 17.04.2015 року №54, з яким ОСОБА_5 була ознайомлена про що свідчить її підпис, наказано провести перевірку наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на балансі УДСО та закріплені за ОСОБА_5 (т.2, а.с.116-117). Про те, що ці матеріальні цінності були передані їй на зберігання, стверджується інвентаризаційним описом від 01.11.2014 р. (т.5, а.с.67, 68,).

Відповідно до акту від 22.04.2015 року, підписаного членами комісією, встановлено відсутність "модема- 56-к" вартістю 455 грн., зарядного пристрою до мобільного телефону вартістю 27,50 грн. і переміщення віконних жалюз за базою "1С підприємство", вартістю 1055 грн. Після чого ОСОБА_5 вигнала членів комісії зі свого робочого кабінету, що унеможливило продовження перевірки (т.2, а.с.123-124).

Як пояснили в судовому засіданні представники відповідача і третьої особи, у кабінеті, який займала ОСОБА_5, були вмонтовані віконні жалюзі. Після зміни робочого місця ОСОБА_5, в іншому робочому кабінеті ОСОБА_5 також були вмонтовані віконні жалюзі. Разом із тим, у 2014 році нею було придбано за надані під звіт кошти нові віконні жалюзі вартістю 1055 грн., та складено акт про їх вмонтування. Однак жодного акту про демонтаж попередніх віконних жалюзі немає. Нові жалюзі відсутні.

Як слідує з акту додаткової перевірки від 30.04.2015 року матеріальних цінностей, проведеної на підставі наказу начальника УДСО №115 від 30.04.2015 року, виявлено недостачу за ОСОБА_5 модема "56-к" вартістю 455 грн., зарядного пристрою вартістю 27,50 грн. та віконних жалюзі (від 24.11.2014 року), вартістю 1055 грн. (т.3, а.с.63- 64).

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.2 ст.41 КзпП України, може бути здійснено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник відповідно до ч.1 ст.43 КзпП.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 не є членом первинної профспілкової організації ВДСО при УМВСУ в Тернопільській області з 25.10.2013 року згідно її заяви про виключення та рішення об'єднаного профспілкового комітету ППО ВДСО №13 від 25.10.2013 року та не заперечується самою позивачкою. (т.4. а.с 58-63).

Враховуючи те, що ОСОБА_5 не є членом профспілки, тому згода профспілкового комітету на її звільнення не потрібна.

Як роз'яснено в абзаці 2 п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.

Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, можна дійти висновку, що до кола осіб входять ті особи, які одержують їх під звіт.

Для втрати довіри не обов'язково, щоб шкода була явною. Може бути достатньо і того, що працівник своїми діями створив можливість для заподіяння шкоди і для цього достатньо одиничного факту. Ці факти чи дії мають підтверджуватись відповідними документами (акти ревізій, інвентаризацій, акти обрахувань та ін.).

У зв'язку з втратою довір'я можуть бути звільнені лише ті працівники, які безпосередньо обслуговують грошові матеріальні цінності, тобто зайняті прийняттям, зберіганням, транспортуванням, обробкою, відпуском, використанням у процесі виробництва і розподілом цих цінностей незалежно від того, в якому розмірі на них покладена матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну власнику, підприємству, установі чи організації.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що головний бухгалтер підписує, разом з керівником документи, що є підставою для приймання і видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, а також розрахункові, кредитні та фінансові зобов'язання, візує всі договори. Без підпису головного бухгалтера вказані документи вважаються недійсними й до виконання не приймаються. Отже, відповідно до своїх функціональних обов'язків ОСОБА_5, як головний бухгалтер є працівником, який безпосередньо обслуговує грошові та товарні цінності.

Таким чином, виходячи з функціональних обов'язків позивачки, до яких входило виконання функцій з безпосереднього обслуговування грошових та матеріальних цінностей, в силу укладення договору про повну матеріальну відповідальність, допустила порушення фінансової дисципліни; нарахування податкових зобов'язань; порядку оформлення документів щодо авансових звітів, і тим самим спричинила матеріальну шкоду УДСО, яка виразилась у сплаті штрафних санкцій. Тому колегія суддів вважає, що, відповідач, видаючи наказ №99 0/с від 28.04.2015 р. про звільнення ОСОБА_5 з посади головного бухгалтера відділу-головного фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УДСО по ст.41 п.2 КзПП України в зв'язку з втратою довір'я з боку уповноваженого органу, діяв у відповідності до норм трудового законодавства. Даний наказ є вірним.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, тому його слід скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, третя особа - Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк