АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 553/3281/14-ц Номер провадження 22-ц/786/552/16Головуючий у 1-й інстанції Юхно С. П. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Кривчун Т.О.
Суддів: Карнауха П.М., Чумак О.В.
при секретарі: Філоненко О.В.
за участю представників: відповідача ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродукт сервіс» - ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3- адв. Склярова М.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо»
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2015 року
по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2014 року ОСОБА_5., ОСОБА_5 звернулися до місцевого суду з вказаним позовом до ТДВ Страхова Компанія «Кредо», ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», ОСОБА_3, уточненим у ході розгляду справи, в якому остаточно прохали стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 32123,18 грн.; моральну шкоду у сумі 100000,00 грн.; витрати на правову допомогу в сумі 2500,00 грн.; судові витрати по справі (витрати на копіювання документів) в сумі 55,00 грн.; а також стягнути з відповідачів -ТДВ «СК «Кредо», ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» -на користь ОСОБА_6: матеріальну шкоду в сумі 17299,67 грн.; моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.; витрати на правову допомогу в сумі 2500,00 грн.; витрати, пов'язані з розглядом справи у суді, а саме на придбання палива (бензину) в сумі 406,95 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 05.08.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів, ОСОБА_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.66-67).
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 18.11.2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія "Кредо" на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі 5000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 91,60 грн., а всього 5091,60 грн.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія "Кредо" на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі 7590,06 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 219,85 грн., а всього 12809,91 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі 3000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 54,96 грн., а всього 3054,96 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 5000,00грн.., витрати на правову допомогу в сумі 146,57грн., а всього 5146,57 грн.
В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.
Вирішено питання судових витрат. (т.1, а.с.215-227).
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21.01.2015 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 18.11.2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування вартості відновлювального ремонту та витрат на евакуацію транспортного засобу.
Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування вартості відновлювального ремонту та витрат на евакуацію транспортного засобу задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_5 - 21066,03 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкодженням автомобіля, та 1000,00 грн. витрат на евакуацію автомобіля, а всього - 22066,03 грн.
Зобов'язано ОСОБА_5 після виплати відшкодування передати Товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВАЗ» 21083, державний номер НОМЕР_1.
В іншій частині рішення суду залишено без змін (т.2, а.с.67-77).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.07.2015 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 18.11.2014 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 21.01.2015 року в частині, в якій позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволені скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2, а.с.170-172).
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 08.12.2015 року позовні вимоги
ОСОБА_5 ОСОБА_6 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Кредо», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Кредо» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 коп.) грн.; в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП пошкодженням автомобіля, 17852,03 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 03 коп.) грн., витрат на евакуацію автомобіля в сумі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 коп.) грн., а всього 23852,03 (двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні 03 коп.) грн.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова Компанія «Кредо» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі 7590,06 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 06 коп.) грн.; моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 коп.) грн., а всього 12590,06 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 06 коп.) грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі 3000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) грн., в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП пошкодженням автомобіля в сумі 500,00 (п'ятсот гривень 00 коп.) грн. (розмір франшизи), а всього 3500,00 (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 5000,00 (пять тисяч гривень 00 коп.) грн.
В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено (т.3, а.с.35-38).
З цим рішенням не погодилось ТДВ «СК «Кредо», представник якого, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТДВ «СК «Кредо» про стягнення матеріальної та моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТДВ «СК «Кредо» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення, в іншій частині рішення залишити без змін.
Вважає, що, ОСОБА_5 не має права на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, бо не є його власником. Також зазначає, що висновок автотоварознавчої експертизи №46 від 08.04.2014 року, виконаний експертом НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області в ході досудового розслідування кримінального провадження не відповідає вимогам закону, а тому не є допустимим доказом по справі на підтвердження дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21083, реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 21066,03 грн.
Окрім того, на думку апелянта, розмір моральної шкоди встановлено чітко - 5% від суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а така шкода встановлена лише ОСОБА_11, в розмірі 7590,06 грн. та 5% від цієї суми буде 379,50 грн., а ніяк не 5000,00 грн.
У судовому засіданні представники відповідачів - ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродукт сервіс» та ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали та прохали її відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення районного суду відповідає в повній мірі.
Судом установлено, що, на підставі наказу №212 від 26 червня 2010 року відповідач ОСОБА_3 5 з 01 липня 2010 року працює водієм автотранспортних засобів (з перевезення небезпечних вантажів) автотранспортного господарства в ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», що підтверджується довідкою №160 від 05.05.2014 року (т.1, а.с.61, 100).
Згідно подорожнього листка вантажного автомобіля №434175 від 19.11.2013 року ОСОБА_3, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, керував автомобілем - сідельним тягачем «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_3, з напівпричепом-цистерною «С438», державний номер НОМЕР_4 (т.1, а.с.62).
На підставі Договору найму транспортних засобів №02-11 від 30.06.2011 року, укладеного між ТОВ «Скайбер» та ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс», зі строком дії до 31 грудня 2014 року, автомобіль - сідельний тягач «Volvo», днз НОМЕР_3 з напівпричепом-цистерною «С438», днз НОМЕР_4, перебувають у користуванні ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» (т.1, а.с.97-99).
Місцевим судом встановлено, що, близько 21 годин 30 хвилин 19 листопада 2013 року ОСОБА_3, керуючи вантажним автомобілем - сідельним тягачем «Volvo», днз НОМЕР_3 з напівпричепом-цистерно «С438», днз НОМЕР_4, рухався по автодорозі Полтава-Олександрія в напрямку від м. Полтава до м. Олександрії та на 86 км + 300 м згаданого автошляху, при зустрічному роз'їзді з автомобілем «МАЗ», днз НОМЕР_5, з бортовим причепом «МАЗ», днз НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_12, водій ОСОБА_3, в порушення вимоги п.10.1 та п.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху України, не переконався у безпечності зміни напрямку руху та допустив виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху і, як наслідок, зіткнення з автомобілем «МАЗ» під керуванням водія ОСОБА_12, та легковим автомобілем «ВАЗ 21083», днз НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_5., який теж рухався у зустрічному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21083» ОСОБА_5. отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому акроміального відростку лівої лопатки зі зміщенням та розходженням фрагментів; забоїв та саден шкіри верхньої та лівої нижніх кінцівок, обличчя зліва, а пасажир автомобіля «ВАЗ 21083» ОСОБА_5 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритого косо-гвинтового, осколкового перелому на межі середньої та дистальної третини правого плеча зі зміщенням, заходженням та кутовою деформацією.
Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 липня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначено йому покарання у вигляді обмеження волі на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. Звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання у вигляді обмеження волі та позбавлення права керування транспортними засобами у зв'язку з актом амністії.
Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання скасовано.
Цивільний позов прокурора задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Першої міської лікарні м. Полтави відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 3344,66 грн.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_3 на користь експертних закладів судові витрати в розмірі 1530,00 грн., 1537,50 грн. та 614,90 грн.
Речові докази, а саме вантажний автомобіль «Volvo», державний номерний знак - НОМЕР_3, з напівпричепом-цистерною, державний номерний знак - НОМЕР_4, автомобіль «МАЗ», державний номерний знак - НОМЕР_7, з бортовим причепом «МАЗ», державний номерний знак - НОМЕР_8 та легковим автомобілем «ВАЗ 21083», державний номерний знак - НОМЕР_2, залишено у їх власників, як їм належні (т.1, а.с.180-181).
Місцевим судом установлено, що ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 жовтня 2014 року вказаний вирок в частині призначеного покарання та звільнення від нього у зв'язку з актом амністії залишено без змін, та він вступив в законну силу.
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив із того, що автомобіль ОСОБА_5. є знищеним, тому він має право на отримання страхового відшкодування в розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.Також, оскільки витрати на лікування лише частково підтверджуються належними та допустимими доказами, то позовні вимоги ОСОБА_5. теж підлягають частковому задоволенню. Щодо визначення розміру моральної шкоди, то місцевий суд, з урахуванням положень ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та розміру страхової суми, визначеної Полісом № АВ-8291352 від 24.12.2012 року, визначив, що ТДВ «СК «Кредо» має сплатити позивачам по 5000,00 грн. моральної шкоди, а ТОВ «ТД «Кременчукнафтопродуктсервіс» 5000,00 грн. на користь ОСОБА_6 та 3000,00 грн. на користь ОСОБА_5
Такий висновок місцевого суду в повній мірі відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.
Згідно ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки та мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на свої вимоги або заперечення.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до змісту ст.979 ЦК України та Закону України "Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право на одержання передбаченої договором страхової виплати має потерпілий, який є вигодонабувачем за договором страхування. У разі смерті потерпілого особи, які взяли на себе витрати з його поховання, мають право на відшкодування таких витрат.
Згідно з ч.2 ст.1168 та 1201 ЦК України цивільно-правова відповідальність за майнову та моральну шкоду, завдану смертю та зробленими ними витратами покладається на особу, винну у завданні такої шкоди.
В ч.1 ст.985 ЦК України встановлено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.
За змістом постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4 вбачається, що, відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1. Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). При розгляді таких спорів суд має вирішити питання про залучення до участі у справі власника майна як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у порядку, передбаченому статтями 35, 36 ЦПК України, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін.
Стаття 30 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом п.12.1 ст.12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
З урахуванням вищенаведених норм закону та роз'яснень і висновків, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що належний ОСОБА_5 автомобіль ВАЗ 21083», державний номерний знак - НОМЕР_2 є знищеним та останній має право на отримання страхового відшкодування з ТДВ «СК «Кредо» в розмірі різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 18352,03 грн., що, з урахуванням розміру франшизи становить 17852,03грн. та витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди в сумі 1000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_5 не має право на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, бо не є його власником, судом до уваги не приймаються, оскільки, відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Окрім того, в обґрунтування доводів скарги, представником відповідача зазначалось, що висновок автотоварознавчої експертизи №46 від 08.04.2014 року, виконаний експертом НДЕКЦ УМВС України в Полтавській області в ході досудового розслідування кримінального провадження не відповідає вимогам закону, а тому не є допустимим доказом по справі на підтвердження дійсної вартості відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21083, реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 21066,03 грн.
Проте, з матеріалів справи слідує, що при визначенні вартості транспортного засобу, місцевий суд брав до уваги Звіт про оцінку майна А 11-01 від 19.11.2015 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_13 (т.3, а.с.2-18).
Статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого.
Відповідно до ст.24 вказаного Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Аналізуючи наведені норми закону, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на свої вимоги або заперечення, а тому до відшкодування з ТДВ «СК «Кредо» підлягають документально підтверджені витрати на лікування ОСОБА_6 в сумі 7590,06 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна (немайнова) шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім?єю.
У відповідності до ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
Стаття 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно роз'яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб..
Головною умовою покладення на особу обов'язку компенсувати моральну шкоду є наявність такої шкоди.
Місцевим судом установлено, що цивільно-правова відповідальність водія сідельного тягача «Volvo», який на підставі договору найму перебуває у володінні ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», застрахована власником транспортного засобу ТОВ «Скайбер» згідно з полісом № АВ/8291352 від 24 грудня 2012 року.
Вказаний транспортний засіб перебуває у володінні ТОВ «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс» на підставі договору найму транспортних засобів № 02-11 від 30 червня 2011 року, укладеного з ТОВ «Скайбер», а відтак, виходячи з положень ЗУ«Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до вказаної особи переходять права та обовязки страхувальника.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
За нормою п.1.3 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.
З огляду на викладене колегія судів приходить до висновку про доведеність того факту, що позивачі ОСОБА_6., ОСОБА_5. є потерпілими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та їм заподіяно моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
Пунктами 9.3, 9.4 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Так, згідно з полісом № АВ/8291352 від 24 грудня 2012 року страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров"ю, становить 100000,00 грн.
Відповідно до п.п.3-5 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
З урахуванням наведеного місцевий суд дійшов вірного висновку, що, відповідно до розміру страхової суми (ліміту відповідальності), визначеного у полісі № АВ/8291352 від 24 грудня 2012 року, страховиком -ТДВ Страхова Компанія «Кредо» - має бути відшкодована моральна шкода у розмірі по 5000,00 грн. кожному з потерпілих.
Тому ТДВ «СК «Кредо», у відповідності до положень ст.26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має відшкодувати моральну шкоду у розмірі по 5000,00 грн., позивачам ОСОБА_5., ОСОБА_6 оскільки судом встановлено, що вони зазнали ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності нарахування та розміру моральної шкоди є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Загальний порядок здійснення страхового відшкодування на території України визначається розділом III Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, відповідно до пункту 22.3 статті 22 вищезазначеного Закону, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 9.3 ст.9 даного Закону встановлено розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, який становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.
З урахуванням наведеного місцевим судом було правомірно стягнуто по 5000,00 грн. з ТДВ «СК «Кредо» кожному з позивачів.
Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 липня 2014 року по кримінальному провадженню №12013180080001270 від 20.11.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ 21083» ОСОБА_5. отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому акроміального відростку лівої лопатки зі зміщенням та розходженням фрагментів; забоїв та саден шкіри верхньої та лівої нижніх кінцівок, обличчя зліва, а пасажир автомобіля «ВАЗ 21083» ОСОБА_5 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді: закритого косо-гвинтового, осколкового перелому на межі середньої та дистальної третини правого плеча зі зміщенням, заходженням та кутовою деформацією.
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки, даним вироком суду встановлено, що і ОСОБА_5. і ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної приходи, що мала місце 19.11.2013 року, то доводи представника ТДВ «СК «Кредо», що шкода заподіяна здоров'ю встановленоа лише ОСОБА_6. є необґрунтованими.
Сам факт того, що ОСОБА_5. не скористався своїм правом на стягнення витрат на лікування не може бути доказом відсутності у нього тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної приходи.
В іншій частині рішення районного суду не оскаржувалося, а тому не було предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2015 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун
СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух
/підпис/ О.В. Чумак
ЗГІДНО:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Т.О. Кривчун
Судове рішення № 56067739, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 23.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 553/3281/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: