Ухвала суду № 56068229, 23.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду

Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Демянчук С.В., Рожина Ю.М.

секретар судового засідання: Коробчук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотівка Еліт" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що ПАТ «Брокбізнесбанк» не здійснив повне погашення зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ АКБ «Індустріалбанк», заміна кредитора у зобов'язанні на підставі п.3 ч.1 ст. 512 ЦК України не відбулася, а звернення ПАТ «Брокбізнесбанк» з вимогами до ОСОБА_1 та ТОВ «Лотівка еліт» на підставі ст. 512, 556 ЦК України суперечить нормам матеріального права.

Норми закону, якими врегульована порука (в т.ч. і майнова - застава), не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, таким чином, між ними не виникає солідарної відповідальності.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в даній справі предметом спору є різні самостійні договори (поруки і застави), за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником, як солідарні боржники, хоча і за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

Також, зазначає, що об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства відкриття і розгляд справи за вимогами до ОСОБА_1 та ТОВ «Лотівка еліт» здійснено в порушення норм процесуального права.

Просить рішення Острозького районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області з таким висновком суду першої інстанції погоджується виходячи з такого.

Судом встановлено, 11 липня 2011 року між ПАТ АКБ Індустріалбанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) № 3602/0301/1/11 за яким ОСОБА_1 мав повернути кредит в сумі 2 650 000,00 доларів США не пізніше 10 липня 2014 року.

У відповідності до п.п.8.1,8.2. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та процентів ОСОБА_1 зобов'язувався сплачувати пеню в розмірі 0,1% від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочення платежу та штраф у розмірі 0,5% від суми фактичної заборгованості на момент здійснення порушення (за кожен випадок порушення окремо) та за ненадання документів, які підтверджували цільове використання кредитних коштів, сплачувати штраф у розмірі 0,5% від суми фактичної заборгованості за кредитом на момент здійснення порушення (за кожен випадок порушення окремо).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року у справі №910/14439/14, яке є чинним, звернуто стягнення на майнові права АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» як майнового поручителя, а саме: звернено стягнення на права вимоги АТ «Брокбізнесбанк» до ПАТ АКБ «Індустріалбанк» за договором строкового гарантійного вкладу від 11 липня 2011 року № 1202/0100/2/11, укладеним між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» та АТ «Брокбізнесбанк», що предметом застави за договором застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/201/0301/1/11 від 11 липня 2011 року, для задоволення вимог ПАТ АКБ «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3602/0301/1/11 від 11 липня 2011 року в сумі 2 672 377 доларів 58 центів США та 167 417 грн. 91 коп. шляхом відступлення ПАТ АКБ «Індустріалбанк» права вимоги грошових коштів з отримання вкладу (депозиту) в розмірі 2 790 000,00 доларів США та процентів за договором строкового гарантійного вкладу від 11.07.2011 року № 1202/0100/2/11.

Тобто, виконання обов'язку боржника ОСОБА_1 перед ПАТ АКБ «Індустріалбанк» здійснено за рахунок майна майнового поручителя АТ «Брокбізнесбанк».

З довідки ПАТ АКБ «Індустріалбанк» №2924 від 03 серпня 2015 року, вбачається, що ПАТ АКБ «Індустріалбанк» не має фінансових та майнових претензій до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3602/0301/1/11 від 11.07.2011 року, у зв'язку з тим, що зобов'язання перед ПАТ АКБ «Індустріалбанк» в розмірі 2 672 377 доларів 58 центів США та 167 417 грн. 91 коп. припинено виконанням за рахунок майна майнового поручителя АТ «Брокбізнесбанк».

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Отже, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року №339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11 червня 2014 року №45 про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича.

Разом з цим, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 21 травня 2015 року №103, яким продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Брокбізнесбанк» строком на один рік до 10 червня 2016 року включно, а також продовжено строк повноважень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного О.В. строком на один рік до 10 червня 2016 включно.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Листом №2025 від 29 травня 2015 року ПАТ АКБ «Індустріалбанк» повідомляв ОСОБА_1 щодо зміни кредитора у зобов'язанні. Крім того 10 липня 2015 року між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» та АТ «Брокбізнесбанк» підписаний акт приймання-передачі документів, що підтверджують кредиторські вимоги до ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ТОВ «Лотівка Еліт».

Листом №4624 від 13 липня 2015 року АТ «Брокбізнесбанк» повідомив ОСОБА_1 щодо зміни кредитора у зобов'язанні та вимагав негайної сплати заборгованості в сумі 2 672 377, 58 доларів США та 167 419, 91 грн. Листом №4625 від 13 липня 2015 року та листом №5135 від 06 серпня 2015 року АТ «Брокбізнесбанк» повідомив ТОВ «Лотівка Еліт» щодо заміни кредитора у зобов'язанні та вимагав негайної сплати заборгованості в сумі 2 672 377, 58 доларів США та 167 419,91 грн.

Таким чином, кредитором ОСОБА_1 в зобов'язанні про сплату боргу за кредитним договором «3602/0301/1/11 від 11 липня 2011 року в сумі 2 672 377, 58 доларів США та 167 419, 91 грн. є АТ «Брокбізнесбанк».

Згідно із ст. 14, 526 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права та обов'язки, які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно договору поруки №3602/Р03/0351/1/14 від 31 січня 2014 року, поручитель - ТОВ «Лотівка Еліт» зобов'язується перед кредитором солідарно в повному обсязі відповідати за виконання позичальником - ОСОБА_1 боргових зобов'язань, які виникають з кредитного договору №3602/0301/1/11 від 11 липня 2011 року.

Посилання ОСОБА_1 на те, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних судочинств, зокрема вимог до ОСОБА_1 та ТОВ «Лотівка Еліт» є безпідставним

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, ч. 2 ст. 118 ЦПК України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Вказаною постановою визначено, що договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з ч.1 ст. 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами наявний спір, який виник з кредитних правовідносин в яких ОСОБА_1 виступає як позичальник кредитних коштів згідно договору №3602/0301/1/11 від 11 липня 2011 року, а ТзОВ «Лотівка Еліт» виступає поручителем згідно договору поруки №3602/Р03/0351/1/14 від 31 січня 2014 року. При вирішенні даного спору існує необхідність визначення суми заборгованості, способу виконання зобов'язання, а тому позовні вимоги до вказаних відповідачів є взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 13 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 23 вересня 2015 року про відкриття провадження, в якій він посилався на порушення судом першої інстанції правил підсудності, відхилено, ухвалу Острозького районного суду залишено без змін (а.с. 138).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене без порушень норм матеріального та процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді : С.В. Демянчук

Ю.М. Рожин