Рішення № 56084447, 18.02.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

18.02.2016

Справа № 2/489/291/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 лютого 2016 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач вказує на те, що 24 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав відповідачу кредит в розмірі 19114,69 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 23 березня 2015 року.

Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 17 липня 2015 року існує заборгованість перед Банком в сумі 62348,08 дол. США.

Посилаючись на викладене, а також на положення ст.ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 62348,08 дол. США, що еквівалентно 1370410 грн. 76 коп., а також сплачені позивачем судові витрати.

В судове засідання сторони не зявилися. Про час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги позивач підтримав, просив позов задовольнити, погодився на заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно ст.ст.224, 225 ЦПК України судом проводиться заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № NKKVAK13360001, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 19114,69 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 23 березня 2015 року.

Згідно п. 14.2 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобовязань щодо сплати процентів, сплати винагород, передбачених кредитним договором, погашення кредиту позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

Відповідно п.14,9 кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобовязання за договором понад 30 календарних днів, Банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми невиконаного зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 17 липня 2015 року існує заборгованість перед Банком.

Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачу нарахована заборгованість в сумі 62348,08 дол. США, що станом на 17 липня 2015 року за курсом НБУ 1 дол. США = 21,98 грн. еквівалентно 1370410 грн. 76 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 17628,45 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом 3691,88 дол. США, заборгованості з комісії 709,70 дол. США, заборгованості з пені - 37338,26 дол. США, штрафів - 11,37 дол. США (фіксована частина), 2968,41 дол. США (процентна ставка).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 липня 2013 року по справі щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22 листопада 1996 рокудійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Вимога позивача про стягнення пені в розмірі, який значно перевищує заборгованість відповідача за кредитом, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи вимоги норм цивільного, конституційного та міжнародного законодавства, суд вважає можливим зменшити розмірпені, нарахованої позивачем до 3000 дол. США.

У своїй постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, а саме статей 509, 549 ЦК України, виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, згідно довідки про умови кредитування передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктом 14,9 кредитного договору передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми невиконаного зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Банку на підставі ст.ст.526, 536, 549, 610, 611 ЦК України підлягає частковому задоволенню.

З відповідача на користь Банку слід стягнути заборгованість за кредитом - 17628,45 дол. США, заборгованість за по процентам за користування кредитом в сумі 3691,88 дол. США, заборгованість по комісії 709,70 дол. США, пеню 3000 дол. США, а всього в розмірі 25030,03 дол. США, що еквівалентно 550160 грн. 06 коп..

В іншій частині в позові слід відмовити.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені при подачі позову судові витрати.

Керуючись ст.ст.14,15, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № NKKVAK13360001 від 24 березня 2008 року у розмірі 25030,03 дол. США, що еквівалентно 550160 грн. 06 коп., та яка складається з: 17628,45 дол. США, заборгованості за кредитом, 3691,88 дол. США заборгованості за процентами; 709,70 дол. США заборгованості по комісії, 3000 дол. США пені.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3654 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.А. Спінчевська