Постанова № 56089299, 22.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 року 810/279/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1доБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не складання та неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень-вересень 2015 року, та зобов'язання скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень-вересень 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у відповідності до норм Податкового кодексу України було подано до податкового органу заяви про повернення бюджетного відшкодування сум ПДВ, відображених у податкових деклараціях за серпень, вересень 2015 року. При цьому, позивач зазначив, що відповідачем складено довідки про відсутність виявлених порушень, якими підтверджені заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ, проте, в супереч вимогам ст. 200 Податкового кодексу України, не складено відповідних висновків та не направлено їх до органу, який здійснює казначейське обслуговування.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що остаточний висновок щодо підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень, вересень 2015 року можливе лише після отримання відповідей про результати зустрічної звірки контрагентами, перелік яких наведений в довідках від 19.11.2015 та від 18.12.2015. Представник відповідача також просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

У судове засідання, призначене на 08.02.2016, з'явився представник позивача та подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Позивач є платником податку на додану вартість: індивідуальний податковий номер НОМЕР_1; дата реєстрації платником податку на додану вартість 30.09.1997.

Згідно з повідомленнями Білоцерківської ОДПІ від 07.10.2015 №16, від 06.11.2015 №17 ОСОБА_1 не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України.

18.09.2015 ОСОБА_1 подано до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, що підтверджується квитанцією №2 від 18.09.2015.

В даній декларації позивачем у рядку 23.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 47150 грн.

Також, 19.10.2015 ОСОБА_1 подано до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року, що підтверджується квитанцією №2 від 19.10.2015.

В даній декларації позивачем у рядку 23.2 задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 42732 грн.

Загальна сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку, заявлена позивачем, становить 89882 грн.

Слід зазначити, що разом із вказаними податковими деклараціями ОСОБА_1 відповідно до вимог пунктів 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України подав заяви про повернення сум бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунки сум бюджетного відшкодування (додаток 3).

В листопаді 2015 року Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 47150 грн., відображених у рядку 23.2 в податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний період (вх. №9194191070 від 18.09.2015), за результатами якої складено довідку від 19.11.2015 №1604/17-2/НОМЕР_1/119.

Згідно з висновками, викладеними в довідці, перевіркою не встановлено порушень при відображенні ФОП ОСОБА_1 у декларації за серпень 2015 року бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 47150 грн., відображеної у р. 23.2 податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року.

Також, в грудні 2015 року Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.2 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2015 року та суми податку на додану вартість за вересень 2015 року, яка заявлена до відшкодування на рахунок платника у банку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за результатами якої складено довідку від 18.12.2015 №1714/130/17-2/НОМЕР_1.

Згідно з висновками, викладеними в довідці, позаплановою документальною виїзної перевіркою правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2015 року та суми податку на додану вартість за вересень 2015 року, яка заявлена до відшкодування на рахунок платника у банку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушень не виявлено.

Проте, як зазначає позивач, він не отримав суму бюджетного відшкодування у терміни, встановлені чинним законодавством, що не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України ПДВ встановлені ст.200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Поряд з цим, пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. І протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (пункт 7 Порядку).

В даному випадку судом встановлено, що Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведені документальні позапланові виїзні перевірки з питань правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2015 року та вересень 2015 року, за результатами яких складені довідки від 19.11.2015 №1604/17-2/НОМЕР_1/119, від 18.12.2015 №1714/130/17-2/НОМЕР_1 про відсутність порушень при відображенні ФОП ОСОБА_1 у деклараціях з ПДВ за серпень 2015 року та вересень 2015 року сум бюджетного відшкодування, у тому числі за серпень 2015 року у розмірі 47150 грн. та за вересень 2015 року у розмірі 42732 грн.

А відтак, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що у відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України Білоцерківська ОДПІ повинна була протягом п'яти робочих днів після закінчення таких перевірок подати органові державної казначейської служби висновок.

Слід зазначити, що в ході розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів оформлення такого висновку та подання його до органу казначейства. При цьому, відповідачем не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування ПДВ та, відповідно, підставою для неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке відшкодування, а відтак відповідачем не доведено суду правомірності своєї бездіяльності щодо неподання такого висновку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, а також щодо зобов'язання відповідача підготувати висновок та подати його до відповідного органу Державної казначейської служби України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний спосіб захисту порушеного відповідачем права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду України від 02.12.2015 по справі №826/17403/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо не складання та неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за серпень-вересень 2015 року.

Зобов'язати Білоцерківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновки про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за серпень-вересень 2015 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39468482).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.