Ухвала суду № 56072596, 24.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/9016/15-ц Номер провадження 22-ц/775/449/2016

Головуючий у 1 інстанції: Ільяшевич О.В. Єдиний унікальний номер 243/9016/15-ц

Суддя доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/449/2016

Категорія: 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Азевича В.Б., Гапонова А.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_1» - ОСОБА_2 на рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором BL_КГ100090676 від 29 грудня 2011 року, яка утворилася станом на 12 серпня 2015 року та складається із: заборгованості за кредитом 5 994 грн. 34 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом 0 грн. 33 коп., та комісії за розрахункове обслуговування 6 600 грн. 00 коп., що у сумі становить 12 594 грн. 67 коп. В решті позову відмовлено. З відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в сумі 127, 68 грн..

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязання та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь банку пеню у розмірі 23 867,20 грн.. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне зясування фактичних обставин справи. Зокрема, зазначає, що суд мотивував відмову у задоволенні вимог банку про стягнення пені забороною, визначеною Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» нараховувати пеню та штрафи на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014р. з населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. Проте відповідач не надав підтвердження того, що на території, де він проживає (фактично) проводилась антитерористична операція. Крім того, в рішенні суду не зазначена інформація про те, що суд робив запит до адресно довідкового бюро відносно місця реєстрації відповідача. Тому застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є у даному випадку недоцільним. У даний час в банку проводиться процедура ліквідації, ухилення боржником ОСОБА_3 від сплати заборгованості за кредитним договором та ухвалення рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог банку про стягнення пені призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушить права Держави, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та інших кредиторів банку, спричинить невиправдані видатки з Державного бюджету України, а також збитки для держави в особі Фонду гарантування в особливо великих розмірах. З метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків та забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку є необхідним забезпечення максимального та своєчасного формування ліквідаційної маси, яка в подальшому буде спрямована на задоволення вимог кредиторів.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено отриманням сторонами телефонограм .

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.

Судоми встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 грудня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» ( скорочена назва ПАТ ВіЕйБі Банк ) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № BL_КГ100090676, згідно із умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 20 000 грн. 00 коп. на задоволення поточних потреб, з встановленням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 0,01 % річних, щомісячної комісії за управління кредитом в розмірі 3% від суми кредиту та з терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 29 березня 2014 року згідно графіку, який є невідємною частиною Кредитного договору.

Банк на виконання зобовязання перерахував позичальнику грошові кошти у сумі 20 000 грн. 00 коп.. Факт укладення договору та отримання кредитних коштів не заперечується відповідачем.

Відповідач порушив умови кредитного договору, у звязку з чим станом на 12 серпня 2015 року він мав прострочену заборгованість на загальну суму 36 461 грн. 87 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом 5 994 грн. 34 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 0 грн. 33 коп.; комісії за розрахункове обслуговування 6 600 грн. 00 коп.; плати за пропуск платежів (пені) 23 867 грн. 20 коп., у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом та просив стягнути заборгованість у вказаній сумі.

Представник відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, за відсотками та комісією, та просила відмовити у стягнення пені на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки заборгованість виникла саме за період після 14 квітня 2014р..

Задовольняючи частково позовні вимоги суд стягнув заборгованість за кредитом, за відсотками та комісією, оскільки її наявність та розмір підтверджені матеріалами справи та визнані представником відповідача.

В частині задоволених вимог рішення не оскаржене.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 23 867, 20 грн. суд виходив із того, що відповідач зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто в населеному пункті, який віднесено згідно розпорядження КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р до населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Згідно із ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року

№ 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. N 1275-р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Словянськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Тому банк був зобовязаний скасувати пеню та штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитним договором з 14 квітня 2014р..

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, пеня у розмірі 23 867,20 грн. нарахована після 14 квітня 2014р., тому суд обґрунтовано відмовив у її стягненні.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не надавав підтвердження того, що на території, де він проживає фактично проводилась антитерористична операція висновків суду не спростовують.

Із копії кредитного договору та копії паспорта відповідача вбачається, що він проживає та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2. Доказів про інше місце проживання відповідача позивачем не надано.

Тому рішення у оскаржуваній частині є вірним та підстав для його скасування немає.

Під час вирішення питання про прийняття апеляційної скарги було задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Оскільки апеляційна скарга не задоволена слід стягнути судові витрати з позивача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський ОСОБА_1» - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2015 року залишити без зміни.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» на користь держави судовий збір в сумі 401,08 грн..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: