Постанова № 56080468, 24.02.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/1/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Кухарська Н. А.

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2016 року. Суддя Апеляційного суду Кіровоградської області Деревінський С.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.10.2015 року.

Цією постановою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, який одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, працює приватним підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, -

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір 243 грн. 60 коп.

Справа про адміністративне правопорушення розглянута з участю

- особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

Постановою районного суду Кіровоградської області від 06.10.2015 року ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він, 19.08.2015 року о 09 год. 30 хв. в с. Ценів Козівського району Тернопільської області, керував автомобілем «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності свідків.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що постанова винесена без дослідження всіх істотних обставин справи, судовий розгляд проведено неповно, не всебічно.

Апелянт вказав, що протокол в його присутності не складався, свідки, зазначені в протоколі були відсутні. Суд відмовив у задоволенні клопотання про виклик та допит свідків, які 19, 20.08.2015 року перебували з ним в с. Ценів Козівського району Тернопільської області, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, чим порушено його процесуальні права.

В судовому засіданні оглянуто відеозапис, який надано працівниками ДАІ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області. Однак, цей відеозапис змонтовано, так як зйомку проведено 20.08.2015 року біля приміщення Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області, а не 19.08.2015 року, як вказано в протоколі.

Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що адміністративне правопорушення не вчиняв, 19.08.2015 року працівники ДАІ його не зупиняли, в стані наркотичного сп'яніння, він не перебував, пройти медичний огляд йому не пропонувалося. Судом першої інстанції не встановлено факту керування ним автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, тобто не було підстав для притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доповідача, ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляції та просив допитати в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, явку яких зобов'язався забезпечити на 15 год. 24.02.2016 року, але у встановлений день і час не з'явився, явку свідків не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не заявив. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, в межах апеляції, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_3, а щодо апеляційної скарги, то вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Дослідженням матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини, згідно яких 19.08.2015 року о 09 год. 30 хв. в с. Ценів Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності свідків.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Даний висновок районного суду об'єктивно підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 № 040187 від 19.08.2015 року, згідно якого 19.08.2015 року о 09 год. 30 хв. в с. Ценів Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_3 керував автомобілем «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2, з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності свідків.

(а.с.1);

- рапортом від 19.08.2015 року, згідно якого під час проведення операції «Мак» працівниками міліції в автомобілі, яким керував ОСОБА_3 виявлено і вилучено рослини, схожі на мак, в кількості 1455 г, рідину коричневого кольору в кількості 755 г, насіння з подрібненими коробками рослини мак в кількості 245 г., зазначений факт зареєстровано в ЄРДР № 12015210110000222 від 19.08.2015 року.

(а.с.2);

- поясненнями ОСОБА_7 і ОСОБА_8, згідно яких 19.08.2015 року о 09 год. 30 хв. в їх присутності, водій ОСОБА_3, який керував автомобілем «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2, відмовився від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння.

(а.с.3 );

- відеозаписом до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 040187 від 19.08.2015 року, де зафіксовано, як на пропозицію працівника міліції, ОСОБА_3 відмовився від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.

(а.с.4).

Слід зазначити, що пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Отже, суд першої інстанції правильно оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності та кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовано визнав його винним та наклав на нього адміністративне стягнення.

За таких обставин, доводи апеляції, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними.

Поведінка водія ОСОБА_3 щодо відмови на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння, є порушенням вимог ПДР України, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд визнає безпідставними доводи апеляції ОСОБА_3, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також відеозапис щодо нього сфальсифіковано працівниками міліції з таких підстав.

Так, апелянт стверджує, що 19.08.2015 року протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не складався. 19.08.2015 року у нього слідчим було вилучено автомобіль, а тому 20.08.2015 року він не мав можливості керувати транспортним засобом. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився так, як 20.08.2015 року не керував транспортним засобом.

Наведені доводи апеляційної скарги, були предметом перевірки органу досудового розслідування на підставі скарги ОСОБА_3 на дії працівника міліції. Орган досудового розслідування (прокуратура Тернопільської області) не знайшов підстав для внесення в ЄРДР, відомостей, зазначених в скарзі ОСОБА_3 ( відомості аналогічні доводам апеляції), про що повідомлено заявнику листом № 17-1616 вих.15 від 25.11.2015 року.

Таке рішення органу досудового розслідування, ОСОБА_3 не оскаржив у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом України.

До того ж слід вказати, що в матеріали справи про адміністративне правопорушення є об'єктивні дані, що станом на 19.08.2015 року, працівниками міліції різних структурних підрозділів Козовського РОВД Тернопольської області в с. Ценів, під час проведення операції «Мак», був виявлений автомобіль «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Під час огляду автомобіля, працівниками міліції виявлено і вилучено рослини, схожі на мак, в кількості 1455 г, рідину коричневого кольору в кількості 755 г, насіння з подрібненими коробками рослини мак в кількості 245 г., зазначений факт зареєстровано в ЄРДР № 12015210110000222 від 19.08.2015 року за ч. 1 ст. 309 КК України (а.с.2).

У зв'язку з цим, а також виявленням у водія ознак наркотичного сп'яніння (тремор рук, судоми тіла), інспектором ОДР ВДАІ з обслуговування Козельського району Швецом В.В., який входив до складу групи з проведення операції «Мак», було запропоновано ОСОБА_3 пройти у встановленому порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння.

Так, як ОСОБА_3 відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, у присутності свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 було складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 040187 від 19.08.2015 року (а.с.1).

Зазначене знайшло своє об'єктивне підтвердження на відеозапису, де працівниками міліції зафіксовано, що на їх вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, ОСОБА_3, відмовився.

Слід зазначити, що на відеозапису зафіксовано, як працівник міліції тримає в руках бланк протоколу і на вимогу пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння, ОСОБА_3 без пояснення причини, відмовляється від проходження медичного огляду.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 вказує в апеляції, але на відеозапису зафіксовано, що він, не заперечував, що не керував автомобілем «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2, що автомобіль вилучений слідчим і що вимога працівника міліції пройти медичний огляд була 20.08.2015 року (а.с.4).

Однак те, що протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 040187, складався 19.08.2015 року підтверджується не тільки датою, вказаною в протоколі, а також рапортом працівників міліції, який датовано 19.08.2015 року (а.с.2), показаннями свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які датовано 19.08.2015 року (а.с.3).

У апеляційного суду не має жодної підстави піддавати сумніву зазначені процесуальні документи, а тому доводи апеляції, що протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_3 не складався, а пропозиція працівника міліції пройти медичний огляд у встановленому порядку для визначення стану наркотичного сп'яніння, була 20.08.2015 року, коли автомобіль перебував у слідчого, є безпідставними.

Водночас апеляційний суд не заперечує, що автомобіль «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_2, вилучався слідчим у ОСОБА_3 19.08.2015 року, про що видано розписку, копію якої долучено до апеляції.

Проте, наявність розписки не спростовує те, що провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 було розпочато саме 19.08.2015 року з оформленням відповідних процесуальних документів.

До того ж, ознаки наркотичного сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_3 і стали підставою для працівника міліції вимагати від нього пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: тремор рук, судоми тіла (а.с.1).

Виявлені працівником міліції у ОСОБА_3 ознаки наркотичного сп'яніння, відповідають ознакам наркотичного сп'яніння, зазначених в п. 1.4 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену наказом МВС України, МОЗ України від 09.09.09 №400/600 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 06.10.09 за № 931/16947 (далі Інструкція),.

При цьому відповідно до вимог п. 2.12 цієї ж Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Спеціальні технічні засоби у цьому випадку не застосовуються, застосовуються лише у разі необхідності визначення стану алкогольного сп'яніння.

Проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення і доводи апеляційної скарги в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що за обставин, встановлених судом першої інстанції, 19.08.2015 року о 09 год. 30 хв. під час керування транспортним засобом, ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і в цьому немає жодного сумніву.

Даний висновок ґрунтується на достовірних, належних, допустимих і достатніх доказах, зібраних відповідно до вимог ст. 251 КУпАП і правильно оцінених судом першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом і правосвідомістю.

Перевіркою матеріалів адміністративної справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, а під час провадження по справі дотримано вимог ст. 245 КУпАП.

Проявів упередженості до ОСОБА_3 з боку суду першої інстанції під час розгляду справи, апеляційним судом не встановлено, судовий розгляд проведено у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, спрямовано на всебічне, повне й об'єктивне дослідження і встановлення фактичних обставин справи, справа розглянута з дотриманням закону.

Слід вказати, що в період апеляційного розгляду, як пояснив ОСОБА_3, він перебував в СІЗО м. Кіровограда, іі звільнений 12.02.2016 року. Перевіркою цих даних апеляційним судом встановлено, що дійсно 07.11.2011 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі.

16.07.2014 року постановою Вознесенського районного суду Миколаївської області, ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» та встановлено адміністративний нагляд.

За порушення правил адміністративного нагляду, ОСОБА_3 вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2015 року засуджений за ст. 395 КК України да покарання у виді 1 місяця арешту, яке відбував 13.01.2016 року по 12.02.2016 року.

При накладенні на ОСОБА_3 адміністративного стягнення, визначення його виду і міри судом першої інстанції дотримано вимог ст. 33 КУпАП та забезпечено досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляції ОСОБА_3, а тому постанову суду першої інстанції залишає без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06.10.2015 року щодо ОСОБА_3, без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області С.М. Деревінський