Ухвала суду № 56072771, 24.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 236/2560/15-ц Номер провадження 22-ц/775/178/2016

Головуючий у 1 інстанції: Бікезіна О.В. Єдиний унікальний номер 236/2560/15-ц

Суддя доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/178/2016

Категорія: 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до Селянського (фермерського) господарства «Елена», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2015 року частково задоволено позов ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», стягнено солідарно з Селянського (фермерського) господарства «Елена», ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 451 248, 33 грн., що складається з тіла кредиту 2 400 000 грн. та простроченої заборгованості за процентами в сумі 1 051 248, 33 грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат. Розстрочено виконання рішення строком на 36 місяців шляхом стягнення суми боргу рівними частками щомісячно.

У апеляційній скарзі представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів пені в сумі 264 395 грн. та в частині розстрочення виконання рішення. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 264 395 грн. на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та зазначив, що м. Красний Лиман входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р.. Однак, дія цього розпорядження була зупинена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5.11.2014р. №1079 р, яке визнано нечинним постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р., вказана постанова ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. залишена без зміни. В свою чергу ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015р. виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. зупинено до розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015р. постанову суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду у цій справі було скасовано в частині задоволеного позову та справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Як на час звернення із позовом, так і на час ухвалення рішення відсутній діючий нормативно правовий акт, який відносить м. Красний Лиман Донецької області до населеного пункту, на території якого проводиться АТО, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». В перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7.11.2014р. №1085 м. Красний Лиман не входить, що свідчить про відсутність будь яких обставин, викликаних суспільно політичною ситуацією, що існує в Донецькій області, які б перешкоджали виконанню відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором. Твердження відповідача про настання обставин непереборної сили (форс мажор) не доведені. Зокрема, сторона, яка зазнала впливу форс мажору несе відповідальність за своєчасне повідомлення про це іншої сторони, з боку відповідача жодних повідомлень про настання форс мажорних обставин не надходило, що свідчить про їх відсутність. Про інші виняткові випадки, які давали б підставу суду для відмови у задоволенні вимог банку про стягнення пені та для розстрочення виконання рішення, зокрема, про наявність хвороби відповідача або членів його сімї, про нещасний випадок з ним або з членами його сімї, про стихійне лихо, тощо, відповідач суду не повідомляв, і свою усну заяву про надання розстрочки виконання рішення суду з наведеними обставинами не повязував, тому суд невірно застосував норми процесуального права.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено отриманням відповідачами 11.02.2016р. телефонограм, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2013р. між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та СФГ «Елена» був укладений кредитний договір № MKLVU2.169565.004, згідно якого банк надав господарству кредит для рефінансування, поповнення обігових коштів у вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 2 500 000 грн. терміном до 15 січня 2015 року з визначенням процентної ставки за користування кредитом 19% річних, з одноразовою сплатою комісії за надання фінансового інструменту у розмірі 1% від ліміту кредитування. Кредит наданий на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, користування кредитом визначено за графіком зменшення ліміту кредитної лінії, період сплати процентів з 1 по 20 число кожного поточного місяця.

Додатковим договором №1 до вказаного кредитного договору визначено, що процентна ставка за користування кредитом 22 % річних, змінено графік зменшення ліміту, додано пункт про сплату одноразової комісії в розмірі 5 000 грн., пункт 6.2 «Відповідальність сторін» визначено у новій редакції, а саме за порушення строків погашення кредиту банк нараховує позичальнику проценти в розмірі 44% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з договором поруки № PX029031.170555.001 від 16 жовтня 2013 року та додатковим договором № 1 від 28 березня 2014 року до вказаного договору поруки, укладеними між банком, позичальником та поручителем ОСОБА_1 останній зобовязався у разі невиконання зобовязань боржника СФГ «Елена» за кредитним договором відповідати солідарно разом із боржником у тому ж обсязі, що і позичальник.

Згідно з договором поруки № PX029031.170533.001 від 16 жовтня 2013 року та додатковим договором № 1 від 28 березня 2014 року до вказаного договору поруки, укладеними між банком, позичальником та поручителем ОСОБА_2 остання зобовязалась у разі невиконання зобовязань боржника СФГ «Елена» за кредитним договором відповідати солідарно разом із боржником у тому ж обсязі, що і позичальник.

Факт отримання коштів СФГ «Елена» підтверджений копіями меморіальних ордерів та не заперечується сторонами.

Внаслідок неналежного виконання позичальником умов договору станом на 28.07.2015 року утворилась заборгованість, яку позивач визначив у розмірі 3 715 643,72 грн., що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 400 000 грн., простроченої заборгованості по сплаті процентів в сумі 1 051 248, 33 грн., а також пені у розмірі 264 395, 39 грн., у звязку з чим банк звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість.

Відповідачі під час розгляду справи в суді першої інстанції визнали позовні вимоги в частині простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 400 000 грн. та простроченої заборгованості за сплатою процентів за період з 1.11.2013р. по 1.05.2014р. в сумі 206 610, 45 грн.. У задоволенні вимог про стягнення процентів за період з 1.05.2014р. в сумі 1 051 248, 33 грн. просили відмовити на підставі ст. 617 ЦК України, оскільки порушення зобовязання сталось внаслідок обставин непереборної сили (форс мажор), що мали місце на території проведення АТО, що підтверджено сертифікатом Торгово промислової палати про настання обставин непереборної сили. У задоволенні вимог про стягнення пені просили відмовити на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Крім того, просили розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості на строк 36 місяців рівними частками.

Суд задовольнив вимоги позивача частково, стягнув солідарно з СФГ «Елена», ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в сумі 2 400 000 грн. та заборгованість по сплаті процентів в сумі 1 051 248, 33 грн., у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 264 395, 39 грн. відмовив.

У частині, в якій позовні вимоги задоволені, рішення суду не оскаржене.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивачем рішення оскаржується в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені та в частині розстрочення виконання рішення суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд виходив із того, що місцезнаходженням СФГ «Елена» є м. Красний Лиман Донецької області, співвідповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також зареєстровані в м. Красний Лиман, яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р, входить до переліку населених пунктів, на території якого здійснювалася антитерористична операція, тому на підставі ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» діє заборона на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами з 14 квітня 2014р.. Крім того, суд прийняв до уваги сертифікат (висновок) від 21.07.2014 року № 1946/05-4, виданий Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчено настання обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини) з 1 травня 2014 року для СФГ «Елена» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області у звязку з проведенням АТО та виходив із того, що відповідачі звільняються від відповідальності за порушення зобовязання, оскільки порушення сталося внаслідок обставин непереборної сили.

Висновок суду щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення пені є вірним, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014р. №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч.2 ст. 11 вказаного Закону його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Частиною 5 ст. 11 цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено, зокрема, затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Красний Лиман включено в цей перелік (підпункт 17 п.1).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №1079 р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р, в подальшому розпорядження від 05.11.2014р. №1079-р було предметом оскарження в адміністративному суді та у задоволенні позову було відмовлено.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р. на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Місто ОСОБА_3 Донецької області входить в Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р. (підпункт 17 пункту 1).

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що пеня в сумі 264 395,39 грн. нарахована, починаючи з 1 травня 2014р..

Отже висновок суду про те, що відповідачі звільнені від сплати пені, нарахованої на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитним договором з 14 квітня 2014 року є вірними.

Доводи апеляційної скарги про те, що на час звернення з позовом та на час ухвалення рішення був відсутній нормативно правовий акт, яким м. Красний Лиман було віднесене до населеного пункту, на території якого проводиться антитерористична операція висновків суду не спростовують. Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» заборона нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики встановлена саме з 14 квітня 2014 року, м. Красний Лиман, у якому проживають відповідачі - фізичні особи та на території якого проводить свою діяльність відповідач СФГ «Елена» включене як в Перелік, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р так і в Перелік, затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р.. Тому підстав для не застосування ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» немає.

На обґрунтування підстав для звільнення від сплати пені суд також послався на ст. 617 ЦК України та прийняв до уваги наданий відповідачами сертифікат про настання обставин непереборної сили, виданий 21 липня 2014р., з чим погодитись неможливо з наступних підстав.

Ст. 617 ЦК України передбачено що особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за невиконання зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно із ст. 14-1 Закону України «Про торгово - промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні

обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про

такі обставини протягом семи днів з дня звернення субєкта

господарської діяльності за собівартістю.

Відповідачами надано сертифікат(висновок) про настання обставин непереборної сили, виданий 21 липня 2014р. за №1946/05-4, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 1 травня 2014р. для СФГ «Елена» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обовязкових платежів.

Оскільки сертифікатом засвідчено настання обставин непереборної сили при здійсненні відповідачем діяльності щодо виконання законодавчих актів, які стосуються справлення та сплати податків та обовязкових платежів, доказування цим сертифікатом обставин непереборної сили для звільнення від відповідальності за невиконання зобовязання з кредитних правовідносин є неправильним, вказаний доказ не є належним до правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі.

Однак, достатньою підставою для звільнення від сплати пені є ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у сукупності з доказами проживання відповідачів та здійснення ними господарської діяльності на території, на якій проводиться антитерористична операція, тому рішення в частині відмови у стягненні пені є вірним та підстав для його скасування немає.

Задовольняючи заяву відповідачів про розстрочення виконання рішення суд виходив із того, що СФГ «Елена» є сезонним сільськогосподарським виробником, основним видом економічної діяльності якого є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. Проведення господарської діяльності на території Краснолиманського району для СФГ «Елена» стало неможливим через проведення на цій території активних дій щодо проведення АТО з травня по серпень 2014р. Були пошкоджені посіви зернових культур, що підтверджено актами, частина ланів була замінована, що унеможливило збирання врожаю. Вказані обставини підтверджені повідомленнями Краснолиманської міської ради та державного пожежно рятувального загону головного управління ДСНС України в Донецькій області. Наслідки таких кризових явищ як істотне підвищення курсу долара США, проведення бойових дій в ході АТО на території Донецької області, відсутність умов стабільної роботи, знищення врожаю та мінування посівів негативно вплинули на фінансовий стан господарства, ці обставини суд визнав такими, що обєктивно ускладнюють виконання рішення.

Вказані висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та вимогам ст.ст. 217, 373 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі не посилались на обставини щодо наявності хвороби, нещасного випадку, стихійного лиха і свою усну заяву щодо розстрочки виконання рішення з цими обставинами не повязували безпідставні. Відповідачі подали дві письмові заяви, у яких просили розстрочити виконання рішення саме через обставини, які врахував суд, додали акти обстеження посівів від 26.06.2014р., від 10.07.2014р., лист Краснолиманської міської ради, лист 21 Державного пожежного рятувального загону управління ДСНС України в Донецькій області, яким підтверджено, що 12 липня 2014р. на полях №№7,9,10,14,15,21 СФГ «Елена» та 10.04.2015р. на полі №7 при проведенні польових робіт були знайдені предмети, схожі на міни, а також фотознімки полів, з яких вбачається, що на полях розташовані окопи, бліндажі, воронки від снарядів, витоптані посіви.

Тому рішення в частині відстрочення виконання рішення є вірним, воно ґрунтується на поданих сторонами доказах ухвалене з дотриманням вимог процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону і підстав для його скасування немає.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» відхилити.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: