Рішення № 5608907, 24.06.2009, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

справа № 2- 4487/09

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2009 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі Дворніченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Харківської філії про стягнення грошових коштів,

Встановив:

2 квітня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» ( далі- ТОВ «Український промисловий банк» та просив стягнути з відповідача на його користь суму вкладу по депозитному договору в розмірі 3457,54 грн. Також просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем укладено договір банківського вкладу НОМЕР_1 ( вклад «Святковий» ) від 24.01.2008 року, за яким 24.01.2008 року банк прийняв від нього вклад в розмірі 330 євро та зобов»язвався повернути грошові кошти у встановлений договором строк до 16.02.2009 року та сплатити проценти. До теперішнього часу банк свої зобов»язання не виконав.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на введення тимчасової адміністрації та введення постановою Правління Національного банку України мораторію на задоволення вимог кредиторів строком до 21.07.2009 року. Визнав, що відповідно до умов договору, грошові кошти повинні бути повернуті, але банк не має такої можливості, тому що на кореспондентському рахунку відсутні грошові кошти.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позовних вимог, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судовим розглядом справи встановлено, що 24.01.2008 року між позивачем ОСОБА_1та ТОВ «Український промисловий банк» , що є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , в особі начальника відділу продаж послуг роздрібного бізнесу Харківської філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_3 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 10.05.2007 року, було укладено договір банківського вкладуНОМЕР_1 ( вклад «Світковий»).

Відповідно до умов вказаного договору , позивач, як вкладник, передав банку грошові кошти в сумі 330 євро строком на 390 днів з 24.01.2008 року по 16.02.2009 року.

Згідно пункту 2.1 договору , банк зобов'язався прийняти грошові кошти, зарахувати їх на депозитний рахунок, нараховувати та сплачувати позивачеві проценти .

Пунктом 2.4.3 договору передбачено право вкладника отримати суму вкладу та нараховані проценти за останній розрахунковий період у «Дату повернення», яка зазначена в п. 1.1 вказаного вище договору, тобто 16.02.2009 року.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 16.02.2009 року позивач звернулась до відповідача з письмовою вимогою про повернення суми депозитного вкладу в розмірі 330 євро та належних процентів. Вказана вимога отримана відповідачем та надано відповідь , що з 20.01.2009 року введено тимчасову адміністрацію та відповідно до вимог ст.. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 17.02.2009 року позивачу було виплачено лише проценти за депозитним договором в розмірі 33,28 євро.

Вказана відповідь відповідача на заяву позивача свідчить про те, що відповідач фактично відмовився від виконання умов договору , повернення вкладу.

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст.. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням події.

Відповідно до вимог ст..629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вкалад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка

У відповідності до вимог ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Посилання відповідача, в письмовій відповіді на заяву позивача , на постанови правління НБУ є не обгрунтованими, оскільки нормами діючого цивільного законодавства України та умовами договору банківського вкладу передбачено право вкладника на первісну вимогу отримати грошові кошти.

Ст.. 56 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Посилання відповідача в письмовій відповіді позивачу на постанову НБУ , як на правову підставу відмови від повернення позивачеві вкладу за договором банківського вкладу є не обгрунтованими та неправомірними, оскільки зазначена постанова не була зареєстрована Міністерством юстиції України, тобто не набрала чинності.

Як було зазначено вище, постанови Національного банку не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку положення Постанови НБУ суперечать вимогам ч. 2 ст. 1060 ЦК України, вказана постанова є не чинною що не дозволяє використовувати згідно чинного законодавства, крім того, постанови Національного банку України є підзаконними нормативно-правовими актами, у зв»язку з такими обставинами суд приходить до висновку, що в даному випадку слід керуватися положеннями ЦК України.

Посилання відповідача в судовому засіданні на Постанову правління Національного Банку України про введення з 20.01.2009 року мораторію на задоволення вимог кредиторів строком до 21.07.2009 року як правову підставу для відмови в видачі вкладу позивача , суд вважає таким, що порушує права позивача як вкладника, та не відповідають законодавству, а саме Закону України “ Про банки і банківську діяльність”. Так, ст.2 вищеназваного Закону визначено, що мораторій зупинення виконання банком майнових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів ( обов”язкових платежів) строк виконання яких настав до дня введення мораторію. Згідно зі ст. 85 Закона “ Про банки і банківську діяльність” мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів , що виникли у зв”язку із зобов”язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Таким чином, вимога позивача щодо виплати банківського вкладу, строк виконання яких настав 16.02.2009 року , є законною , обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн та судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст.. 88 ЦПК України, ст.. ст.. 626, 629, 1058, 1060 ЦК України , Законом України “ Про банки і банківську діяльність”, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Харківської філії ( код ЄДРПОУ 26281769) на користь ОСОБА_1 суму вкладу по депозитному договору в розмірі 3457,54 ( три тисячі чотириста п»ятдесят сім) грн..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Харківської філії ( код ЄДРПОУ 26281769) на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті інформаційно- те6хнічного забезпечення в сумі 30 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі Харківської філії ( код ЄДРПОУ 26281769) на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя