Постанова № 56089220, 18.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року Справа № 808/2691/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді А.В. Сіпаки,

при секретарі судового засідання І.С. Горбової,

за участі представників сторін

від позивача Денисюк О.С.

від відповідача Морозова Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 № 0000461702, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 1479148,58 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 369787,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом не наведені обґрунтовані обставини порушення позивачем положень Податкового кодексу України, не є зрозумілим, з яких підстав відповідачем збільшено грошові зобов'язання за основним платежем та нараховано штрафні санкції відповідно до ст.. 127 ПК України. Крім того, Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 порушено провадження у справі № 26/48/09 про банкрутство Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим існує заборона на нарахування штрафу і пені протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала із підстав, аналогічним викладеним у позовній заяві та додатковим поясненням.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, суду пояснила, що перевіркою встановлено порушення в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податку (фізичних осіб) у вигляді заробітної плати за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 - встановлена кредиторська заборгованість по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб у сумі 1479148,58 грн. Відповідальність за несплату (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб податковим агентом до або під час виплати доходу передбачена п. 127.1 ст. 127 ПК України, яким встановлена штрафна санкція у розмірі 25 % суми податку, що підлягає перерахуванню. Вважає, що справа, де предметом розгляду є спірне податкове повідомлення-рішення № 0000461702, та справа № 808/4240/13-а не є пов'язаними, оскільки у справі № 808/4240/13-а було зобов'язано податковий орган провести відповідно списання податкового боргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 707 388 грн. 00 коп., що був нарахований платником станом на 01.07.2012 та не був сплачений станом на 30.10.2012, а за податковим повідомлення-рішенням № 0000461702 збільшено грошові зобов'язання та нараховано штрафні санкції за період з червня 2012 року по грудень 2013 року. Щодо посилань представника позивача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зазначила, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009, був введений на грошові зобов'язання, які виникли до моменту введення мораторію, тобто штрафні санкції та пеня не нараховуються на грошові зобов'язання, які виникли до 08.07.2009. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 13.01.2014 по 17.01.2014 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено Акт від 24.01.2014 № 39/08-27-17-2-17-14313317 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2011 по 31.12.2013.

В акті перевірки зазначено, що згідно наданих до перевірки документів, а саме банківських виписок, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 661, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 6411, податкової звітності встановлено заборгованість по виплаті заробітної плати, а саме: станом на 31.12.2011 заборгованість складала 14761927,01 грн.; станом на 31.12.2012 заборгованість складала 15099248,11 грн.; станом на 31.12.2013 заборгованість складала 15797817,85 грн. Кредиторська заборгованість з виплати заробітної плати за грудень станом на 31.12.2013 складає 743131,69 грн. Таким чином, згідно наданих до перевірки документів, загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати станом на 31.12.2013 складає 16540949,54 грн. Згідно наданих до перевірки документів (платіжних доручень) до бюджету за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 перераховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 3515136,06 грн. Згідно наданих документів станом на 31.12.2013 перевіркою встановлено заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1374188,76 грн. Кредиторська заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за грудень станом на 31.12.2013 складає 104959,82 грн. Таким чином, згідно наданих до перевірки документів, загальна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб станом на 31.12.2013 складає 1479148,58 грн.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме загальна заборгованість по перерахуванню податку з доходів фізичних осіб становить 1479148,58 грн.

В результаті встановлених порушень податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.02.2014 № 0000461702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на 1848935,73 грн., в тому числі за основним платежем - 1479148,58, штрафні (фінансові) санкції 369787,15 грн.

Пунктом 31.1 ст.31 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) визначено, що строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податків і завершується останнім днем строку протягом якого такий податок повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.54.2 ст.54 ПК України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п.п.168.1.6 п.168.1 ст.168 ПК України, для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "Граничний термін сплата до бюджету" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

В силу п.п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.176.2 а) п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

В силу п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як наслідок, норми Податкового кодексу України, ставлять до податкових агентів вимогу перераховувати податок на доходи фізичних осіб (у випадку нарахування, але не виплати доходу платнику податків) саме в межах місячного податкового періоду в якому нарахований такий дохід.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Беручи до уваги вищевикладені правові норми, судом встановлено, що податок, який підлягає утриманню з нарахованого, але не виплаченого (не наданого) доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки місячного податкового періоду, тобто 10 календарних днів для сплати податкового зобов'язання, починають розраховуватись після 20 числа (як граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання місячної податкової декларації), незалежно від того, чи передбачено подання самої декларації.

Відтак, факт відсутності місячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб не впливає на розрахунок граничних строків сплати вказаного податку, які становлять 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, пунктом 127.1 ст.127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Тому, з огляду на те, що станом на 31 грудня 2013 року за Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» рахувалась заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Стосовно посилання представника позивача на наявність Ухвали Господарського суду Запорізької області про порушення провадження у справі від 08.07.2009, якою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, слід зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 10.02.2014 Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято рішення №0000461702, на підставі акту перевірки 39/08-27-17-2-17-14313317, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб на 1848935,73 грн., в тому числі за основним платежем - 1479148,58, штрафні (фінансові) санкції 369787,15 грн.

Вказане рішення прийнято у зв'язку з несвоєчасною сплатою підприємством податку з доходів фізичних осіб за період з 01.04.2011 по 31.12.2013.

В той же час, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 року було порушено провадження у справі №26/48/09 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим відповідач безпідставно застосував до нього штрафні санкції та нарахував пеню в період дії такого мораторію.

За такою позицією позивача не можливо погодитись з наступних підстав.

Відповідно до абз.24 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка діяла на час порушення провадження у справі про банкрутство позивача, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Статтею 1 Закону визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно із ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тій же редакції, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів,за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати, після настання встановленого строку, існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, а отже дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в т. ч. і штрафних санкцій, нарахованих на підставі положень Податкового кодексу України.

Даний висновок також кореспондує зі змістом частиною першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, доводи позивача, щодо не можливості застосування до підприємства штрафних санкцій і нарахування пені після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у рішеннях від 26.02.2013р. у справі №21-34а12, від 09.07.2013р. по справі №21-178а12, які, відповідно до ст..244-2 КАС України, є обов'язковими для виконання усіма судами України.

Суд також погоджується із представником відповідача щодо того, що дана справа, де предметом розгляду є спірне податкове повідомлення-рішення № 0000461702, та справа № 808/4240/13-а не є пов'язаними, оскільки у справі № 808/4240/13-а було зобов'язано податковий орган провести відповідно списання податкового боргу Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" з податку на доходи фізичних осіб у сумі 2 707 388 грн. 00 коп., що був нарахований платником станом на 01.07.2012 та не був сплачений станом на 30.10.2012, а за податковим повідомлення-рішенням № 0000461702 збільшено грошові зобов'язання та нараховано штрафні санкції за період з червня 2012 року по грудень 2013 року.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено порушення ЗДП «Радіоприлад» податкового законодавства України, як то зазначено в Акті перевірки №39/08-27-17-2-17-14313317 від 24.01.2014.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позовні вимоги Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовної заяви Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака