Ухвала суду № 56082846, 22.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/239/16 Слідчий суддя: Шестак О.І.

Справа № 638/2507/16-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Меркулової Т.В., Чопенка Я.В.,

при секретарі - Холодному О.С.,

за участю прокурора - Ігнатенка А.В.,

захисника - Клименко Т.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відео конференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника Клименко Тетяни Валентинівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2016 року було частково задоволено клопотання старшого слідчого Дзержинського ВП (м. Харків) ГУНП в Харківській області Висоцького А.Б. у кримінальному провадженні № 12016220480000319 та застосовано стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.04.2016 року та визначено заставу у розмірі 41340 (сорок одна тисяча триста сорок) гривень. Слідчий суддя, приймаючи таке рішення вважав доведеним існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, послався на те, що один з співучасників злочину не знайдений і перебуває на волі. Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного - адвокат Клименко Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2016 року скасувати як необгрунтовану та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Захисник вважає обраний запобіжний захід занадто суворим, оскільки підозрюваний не має наміру ухилятися від слідства та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень визнає. Зазначає, що підозрюваний навчається на 3 курсі денного відділення Харківського професійного електротехнічного ліцею, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем мешкання характеризується позитивно, мешкає у багатодітній родині, раніше не судимий, не перебуває на психіатричному чи наркологічному обліку. Адвокат Клименко Т.В. звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Крім того, посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини, вказує, що слідчий суддя мав перевірити обґрунтованість підозри і вказує на відсутність доказів неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу. Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника Клименко Т.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, думку прокурора Ігнатенка А.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. З матеріалів справи вбачається, що 21.01.2016 року за заявою ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220480000319 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. 02.02.2016 року за цим же номером до ЄРДР внесено відомості за заявою ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 187 КК України. 10.02.2016 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, він підозрюється у тому, що 02.02.2016 у вечірній час разом з ОСОБА_6 та невстановленою особою, знаходячись в районі вул. Одеської м.Харкова, з метою незаконного збагачення вступили у злочинну змову між собою, спрямовану на відкрите заволодіння чужим майном поєднане із застосуванням перцевого газового балончику. Під приводом покупки відеоприставки PlayStation 4 у ОСОБА_5 за 10 000 грн. зустрілись з останнім в м. Дергачі Харківської області, якому попередньо зателефонували та домовились про зустріч. Після чого, під приводом перевірки її працездатності на автомобілі BMW сірого кольору державний номер Литви НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, близько 22 год. у 15 хв. ОСОБА_2, ОСОБА_5 та невстановлена особа приїхали до АДРЕСА_1, де ОСОБА_6 залишився в автомобілі очікувати співучасників, а ОСОБА_2 з невстановленою особою у якого в руках знаходилась відеоприставка PlayStation 4 разом з ОСОБА_5 вийшли з автомобілю і пішли вздовж АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_2 та невстановлена особа стали підшукувати безлюдне місце для реалізації свого злочинного умислу. Після чого, проходячи біля АДРЕСА_2, ОСОБА_2 переконавшись в тому, що навколо сторонніх осіб не має і ніхто не зможе завадити їх злочинними діям, діючи з корисливих мотивів, згідно раніше розподілених ролей, витягнув з кишені куртки перцевий газовий балончик та бризнув з нього в обличчя ОСОБА_5, від чого у останнього запекли очі та обличчя, чим спричинив насильство, небезпечне для здоров'я потерпілого. Потім ОСОБА_2 та невстановлена особа з місця вчинення злочину разом із приставкою PlayStation 4 втекли та зустрілись з ОСОБА_6, який їх очікував в автомобілі BMW сірого кольору державний номер Литви НОМЕР_1 неподалік місця вчинення нападу. Після чого, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та невстановлена особа, на вищезазначеному автомобілі з місця вчинення злочину поїхали, обернувши викрадене майно на свою користь і розпорядившись їм у подальшому на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму близько 10000 гривень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5, протоколом пред'явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий вказав на ОСОБА_2, як на особу, яка бризнула йому в обличчя з газового балончика, протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом огляду місця події, протоколом огляду автомобіля BMW, державний номер Литви НОМЕР_1.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею вірно встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, і враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, було прийняте обґрунтоване рішення про необхідність задоволення клопотання.

При цьому слідчим суддею розглядалося питання про можливість застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, однак, враховуючи існування вказаних ризиків, вчинення злочину групою осіб із застосуванням насильства, те, що ОСОБА_2 проживає за межами м. Харкова один, не одружений, не має офіційних джерел доходу, крім того, приймаючи до уваги, що один із співучасників не встановлений та знаходиться на волі, свідчить про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, про що і зазначено слідчим суддею.

Розмір застави слідчим суддею визначено обґрунтовано, в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного та не є найвищим, хоча слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу вважав за можливе не визначати розмір застави, посилаючись на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційних вимог захисника підозрюваного, колегія суддів приймає до уваги, що обставини, які викладені в апеляційній скарзі щодо особи підозрюваного не були предметом дослідження суду першої інстанції, але можуть бути враховані при вирішенні питання згідно вимог ст. ст. 200, 201 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника Клименко Тетяни Валентинівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: